Ухвала суду № 57869073, 19.05.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2016 р.Справа № 820/11871/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представників сторін : позивача - Арутюнян М.А., відповідача - Суботи Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2016р. по справі № 820/11871/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство комплексної безпеки ГАЛЕОН"

до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство комплексної безпеки ГАЛЕОН" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Агентство комплексної безпеки ГАЛЕОН") звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, Індустріальна ОДПІ), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 24.09.2015 року № 0000631710, винесене відносно ТОВ "Агентство комплексної безпеки ГАЛЕОН" (податковий номер 33290257) та податкове повідомлення - рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 24.09.2015 року № 0000641710, винесене відносно ТОВ "Агентство комплексної безпеки ГАЛЕОН" (податковий номер 33290257).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2016р. по справі № 820/11871/15 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство комплексної безпеки ГАЛЕОН" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 24.09.2015 року № 0000631710.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 24.09.2015 року № 0000641710.

Стягнуто з Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області ( код ЄДРПОУ 39859908, вул.Бекетова, 1 м. Харків, 61007) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство комплексної безпеки ГАЛЕОН"( код ЄДРПОУ 33290257, 61099 м.Харків, вул.Рибалка, б.33, кв.52) судові витрати у розмірі 1218,00 грн. ( одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 копійок).

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на ненадання належної правової оцінки обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2016р. по справі № 820/11871/15 скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилався на висновки акту позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Агентство комплексної безпеки ГАЛЕОН" з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2014 року, лист оперативного управління ДПІ у Київському районі м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 26.03.2015р. № 1213/7/20-36-17-00-11/33290257, відповідно до яких встановлено, що заробітна плата у позивача виплачується робітникам в розмірах, які не відповідають даним податкових розрахунків (форма № 1-ДФ) та відомостей, отриманих з ЦБ даних ДРФО Міндоходів України про суми виплачених (нарахованих) доходів. Згідно письмових пояснень колишніх працівників позивача вони отримували заробітну плату в розмірах, які не співпадають з сумами доходів, виплачених (нарахованих) ним ТОВ "Агентство комплексної безпеки ГАЛЕОН", внаслідок чого позивач припустився порушення норм п.167.1 ст.167, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп.1.2, пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, а тому правомірно донараховано суми відповідних податків та застосовано штрафні санкції. Підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не вбачає.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав, та просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити.

Представник позивача в надісланих до суду письмових запереченнях та в судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції їх відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.12.2004 року ТОВ "Агентство комплексної безпеки ГАЛЕОН" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 33290257 ( а.с.35-36 т.1). Основним видом діяльності позивача є діяльність приватних охоронних служб.

Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області у період з 18.05.2015 року по 20.05.2015 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Агентство комплексної безпеки ГАЛЕОН" ( код ЄДРПОУ 33290257) з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2014 року, результати якої викладено в акті від 20.05.2015 року № 2248/20-36-17-02-11/33290257 ( а.с. 17-22 т.1).

За результатами перевірки встановлено порушення позивачем пп.168.1.1. п. 168 ст. 168 ПК України - заниження податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 13015,35 грн., п.6.2 ст. 6, п.7.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого занижено суму єдиного внеску у розмірі 11024,57 грн., пп. 1.2, пп.1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, в результаті чого занижено суму військового збору у розмірі 19,60 грн.

На підставі даного акту перевірки, контролюючим органом відносно позивача було винесено податкові повідомлення - рішення, а саме: податкове повідомлення - рішення від 29.05.2015 року № 0001451720, яким збільшено платнику суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 16269 грн. та податкове повідомлення - рішення від 29.05.2015 року № 0001461720 яким збільшено платнику суму грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 24,50 грн.

Підприємство позивача, не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями, скориставшись правом, передбаченим ст. 56 ПК України, оскаржило податкові повідомлення - рішення від 29.05.2015 року № 0001451720 та від 29.05.2015 року № 0001461720 в адміністративному порядку.

Рішенням про результати розгляду скарги від 30.07.2015 року № 2313/10/20-40-10-04-14 ( а.с. 26-30 т.1) Головним управлінням ДФС у Харківській області скаргу ТОВ "Агентство комплексної безпеки ГАЛЕОН" залишено без задоволення, податкове повідомлення - рішення від 29.05.2015 року № 0001461720 про збільшення грошового зобов'язання з військового збору залишено без змін, податкове повідомлення - рішення 29.05.2015 року № 0001451720 було скасоване в частині нарахування податку на доходи фізичних осіб на суму 749,59 грн., але збільшено штрафні санкції на суму 4544,17 грн., крім того збільшено суму грошового зобов'язання у податковому повідомленні - рішенні від 29.05.2015 року № 0001461720 на загальну суму 6,75 грн. (основний платіж - 5,40 грн., штрафні санкції 1,35 грн.)

Відповідачем, враховуючи рішення ГУ ДФС у Харківській області від 30.07.2015 року № 2313/10/20-40-10-04-14 та приписи ст. 60 ПК України, супровідним листом від 24.09.2015 року № 2180/10/20-317-01-15 направлено на адресу ТОВ "Агентство комплексної безпеки ГАЛЕОН" нові податкові повідомлення - рішення, які винесені на підставі акту перевірки від 20.05.2015 року № 2248/20-36-17-02-11/33290257, а саме: податкове повідомлення - рішення від 24.09.2015 року № 0000631710, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 26063,46 грн., у т.ч. за основним платежем - 12265,76 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями ( штрафами ) - 7797,70 грн. та податкове повідомлення - рішення від 24.09.2015 року № 0000641710, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 6,75 грн., у т.ч. за основним платежем - 5,4 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,35грн. ( а.с. 14-16 т.1).

Позивачем також була ініційована процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень - рішень від 24.09.2015 року № 0000631710 та № 0000641710, яка завершилась винесенням ДФС України рішення від 18.11.2015 року № 24488/6/99-99-10-01-03-15 про залишення повторної скарги без розгляду ( а.с.31-33 т.1).

За таких обставин, вважаючи що податкові повідомлення - рішення від 24.09.2015 року № 0000631710 та № 0000641710 прийняті Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області незаконно та необґрунтовано, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесенні рішень в вищезазначеній частині діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Колегія суддів зазначає, що порядок визначення об'єкта оподаткування, обчислення та сплати (утримання) податку з доходів фізичних осіб та військового збору до бюджету за спірний період врегульовано Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).

Так, положеннями пп.162.1.3 п. 162.1 ст. 162 ПК України визначено, що платниками податку на доходи фізичних осіб є податкові агенти.

Об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п.163.1 ст. 163 ПК України).

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом ( п. 164.1 ст. 164 ПК України).

Крім того, відповідно до пп.164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПК до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку зокрема включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Як передбачено п. 164.6 ст.164 ПК України, під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Згідно з п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку; в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу; ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Статтею 167 ПК України унормовано ставки податку.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету визначено ст. 168 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 168.1.1, 168.1.2 п. 168 ст. 168 ПКУ Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Крім того, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір (п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПКУ). Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу, об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу (пп. 1.1, 1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України). Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України). Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту (пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України).

Відповідальність за порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків та порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати встановлена приписами ст. 119 та 127 ПК України.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджено у суді апеляційної інстанції, та не заперечувалось представником відповідача, що єдиною підставою для проведення перевірки, стала наявність податкової інформації іншого податкового органу - листа ОУ ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУМ в Харківській області від 26.03.2015 року № 1213/7/20-31-07-02-07 щодо відпрацювання колишніх працівників позивача, в ході якої було виявлено, що частина заробітної плати на підприємстві виплачується по неофіційним відомостям, що підтвердили особи, які працювали на ТОВ "Агентство комплексної безпеки ГАЛЕОН", а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, надавши письмові пояснення, що вони фактично отримували заробітну плату в більшому розмірі, ніж вказано в офіційних документах ( а.с.49 т.1).

Отже, наявність таких розбіжностей між поясненнями вказаних осіб та даними податкових розрахунків форми 1-ДФ та відомостей, отриманих з центральної бази даних ДРФО Міндоходів України про суми виплачених (нарахованих) доходів, стала підставою для постановлення висновків про порушення позивачем норм законодавства та, як наслідок, - прийняття спірних податкових повідомлень - рішень.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що за спірний період штатний розгляд декілька разів змінювався.

Так, згіно штатного розкладу станом на 01.01.2010 року встановлено кількість штатних одиниць на підприємстві - 50, з яких старших охоронців - 8 з місячним окладом 956,00 грн. та місячним фондом заробітної плати -7648 грн., охоронців - 35 з місячним окладом 946,00 грн. та місячним фондом заробітної плати - 33110,00 грн; зі штатного розкладу станом на 01.04.2011 року встановлено кількість штатних одиниць на підприємстві - 50, з яких старших охоронців - 5 з місячним окладом 975,00 грн. та місячним фондом заробітної плати -4875 грн., охоронців - 38 з місячним окладом 965,00 грн. та місячним фондом заробітної плати - 36670 грн; зі штатного розкладу станом на 01.08.2011 року встановлено кількість штатних одиниць на підприємстві - 50, з яких старших охоронців - 8 з місячним окладом 975,00 грн. та місячним фондом заробітної плати -7800 грн., охоронців - 35 з місячним окладом 965,00 грн. та місячним фондом заробітної плати - 33775 грн; зі штатного розкладу станом на 01.10.2011 року встановлено кількість штатних одиниць на підприємстві - 50, з яких старших охоронців - 8 з місячним окладом 1000,00 грн. та місячним фондом заробітної плати -8000,00 грн., охоронців - 35 з місячним окладом 990,00 грн. та місячним фондом заробітної плати - 34650,00 грн; зі штатного розкладу станом на 01.12.2011 року встановлено кількість штатних одиниць на підприємстві - 50, з яких старших охоронців - 8 з місячним окладом 1019,00 грн. та місячним фондом заробітної плати -8152,00 грн., охоронців - 35 з місячним окладом 1009,00 грн. та місячним фондом заробітної плати - 35315,00 грн; зі штатного розкладу станом на 01.01.2012 року встановлено кількість штатних одиниць на підприємстві - 50, з яких старших охоронців - 8 з місячним окладом 1088,00 грн. та місячним фондом заробітної плати -8704,00 грн., охоронців - 35 з місячним окладом 1078,00 грн. та місячним фондом заробітної плати - 37730,00 грн; зі штатного розкладу станом на 01.04.2012 року встановлено кількість штатних одиниць на підприємстві - 50, з яких старших охоронців - 8 з місячним окладом 1109,00 грн. та місячним фондом заробітної плати -8872,00 грн., охоронців - 36 з місячним окладом 1099,00 грн. та місячним фондом заробітної плати - 39564,00 грн; зі штатного розкладу станом на 01.07.2012 року встановлено кількість штатних одиниць на підприємстві - 50, з яких старших охоронців - 8 з місячним окладом 1117,00 грн. та місячним фондом заробітної плати -8936,00 грн., охоронців - 36 з місячним окладом 1107,00 грн. та місячним фондом заробітної плати - 39852,00 грн; зі штатного розкладу станом на 01.10.2012 року встановлено кількість штатних одиниць на підприємстві - 42, з яких старших охоронців - 8 з місячним окладом 1133,00 грн. та місячним фондом заробітної плати -9064,00 грн., охоронців - 26 з місячним окладом 1123,00 грн. та місячним фондом заробітної плати - 29198,00 грн; зі штатного розкладу станом на 01.12.2012 року встановлено кількість штатних одиниць на підприємстві - 42, з яких старших охоронців - 8 з місячним окладом 1149,00 грн. та місячним фондом заробітної плати -9192,00 грн., охоронців - 26 з місячним окладом 1139,00 грн. та місячним фондом заробітної плати - 29614,00 грн; зі штатного розкладу станом на 01.01.2013 року встановлено кількість штатних одиниць на підприємстві - 42, з яких старших охоронців - 8 з місячним окладом 1162,00 грн. та місячним фондом заробітної плати -9296,00 грн., охоронців - 26 з місячним окладом 1152,00 грн. та місячним фондом заробітної плати - 29952,00 грн; зі штатного розкладу станом на 01.11.2013 року встановлено кількість штатних одиниць на підприємстві - 32, з яких старших охоронців - 6 з місячним окладом 1162,00 грн. та місячним фондом заробітної плати -6972,00 грн., охоронців - 18 з місячним окладом 1152,00 грн. та місячним фондом заробітної плати - 20736,00 грн; зі штатного розкладу станом на 01.12.2013 року встановлено кількість штатних одиниць на підприємстві - 32, з яких старших охоронців - 6 з місячним окладом 1233,00 грн. та місячним фондом заробітної плати -7398,00 грн., охоронців - 18 з місячним окладом 1223,00 грн. та місячним фондом заробітної плати - 22014,00 грн; зі штатного розкладу станом на 01.07.2014 року встановлено кількість штатних одиниць на підприємстві - 119, з яких старших охоронців - 17 з місячним окладом 1233,00 грн. та місячним фондом заробітної плати -20961,00 грн, охоронців - 86 з місячним окладом 1233,00 грн. та місячним фондом заробітної плати - 105178,00 грн.

Штатним розкладом встановлено наявність на підприємстві посад, зокрема охоронців та старших охоронців та затверджено кількість штатних одиниць, місячні оклади та місячний фонд заробітної плати (а.с.166-179 т.1).

Щодо періоду праці осіб, які працювали на підприємстві позивача та пояснення яких були взяті в основу висновків перевірки відповідача, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, розміру отриманої ними заробітної плати колегією суддів встановлено наступне.

Наказом від 01.10.2009 року № 1/39 було прийнято на посаду охоронця ОСОБА_5, який в подальшому, був переведений на посаду старшого охоронця. Наказом від 19.05.2014 року № 3/3 його було звільнено на підставі ст. 38 КЗпП України (а.с. 185-186 а.с.1).

Наказом від 01.03.2011 року № 1/6 було прийнято на посаду охоронця ОСОБА_6 та наказом від 20.01.2014 року № 3/2 його було звільнено на підставі ст. 38 КЗпП України (а.с. 187-188 а.с.1).

Наказом від 01.07.2014 року № 1/10 було прийнято на посаду охоронців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за переведенням з ПВТП "Бріг", яких звільнено на підставі ст. 38 КЗпП України відповідно наказами № 3/49 від 18.09.2014 року та 3/62 від 03.12.2014 року ( а.с.180-184 т.1).

З матеріалів справи вбачається, що в рамках відпрацювання ОУ ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУМ в Харківській області вказані особи надали пояснення, з яких вбачається, що фактично на руки вони отримували заробітну плату в розмірі, більшому, ніж ту, яка вказана у відомостях, в яких розписувались, з чого контролюючий орган дійшов висновку, що у перевіряємому періоді, за строк роботи на підприємстві, гр. ОСОБА_5 фактично отримав заробітної плати 64980 грн., проте згідно відомостей ЦБ ДРФО сума доходу вказана 49971,63 грн., ОСОБА_4 отримав заробітної плати 28725 грн., проте згідно відомостей ЦБ ДРФО сума доходу вказана 20450,93 грн., ОСОБА_6 отримав заробітної плати 41574,19 грн., проте згідно відомостей ЦБ ДРФО сума доходу вказана 38218,01 грн., ОСОБА_3 отримав заробітної плати 3535,99 грн., проте згідно відомостей ЦБ ДРФО сума доходу вказана 3146,89 грн. ( а.с.50-53 т.1, а.с.112 т.2).

Слід зазначити, що в рамках перевірки Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області не витребувалось від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство комплексної безпеки ГАЛЕОН" жодних доказів на підтвердження сум нарахованої заробітної плати.

Колегія суддів зазначає, що з долучених до матеріалів справи копій пояснень вказаних громадян не вбачається на підставі чого та за яких обставин вони були відібрані співробітниками податкової міліції, на ім'я кого надавалися пояснення. вказані особи не були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.

Колегією суддів не беруться до уваги вищевказані пояснення гр. ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_3, оскільки, останні не відповідають критеріям належності та допустимості, а тому не можуть бути доказами по суті даного спору з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Колегія суддів зазначає, що ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи відповідач не зазначив і не надав доказів щодо того, в ході яких саме дій було відібрані зазначені пояснення (дослідча перевірка, оперативно-розшукова справа, тощо). Також відповідач не пояснив суду, яке рішення було прийняте за результатами проведення перевірки. Таким чином, відповідач не довів правомірність відібрання пояснення у вказаних осіб.

З метою виконання вимог ст. 70 КАС України та надання належної правової оцінки поясненням громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, судом першої інстанції було зроблено запит на ім'я Начальника ОУ ДПІ у Київському р-ні м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області з метою з'ясування обставини, в рамках чого відбувалось відпрацювання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство комплексної безпеки ГАЛЕОН", а саме: в рамках кримінального провадження або з інших підстав ( а.с.192 т.1).

У відповідь на запит суду надійшов лист від 09.03.2016 року № 966/9/20-40-09-07 ОУ ДПІ у Київському р-ні м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, в якому зазначено, що відпрацювання позивача відбувалось в рамках супроводу документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Агентство комплексної безпеки ГАЛЕОН" (код ЄДРПОУ 33290257) з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2014 року, що проводилась відповідачем ( а.с.97 т.2).

Таким чином, вказані особи - колишні працівники позивача, надали вільні пояснення на свій розсуд, а оскільки відпрацювання ТОВ "Агентство комплексної безпеки ГАЛЕОН" було не в рамках кримінального провадження, то ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не попереджались про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України, а відтак, дані пояснення не сприймаються судом в якості належних та допустимих доказів, щодо заниження ТОВ "Агентство комплексної безпеки ГАЛЕОН" сум податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску та військового збору.

Інших доказів, що підтверджують виплати доходу на користь зазначених громадян та отримання його такими особами в більших розмірах, ніж вказані в офіційних відомостях позивача ані до суду першої ані до суду апеляційної інстанцій відповідачем не надано, а судом таких доказів в ході судового розгляду не встановлено.

Крім того, наявними в матеріалах справи розрахунково - платіжними відомостями та табелями обліку робочого часу ( а.с. 93-165, 195-250 т.1, а.с.1-95 т.2) спростовується позиція відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що письмові пояснення вказаних осіб не можуть вважатися беззаперечним доказом порушення позивачем вимог законодавства про оподаткування доходів фізичних осіб.

Слід також відмітити, що у спірних відносинах період, який охоплений перевіркою, визначено відповідачем з порушенням ст.102 ПК України.

Матеріалами справи підтверджено, що перевірка була призначена наказом відповідача від 05.05.2015 року № 721 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2014 року ( а.с. 23 т.1).

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Виходячи зі змісту пп.14.1.39 п. 14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Співставляючи приписи п. 102.1 ст. 102 ПК України з визначенням грошового зобов'язання платника податків, можна дійти висновку, що таке може бути нараховано платнику в рамках строків, визначених законом -1095 днів.

Таким чином період, охоплюваний перевіркою в частині з 01.01.2011 року по 05.05.2012 року був визначений контролюючим органом з порушенням п. 102.1 ст. 102 ПК України, що безумовно впливає на суми донарахованих зобов'язань.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень від 24.09.2015 року № 0000631710 та №0000641710 належним чином не довів.

Висновки акту перевірки про порушення позивачем п.167.1 ст.167, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп.1.2, пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.09.2015 року № 0000631710 та №0000641710

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем при поданні апеляційної скарги не було сплачено судовий збір.

При відкритті провадження у справі за клопотанням відповідача сплату судового збору було відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 наведеної статті (в редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VІІІ) розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення адміністративного суду встановлено на рівні 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання юридичною особою до адміністративного суду позову майнового характеру ставка судового збору складає 1,5% розміру позовних вимог, однак, не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" встановлено на 2015 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня 2015 року - 1218 грн.

Таким чином розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання цієї позовної заяви, становив 1218 грн.

Отже, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцієюм. Харкова ГУ ДФС у Харківській області апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2016 року по справі № 820/11871/15, становить 1339,80 грн.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необхідним стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги у зазначеному розмірі за рахунок бюджетних асигнувань Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2016р. по справі № 820/11871/15 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (м. Харків, вул. Бекетова, 1, код ЄДРПОУ 39859908) на користь Державного бюджету України (отримувач -УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк : ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1339 (одна тисяча триста тридцять дев'ять) грн. 80 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 24.05.2016 р.