Ухвала суду № 57868943, 18.05.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року Справа № 876/1911/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Федчук М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 813/4144/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід» до Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових рішень,

В С Т А Н О В И В :

31 липня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід» (далі - ТзОВ «Будова-Захід») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Буська ОДПІ) від 06 квітня 2015 року за №№ 0004151700, 0004161700, 0004171700, 0004181700, 0004191700, 0004201700, 0004221700, 0004231700, 0004241700, 0004251700 та 0004261700.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року зазначену позовну заяву залишено без розгляду.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, її оскаржило ТзОВ «Будова-Захід», яке вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, крім того, судом при винесенні рішення допущено неправильне застосування норм процесуального права, що привело до неправильного вирішення питання. Просило скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обгрунтування апеляційної скарги позивач покликається на те, що про оспорювані рішення він дізнався 06.04.2015 р., після чого скористався правом адміністративного оскарження, а тому в нього був місяць для оскарження рішень в суді, тобто у строк визначений пунктом 56.19 статті 56 ПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга належить до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, про спірні рішення позивач дізнався 06.04.2015 р. Позивачем ці рішення оскаржені в адміністративному порядку.

02.07.2015 р. на адресу позивача надійшло рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду його скарги від 29.05.2015 р., яким частково задоволено скаргу товариства і скасовано рішення Буської ОДПІ від 06.04.2015 р. № 0004271700, що підтверджується записом в Книзі для запису рекомендованих поштових відправлень і повідомлень; до суду позивач звернувся 31 липня 2015 року.

Залишаючи без розгляду позовну заяву ТзОВ «Будова-Захід», суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду з пропуском законодавчо встановленого 10-ти денного строку звернення до суду, але не просив поновити строк звернення до суду.

Проте, на думку колегії суддів, такі висновки суду першої інстанції є помилковими.

Частиною першою статті 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини п'ятої статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Згідно із частиною першою статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

За приписами статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно із частиною першою статті 25 Закону № 2464-VI рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Відповідно до пункту 14 статті 25 Закону № 2464-VІ про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

При цьому, згідно з частиною п'ятнадцятою статті 25 Закону № 2464-VІ рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

Аналізуючи положення зазначеного законодавства колегія суддів дійшла висновку, що рішення податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів є рішенням суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, а відтак, воно може бути оскаржено до суду в межах встановленого частиною п'ятою статті 99 КАС України місячного строку.

Разом з тим, колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на положення пункту 56.19 статті 56 ПК України, оскільки застосування до цих правовідносин положень Податкового кодексу України в частині обчислення строків щодо оскарження рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання є неможливим.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає передчасним і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи висновок суду першої інстанції про пропущення позивачем строку звернення до суду з цим позовом без поважних причин та приходить до переконання про відсутність у суду першої інстанції правових підстав для винесення ухвали про залишення позовної заяви ТзОВ «Будова-Захід» без розгляду.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 199 та пункту 4 частини першої статті 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції має право скасувати її і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду, а тому ухвалу необхідно скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід» задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 813/4144/15 скасувати, а дану справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Р.Й. Коваль

Судді В.В.Гуляк

Н.М.Судова-Хомюк

Ухвалу складено в повному обсязі 23 травня 2016 року.