Ухвала суду № 57868939, 18.05.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2016 р.м.ОдесаСправа № 11849/10/1570

Категорія: 11.2 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: апелянта - ОСОБА_1 та представника Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Ткач Вероніки Володимирівни,

розглянувши в відкритому судовому засіданню в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської області, Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання неправомірними дій та бездіяльності, незаконними та необґрунтованими відповідей, стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Прокуратури Одеської області, Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання неправомірними дій та бездіяльності, незаконними та необґрунтованими відповідей, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Пунктом четвертим частини першої статті 155 КАС України визначено, що суд залишає позовну заяву без розгляду у разі повторного неприбуття позивача у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

На думку колегії суддів, позовну заяву може бути залишено без розгляду за вказаної підстави лише за умови повідомлення належним чином позивача про судовий розгляд два рази, в тому числі, підряд; за відсутністю поважних причин неприбуття позивача до суду та в разі неподання заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Водночас, не прибуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, є повторним, коли ні позивач, ні його представник вдруге не прибули на розгляд справи і в суду є достовірні докази про те, що обидва рази позивача було належним чином повідомлено.

«Повторність» означає вчинення знову, тобто основною ознакою повторності є здійснення аналогічного, тотожного. При цьому черговість та порядок вчинення дій не впливає на факт їх повторності. А тому «повторне неприбуття», як підстава для залишення позовної заяви без розгляду, означає неявку у судове засідання два чи більше разів без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття протягом усього розгляду справи та не обов'язково двічі підряд.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка систематично не відвідувала судові засідання без поважних причин. Так, зокрема у судові засідання, призначені на 03 березня 2016 року та 23 березня 2016 року позивачка не з'являлася, хоча належним чином та своєчасно повідомлялася про дату, час та місце їх проведення, що підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів вважає зазначений висновок правильним, таким, що відповідає обставинам справи та зазначає, що про призначене судове засідання на 03 березня 2016 року позивачка дізналась 11 лютого 2016 року, про що свідчить журнал судового засідання (т.2 а.с.64) та розписка (т.2 а.с.67). Також, про призначення судового засідання на 23 березня 2016 року позивач дізналась 10 березня 2016 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т.2 а.с.79). Вказані судові засідання (03 та 23 березня 2016 року) хронологічно слідували один за одним.

Обидва рази, як 03 так і 23 березня 2016 року позивачка до судового засідання не з'явилась, клопотань про розгляд справи за її відсутності не надходило. Натомість, ОСОБА_1 телефоном було заявлено клопотання про перенесення справи в зв'язку з тим, що в суді апеляційної інстанції розглядається її апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції (ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року) по даній справі. Разом з тим, колегія зазначає, що вказані обставини не є достатніми для переносу розгляду справи, оскільки не розгляд судом апеляційної інстанції скарги позивачки на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року не перешкоджає розгляду даної справи по суті в суді першої інстанції, у зв`язку з чим вказані обставини не можуть вважатися поважними причинами неявки в судове засідання.

Також, ОСОБА_1 в клопотанні (телефонограма №5) від 22 березня 2016 року було наголошено, що справа була призначена у її робочій час, що обмежує її право на доступ до судового захисту, тому просила призначити розгляд на іншу дату і лише у будь-яку середу, оскільки лише в цей день тижня вона вільна від роботи. Разом з тим, 23 березня 2016 року, на яке було призначено останнє судове засідання, і було саме середою, і в ході розгляду судом апеляційної інстанції справи ОСОБА_1 не надала суду жодного доказу неможливості її прибуття у вказане судове засідання чи поважності причин неявки.

Додатково слід зазначити, що згідно ч.2 ст. 49 КАС України, особи які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Необхідно зауважити, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників адміністративного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Зловживання суб'єктивними процесуальними правами - це особлива форма адміністративного судового процесуального правопорушення, навмисні недобросовісні діяння (дії чи бездіяльність) осіб, які беруть участь у справі адміністративної юрисдикції, які полягають у порушенні умов реалізації наданих їм процесуальних прав (адміністративної процесуальної правоздатності), використанні цих правових можливостей не за призначенням або не з тією метою, з якою їх надано, внаслідок чого чиниться шкода правам та інтересам інших осіб - учасників адміністративного судового провадження, а також відбувається перешкоджання діяльності адміністративних судів.

Недобросовісним користуванням процесуальними правами вважається, зокрема, неприбуття учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин. Подібна практика спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та є проявом неповаги до суду.

Зазначені доводи, в тому числі, щодо повторності неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, також узгоджуються з висновками, викладеними в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08 жовтня 2015 року справа №815/2496/14.

Таким чином, враховуючи наявність доказів повідомлення позивачки про призначені судові засідання, зокрема, на 03 та 23 березня 2016 року, відсутність клопотань про розгляд справи за її відсутністю та поважних підстав для не прибуття у судові засідання, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість залишення позову ОСОБА_1 без розгляду з підстав, визначених ст.155 КАС України.

Отже, оскільки судом першої інстанції винесено ухвалу з додержанням норм процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Крім того, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року було відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до розгляду апеляційної скарги, тому з врахуванням наведеного та з огляду на результат розгляду апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення судового збору з апелянта.

Керуючись ст.ст.195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 року - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім), 00 грн..

Ухвала апеляційного суду набирає чинності відповідно до законодавства, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядку передбаченим КАС України.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Л.Є. Зуєва О.А. Шевчук