Постанова № 57869017, 18.05.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/2302/15

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Запорожана Д.В., Шляхтицького О.І.,

за участю секретаря Колеснікова-Горобець І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Нотлексінвест» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нотлексінвест» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2015 року ТОВ «Нотлексінвест» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 квітня 2014 року №0000292203 та №0000302203.

Позов обґрунтовувало тим, що податковий орган, на підставі помилкового тлумачення Податкового кодексу України, не визнав доходів та витрат товариства по операціях з майновими правами та витрат по сплаті процентів за користування банківським кредитом. ТОВ «Нотлексінвест» до перевірки представило всі необхідні документи для обліку майнових прав, що підтверджують факт здійснення господарських операцій та є вичерпними при здійсненні операцій при відчуженні майнових прав, а документи, що підтверджують здавання об'єкту будівництва в експлуатацію і акти прийому-передачі паїв, є документами обліку не майнових прав, а прав власності, що є відмінними об'єктами обліку. Позивач вважає, що ДПІ у Приморському районі м.Одеси неправомірно не визнано нарахування процентів за кредитними договорами з ПАТ АБ «Порто-Франко» у зв'язку використанням їх не за цільовим призначенням, зазначивши, що вказана обставина не може впливати на податковий облік підприємства та стосується лише взаємовідносин сторін договорів.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2015р. позов ТОВ «Нотлексінвест» залишено без задоволення.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не підтверджено доходів та витрат по операціях з майновими правами за договорами купівлі-продажу майнових прав, укладених з ДП «Маккенлі» та ТОВ «Грані», у зв'язку з ненаданням документів, що підтверджують виконання зазначених договорів, а саме: актів виконаних робіт та послуг, накладних, платіжних документів, банківських виписок, а також документів, що підтверджують здавання об'єкту будівництва в експлуатацію, актів приймання-передачі паю. За висновками суду, позивач не мав права відносити витрати по операціях з ПАТ АБ «Порто-Франко» у вигляді нарахованих процентів за кредитними договорами до складу своїх валових витрат у зв'язку з тим, що не можливо встановити зв'язок понесених ним витрат у власній господарській діяльності без підтвердження їх фактичного отримання та використання. Кредитні кошти використовувалися ТОВ «Нотлексінвест» для придбання майнових прав та цінних паперів, тоді як за умовами кредитних договорів позичальник не має права використовувати кредит для придбання особистих цінних паперів банку, виконання зобов'язань по кредитним договорам перед іншими банками, оплати інвестицій та довгострокових інвестиційних проектів.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ТОВ «Нотлексінвест» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції помилково зазначив про необхідність надання документів, що підтверджують здавання об'єкта будівництва в експлуатацію та актів прийму-передачі паю, оскільки приймання у власність об'єкта будівництва та складання відповідних актів прийому-передачі здійснюється сторонами договору після закінчення будівництва та здавання його в експлуатацію. Судом не враховано, що на момент проведення перевірки будівництво об'єкта не завершено, відповідно, не відбулась передача паю за актами та об'єкта у власність позивача, а тому останній не міг надати відповідні документи.

Також, апелянт зазначає, що умовою включення процентів за борговими зобов'язаннями до валових витрат платника є використання кредитних коштів у межах господарської діяльності такого платника, що не дає підстави для обмеження такого використання лише цілями, визначеними кредитним договором. Використання товариством кредитних коштів не на цілі, визначені у кредитному договорі, є порушенням договірних відносин та не створює складу податкового правопорушення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №312 від 13.03.2015р., згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, у період з 17.03.2015р. по 25.03.2015р. державними податковими ревізорами-інспекторами відповідача проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Нотлексінвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р., за результатами якої складено акт перевірки №2265/15-53-22-03/37680407 від 01.04.2015р., у висновках якого зазначено про порушення позивачем п.137.1 ст.137, п.135.1 ст.135, п.135.2 ст.135, п.141.1 ст.141, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 782 573 грн. (у т.ч. 2012р. - 197 143 грн., 2013р. - 370 281 грн., 2014р. - 215 149 грн.)

16.04.2015р., на підставі вказаного акту перевірки, ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області прийняла податкові повідомлення-рішення: №0000292203, яким ТОВ «Нотлексінвест» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 978 216 грн. (у т.ч. за основним платежем 782 573 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 195 643 грн.) та №0000302203, яким товариству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 388 544 грн.

Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень стало невизнання ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області доходу від здійснення ТОВ «Нотлексінвест» операцій купівлі-продажу майнових прав, у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують здавання об'єктів будівництва в експлуатацію та актів прийому-передачі паїв, а також невизнання податковим органом правомірності включення позивачем до валових витрат сплачених відсотків за користування кредитними коштами, у зв'язку з порушенням цільового призначення використання кредиту.

Зокрема, апеляційний суд встановив, що у перевіреному періоді ТОВ «Нотлексінвест» заключено кредитні договори з ПАТ АБ «Порто-Франко» №429/3-12 від 04.07.2012р. (кредит реверсної кредитної лінії), №573/1-11 від 20.12.2011р. та №759/4-12 від 29.10.2012р., за умовами п.2 яких ТОВ «Нотлексінвест» не має права використовувати кредит для: придбання власних цінних паперів Банку, виконання взятих на себе зобов'язань за кредитними договорами перед іншими банками та оплати інвестицій та довгострокових інвестиційних проектів.

Проценти, нараховані та сплачені за користування кредитними коштами згідно вказаних договорів, віднесено ТОВ «Нотлексінвест» до складу валових витрат підприємства.

Перевіркою встановлено використання позивачем кредитних коштів за договорами №429/3-12 від 04.07.2012р., №573/1-11 від 20.12.2011р. та №759/4-12 від 29.10.2012р. для придбання майнових прав та цінних паперів, тобто кредитні кошти використано ТОВ «Нотлексінвест» не за цільовим призначенням, що, за висновками податкового органу, призвело до порушення п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України, внаслідок чого товариством завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на суму 8 525 747 грн. та завищено задекларовані показники рядку 06.5 Декларації «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного податкового періоду» на суму 6 529 859 грн.

В оскаржуваній постанові суд першої інстанції погодився з такими висновками податкового органу. При цьому, суд першої інстанції не взяв до уваги посилання позивача, що використання кредитних коштів не за цільовим призначенням стосується лише взаємовідносин сторін договорів та не може впливати на податковий облік підприємства, зазначивши, що на підставі ч.3 ст.1056 Цивільного кодексу України банк може відмовитися від подальшого кредитування позичальника за кредитним договором, якщо він використовує кредитні кошти не за цільовим призначенням, що може вплинути на податковий облік підприємства.

Апеляційний суд не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (п.п.138.1.1 п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Згідно п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

З вказаних норм слідує, що необхідною умовою для віднесення платником податків витрат, пов'язаних з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі кредитами) протягом звітного періоду є використання таких коштів для провадження господарської діяльності платника податків з метою отримання доходу.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податків та лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Як зафіксовано актом перевірки №2265/15-53-22-03/37680407 від 01.04.2015р. та не заперечується апелянтом, кредитні кошти за договорами з ПАТ АБ «Порто-Франко» №429/3-12 від 04.07.2012р., №573/1-11 від 20.12.2011р. та №759/4-12 від 29.10.2012р. використано ТОВ «Нотлексінвест» для провадження господарської діяльності, зокрема, для придбання майнових паїв.

При цьому, ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області не заперечує факту використання ТОВ «Нотлексінвест» кредитних коштів на цілі, пов'язанні з провадженням господарської діяльності. ДПІ посилається виключно на порушення позивачем цільового використання кредитних коштів, визначеного пунктом 2 кредитних договорів №429/3-12 від 04.07.2012р., №573/1-11 від 20.12.2011р. та №759/4-12 від 29.10.2012р.

Апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апелянта, що само по собі використання товариством кредитних коштів не на цілі, визначені у кредитних договорах, є порушенням договірних відносин ТОВ «Нотлексінвест» з ПАТ АБ «Порто-Франко», однак не утворює складу податкового правопорушення та не може впливати на податковий облік підприємства. Вказана обставина, відповідно до ч.3 ст.1056 Цивільного кодексу України, може бути підставою для відмови кредитора (ПАТ АБ «Порто-Франко») від подальшого кредитування позичальника (ТОВ «Нотлексінвест») за договором.

Оскільки обставин щодо використання ТОВ «Нотлексінвест» одержаних кредитних коштів поза межами господарської діяльності товариства ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області не встановлено, правильність нарахування та сплати процентів за користування кредитними коштами у перевіреному періоді податковим органом не заперечується, тому апеляційний суд доходить висновку про відсутність підстав для невизнання відповідачем правомірності включення товариством до валових витрат сплачених процентів за користування кредитними коштами згідно договорів №429/3-12 від 04.07.2012р., №573/1-11 від 20.12.2011р. та №759/4-12 від 29.10.2012р., укладених з ПАТ АБ «Порто-Франко».

А відтак, висновок суду першої інстанції в цій частині ґрунтується на помилковому застосуванні норм матеріального права, зокрема п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України.

Актом перевірки №2265/15-53-22-03/37680407 від 01.04.2015р., серед іншого, зафіксовано, що у перевіреному періоді ТОВ «Нотлексінвест» мало фінансово-господарські взаємовідносини з ДП «Маккенлі» (код ЄДРПОУ 31976757), зокрема, між вказаними підприємствами укладено договори купівлі-продажу майнових прав (житлових та нежитлових приміщень) за адресою: Комінтернівський район, село Фонтанка, вул. Центральна, буд.25: №2/1/2 від 23.12.2011р., №4/1/2 від 23.12.2011р., №5/1/2 від 23.12.2011р., №9/2/2 від 23.12.2011р., №21/1/2 від 23.12.2011р., №22/1/2 від 23.12.2011р., №24/1/2 від 23.12.2011р., №1/Н/5 від 23.12.2011р., №2/Н/5 від 23.12.2011р., №3/Н/5 від 23.12.2011р., №4/Н/5 від 23.12.2011р., №5/Н/5 від 23.12.2011р., №6/Н/5 від 23.12.2011р., №7/Н/5 від 23.12.2011р., №8/Н/5 від 23.12.2011р., №9/Н/5 від 23.12.2011р., №10/Н/5 від 23.12.2011р., №2/М від 03.04.2012р., №3/М від 03.04.2012р., №5/М від 03.04.2012р., №6/М від 03.04.2012р., №7/М від 03.04.2012р., №4/М від 03.04.2012р., №4/н/ц від 03.04.2012р., №3/н/ц від 03.04.2012р., №5/н/ц від 03.04.2012р., №1/н/ц від 03.04.2012р., №2/н/ц від 03.04.2012р., №1/М від 03.04.2012р., №9/М від 03.04.2012р., №8/М від 03.04.2012р., №10/н/ц від 03.04.2012р., №7/н/ц від 03.04.2012р., № 8/н/ц від 03.04.2012р., №6/н/ц від 03.04.2012р., №9/н/ц від 03.04.2012р., №6/1/4 від 03.04.2012р., №15/2/4 від 03.04.2012р., №9/1/4 від 03.04.2012р., №5/1/4 від 03.04.2012р., №2/1/4 від 03.04.2012р., №36/4/4 від 03.04.2012р., №33/4/4 від 03.04.2012р., №35/4/4 від 03.04.2012р., №24/3/4 від 03.04.2012р., №17/2/4 від 03.04.2012р., №21/3/4 від 03.04.2012р., №23/3/4 від 03.04.2012р., №32/4/4 від 03.04.2012р., №29/4/4 від 03.04.2012р., №36/4/4 від 03.04.2012р., №5/н/ц/3 від 20.06.2012р., №4/н/ц/3 від 20.06.2012р., №3/н/ц/3 від 20.06.2012р., № 1/н/ц/3 від 20.06.2012р., №2/н/ц/3 від 20.06.2012р., №8/н/ц/3 від 20.06.2012р., №9/н/ц/3 від 20.06.2012р., №10/н/ц/3 від 20.06.2012р., №6/н/ц/3 від 10.07.2012р., №7/н/ц/3 від 10.07.2012р., №57/н/ц/1 від 12.07.2012р., №56/н/ц/1 від 12.07.2012р., №58-1/н/ц/І від 12.07.12, №53-1/н/ц/1 від 12.07.2012р., №ХХVIIІ/н/ц від 12.07.2012р., №ХХХVІ/н/ц/ від 12.07.2012р., №54/н/ц/1 від 12.07.2012р., №55/н/ц/1 від 12.07.2012р., №59/н/ц/1 від 12.07.2012р., №58-2/н/ц/1 від 12.07.2012р., №53-2/н/ц/1 від 12.07.2012р., №52/н/ц/1 від 12.07.2012р., №ХХVІІ/н/ц від 12.07.2012р., №51/н/ц/1 від 12.07.2012р., №ХХХVІІІ/н/ від 29.10.2012р., №60/н/ц/1 від 29.10.2012р., №51/н/ц/2 від 29.10.2012р., №55/н/ц/2 від 29.10.2012р., №54/н/ц/2 від 29.10.2012р., №52/н/ц/2 від 29.10.2012р., №53-2/н/ц/2 від 29.10.2012р., №53-1/н/ц/2 від 29.10.2012р., №57/н/ц/2 від 29.10.2012р., №56/н/ц/2 від 29.10.2012р., №ХХХV/н/ц/2 від 29.10.2012р., №58-1/н/ц/2 від 29.10.2012р., №ХХХІV/н/ц/ від 29.10.2012р., №58-2/н/ц/2 від 29.10.2012р., №59/н/ц/2 від 29.10.2012р., №60/н/ц/2 від 29.10.2012р., №1/М/3 від 01.03.2013р., №9/М/3 від 01.03.2013р., №5/М/3 від 01.03.2013р., №6/М/3 від 01.03.2013р., №2/М/3 від 01.03.2013р., №8/М/3 від 01.03.2013р., №4/М/3 від 01.03.2013р., №3/М/3 від 01.03.2013р., №7/М/3 від 01.03.2013р., №47/М/1 від 25.04.2013р., №24/М/1 від 20.05.2013р., №49/М/1 від 20.05.2013р., №48/М/1 від 01.07.2013р.

За умовами вказаних договорів ДП «Маккенлі» зобов'язується передати у власність Пайовика ТОВ «Нотлексінвест» Пай, а Пайовик зобов'язується прийняти Пай та сплатити за нього суму пайових внесків. При цьому, згідно п.1.4 договорів термін «Пай» означає безумовне майнове право на новозбудоване майно (після здавання об'єкта будівництва в експлуатацію), що після державної реєстрації (за ініціативою Пайовика) стає правом власності Пайовика на новозбудоване майно як на нерухомість.

До перевірки, також, позивачем надано договір №112 купівлі-продажу майнових прав від 01.02.2012р. з ТОВ «Грані», за умовами якого об'єктом купівлі-продажу є безумовне майнове право на новозбудоване майно (після здачі об'єкта в експлуатацію) за адресою: м.Одеса, вул. Маршала Малиновського (в межах пров. Союзного та вул. Заводської).

Актом перевірки, також, зафіксовано, що придбані за вказаними договорами майнові права в подальшому, на підставі договорів про відступлення права вимоги, були передані ТОВ «Нотлексінвест» фізичним особам, за умовами яких термін «Пай» також визначався як безумовне майнове право на новозбудоване майно (після здавання об'єкта будівництва в експлуатацію), що після державної реєстрації (за ініціативою Пайовика) стає правом власності Пайовика на новозбудоване майно як на нерухомість.

У зв'язку з ненаданням ТОВ «Нотлексінвест» до перевірки документів, підтверджуючих здавання об'єкта будівництва в експлуатацію, а також актів прийому-передачі паю, за наслідками перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області не визнала дохід ТОВ «Нотлексінвест» від здійснення вказаних операцій в сумі 14 712 382 грн. (у тому числі по періодах: 1 квартал 2012 року - 550 067 грн., півріччя 2012 року - 1 306 959 грн., 3 квартали 2012 року - 2 072 855 грн., 2012 рік - 3 887 276 грн., 2013р. - 6 884 558 грн., 2014 рік - 3 940 548 грн.) та зафіксувала порушення товариством п.137.1 ст.137, п.135.1 ст.135, п.135.2 ст.135 Податкового кодексу України.

Суд першої інстанції такі висновки податкового органу визнав правомірними та зазначив, що ненадання ТОВ «Нотлексінвест» у повному обсязі витребовуваних ДПІ документів, зокрема, документів, підтверджуючих здавання об'єкта будівництва в експлуатацію, а також актів прийому-передачі паю, дає підстави для висновку про наявність ознак фіктивності та відсутності фактів реального здійснення господарських операцій.

В апеляційній скарзі ТОВ «Нотлексінвест» не погоджується з висновками ДПІ та суду, що відсутність документів, підтверджуючих здавання об'єкта будівництва в експлуатацію, а також актів прийому-передачі паю, свідчить про не підтвердження отримання доходу від здійснення господарських операцій з купівлі-продажу у ДП «Маккенлі», ТОВ «Грані» паїв. Апелянт зазначає, що приймання позивачем у власність об'єкта будівництва та складання акту приймання-передачі паю здійснюється сторонами договору після закінчення будівництва об'єкту та здавання його в експлуатацію, тоді як на момент проведення перевірки будівництво об'єктів не завершено, відповідно не відбулась передача паю за активами та об'єкта у власність позивача, а тому останній не міг надати відповідні документи до перевірки.

Апеляційний суд критично ставиться до таких доводів апелянта. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Згідно п.135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті тау статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 135.2 статті 135 ПК України передбачено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції.

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як зазначалось вище, ТОВ «Нотлексінвест», заперечуючи необхідність надання документів, підтверджуючих здавання об'єкта будівництва в експлуатацію, через що ДПІ у Приморському районі м.Одеси не визнано доходи від здійснення операцій купівлі-продажу, посилається на те, що предметом договорів з ДП «Маккенлі», ТОВ «Грані» є передача майнових прав, як нематеріального активу, тоді як документи, що підтверджують здавання об'єкту будівництва в експлуатацію, а також акти прийому-передачі паїв, є документами обліку прав власності.

Апеляційний суд відхиляє такі доводи апелянта, оскільки дослідивши наявні в матеріалах справи договори купівлі продажу-майнових прав, колегія суддів встановила, що предметом частини договорів, укладених ТОВ «Нотлексінвест» з ДП «Маккенлі», є передача ДП «Маккенлі» у власність Інвестора (ТОВ «Нотлексінвест») новозбудованого майна, яким, відповідно до п.1 таких договорів, є конкретне житлове приміщення із визначеною площею. Зокрема, це договори №2/1/2 від 23.12.2011р., №4/1/2 від 23.12.2011р., №5/1/2 від 23.12.2011р., №9/1/2 від 23.12.2011р., №9/2/2 від 23.12.2011р., №19/4/2 від 23.12.2011р., №21/1/2 від 23.12.2011р., №22/1/2 від 23.12.2011р., №24/1/2 від 23.12.2011р., №32/3/2 від 23.12.2011р., №37/4/2 від 23.12.2011р., №1/н/5 від 23.12.2011р., №2/н/5 від 23.12.2011р., №3/н/5 від 23.12.2011р., №4/н/5 від 23.12.2011р., №5/н/5 від 23.12.2011р., №6/н/5 від 23.12.2011р., №7/н/5 від 23.12.2011р., №8/н/5 від 23.12.2011р., №9/н/5 від 23.12.2011р., №10/н/5 від 23.12.2011р., №1/н/5 від 23.12.2011р.

За умовами іншої частини договорів (№6/М/3 від 01.03.2013р., №7/М/3 від 01.03.2013р., №9/М/3 від 01.03.2013р., №51/н/ц/1 від 12.07.2012р., №52/н/ц/1 від 12.07.2012р., №53-1/н/ц/1 від 12.07.2012р., №53-2/н/ц/1 від 12.07.2012р., №54/н/ц/1 від 12.07.2012р., №55/н/ц/1 від 12.07.2012р., №56/н/ц/1 від 12.07.2012р., №57/н/ц/1 від 12.07.2012р., №58-1/н/ц/1 від 12.07.2012р., №58-2/н/ц/1 від 12.07.2012р., №59/н/ц/1 від 12.07.2012р., №60/н/ц/1 від 12.07.2012р., №ХХVIІ/н/ц від 12.07.2012р., №ХХVIIІ/н/ц від 12.07.2012р., №ХХVI/н/ц від 12.07.2012р.) предметом договору передбачено дійсно передачу паю, однак «Пай», в розумінні умов договору, означає безумовне майнове право на новозбудоване майно (після здавання об'єкта будівництва в експлуатацію), що після державної реєстрації (за ініціативою Пайовика) стає правом власності Пайовика на новозбудоване майно як на нерухомість. Тобто, здавання об'єкта будівництва в експлуатацію визначено обов'язковою передумовою для продажу майнових прав у вигляді паїв.

За таких підстав, апеляційний суд вважає обґрунтованою вимогу ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області щодо надання ТОВ «Нотлексінвест» документів, підтверджуючих здавання об'єкта будівництва в експлуатацію, наявність у позивача яких зумовлено умовами договорів, укладених з ДП «Маккенлі».

Під час розгляду апеляційної скарги Одеським апеляційним адміністративним судом ухвалою від 31.03.2016р. зобов'язано ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області надати суду належним чином завірений детальний розрахунок податкових зобов'язань та штрафних санкцій, визначених податковими повідомленнями-рішеннями №0000292203 та №0000302203 від 16 квітня 2014 року, з вказівкою на порушення ТОВ «Нотлексінвест» вимог Податкового кодексу України та в чому такі порушення виразилися, оскільки такий розрахунок відсутній в матеріалах справи, тоді як надання до податкового повідомлення-рішення розрахунку податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій було обов'язком податкового органу на час винесення спірних податкових повідомлень-рішень відповідно до ст.58 Податкового кодексу України.

На виконання вимог вказаної ухвали ДПІ у Приморському районі м.Одеси надала розрахунок до акту перевірки, що не являється витребовуваним судом розрахунком, визначеним статтею 58 ПК України, і з якого неможливо встановити сум грошових зобов'язань, визначених ТОВ «Нотлексінвест» в розрізі зафіксованих порушень, зокрема: за завищення витрат у зв'язку з використанням кредитних коштів за договорами №429/3-12 від 04.07.2012р., №573/1-11 від 20.12.2011р. та №759/4-12 від 29.10.2012р. для придбання майнових прав і цінних паперів не за цільовим призначенням, та за завищення доходів та витрат по операціях з майновими правами.

Оскільки апеляційним судом визнано обґрунтованими висновки ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області щодо наявності в діяльності ТОВ «Нотлексінвест» одного із двох зафіксованих актом перевірки №2265/15-53-22-03/37680407 від 01.04.2015р. порушень, надання розрахунку податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій є обов'язком податкового органу, а суд не може підміняти ДПІ у здійсненні таких функцій та позбавлений можливості прийняти рішення про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Нотлексінвест», апеляційний суд доходить висновку про необхідність скасування спірних податкових повідомлень-рішень у повному обсязі, оскільки визначені ними суми грошових зобов'язань товариства не обґрунтовано відповідачем, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування правомірності прийнятих ним рішень.

А відтак, позов ТОВ «Нотлексінвест» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 квітня 2014 року №0000292203 та №0000302203 апеляційний суд задовольняє у повному обсязі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи документально підтверджено понесені ТОВ «Нотлексінвест» судові витрати по справі в сумі 5846,40 грн., а тому, на підставі ст.94 КАС України, вказана сума підлягає стягненню з Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на користь товариства за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 94, 185, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.4, 205 ч.2, 207, 254 ч.5 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Нотлексінвест» задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю «Нотлексінвест» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 16 квітня 2014 року №0000292203 та №0000302203.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нотлексінвест» (код ЄДРПОУ 23862916) у відшкодування судових витрат 5846,40 грн. (п'ять тисяч вісімсот сорок шість гривень 40 коп.), за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 23.05.2016р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Запорожан Д.В.

Шляхтицький О.І.