Ухвала суду № 57868845, 24.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/4762/15 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

24 травня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя : Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.

При секретарі судового засідання: Кравченко Л.А.

За участі представників:

позивача: Божко А.В.;

відповідача: Чернявська О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.01.16р. у справі №810/4762/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №125110011/2015/000252/1 від 19.09.15р.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.01.16р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що декларантом документально не підтверджено заявлену ним митну вартість ввезеного товару.

Представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між компанією «Mumtaz&CO» (Сіалкот, Пакистан) (Продавець) та позивачем (Покупець) укладений контракт від 18.06.12р. №PK/20120608/UK, на умовах якого Продавець продає, а Покупець купляє тканину власного виробництва Продавця: Х/Б 100%, полікотон 52/48, поліестр 100%. Найменування товару, його вартість та кількість може змінюватись шляхом укладання додаткових угод, які є невід'ємними частинами контракту.

20.06.15р. сторони уклали додаткову угоду №40 до контракту від 18.06.12р. №PK/20120608/UK якою погодили, що Продавець поставить Покупцю товар: 1) тканина 100% бавовняна відбілена, завширшки 300 см. (код 5208), щільністю 143+/-5 г/м2, сатинового переплетення (4х1), 164х72/40х40, кількістю 5973,00 пог.м. за ціною 1,33 дол. США за 1 пог.м.; 2) тканина 100% бавовняна, вибивна, завширшки 220 см. (код 5208), щільністю 150+/-5 г/м2, полотняного переплетення (1х1) 60х60/20х20, кількістю 21750,00 пог.м. за ціною 1,01 дол.США за 1 пог.м.; 3) тканина 100% бавовняна вибивна, завширшки 220 см. (код 5208), щільністю 126+/-5 г/м2, сатинового переплетення (4х1) 138х76/40х40, кількістю 59346,00 пог.м. за ціною 1,33 дол.США за 1 пог.м. (а.с. 16).

Відповідно до пункту 4.1 додаткової угоди №40 до контракту від 18.06.12р. №PK/20120608/UK поставка товару відбувається на умовах FOB Муххамад бін Касім (Пакистан).

У серпні 2015 року позивачем на підставі контракту від 18.06.12р. №PK/20120608/UK та інвойсу від 20.06.15р. №МС/0036/2015 здійснено ввезення на територію України зазначених товарів.

09.09.15р. позивачем до Київської митниці ДФС подано електронну митну декларацію (далі також ЕМД), зареєстровану за №125130012/2015/463386, в якій позивачем до митного оформлення заявлено товари:

- №1: тканина бавовняна 100% з поверхневою щільністю 150+/- 5 г/м2, вибивна, полотняного переплетення, без покриття, без просочення, завширшки 220 см., кількістю 21750,0 м.пог. 47850, м.кв., 20х20/60х60, сток за ціною 21967,50 дол. США;

- №2: тканина бавовняна 100%, з поверхневою щільністю 126+/-5 г/м2, вибивна, сатинового (атласного) переплетення, без покриття, без просочення, завширшки 220 см., кількістю 59346,0 м.пог, 130561,20 кв.м., 138х76/40х40, сток за ціною 78930,18 дол.США;

- №3: тканина бавовняна 100%, з поверхневою щільністю 143+/-5 г/м2, відбілена, комбінованого (атласного та сатинового) переплетення, без покриття, без просочення, завширшки 300 см, 5973,0 м.пог, 17919 м.кв., 164х72/40х40, сток за ціною 7944,09 дол. США.

Загальна вартість товару відповідно до графи 22 ЕМД від 09.09.15р. №125130012/2015/463386 становить 108841,77 дол.США (2363404,78 грн.) на умовах поставки FOB Муххамад бін Касім (Пакистан) (PK, Qasim), у тому числі 28627,95 грн. - вартість транспортних витрат.

Митна вартість товару визначена позивачем з застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).

Відповідно до графи 33 ЕМД від 09.09.15р. №125130012/2015/463386 на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем були подані такі документи:

1) зовнішньоекономічний контракт 18.06.12р. №PK/20120608/UK (код m4104);

2)додаткову угоду №170614 від 17.06.14р. до контракту від 18.06.12р. №PK/20120608/UK (код 4103);

3) додаткову угоду №40 від 20.06.15р. до контракту від 18.06.12р. №PK/20120608/UK (код 4103);

4) інвойс від 20.06.15р. №МС/0036/2015 (код 3105);

5) договір про транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних вантажних перевезень №1342/08/02 від 02.07.12р. (код m 4301);

6) рахунок на оплату №197 від 31.07.15р. (код 3004);

7) коносамент №РК20375074 від 25.06.15р. (код m4104);

8) специфікацію на товар складену виробником від 20.06.15р. №36 (код 3013);

9) сертифікат про походження товару №SCCS/CO/001509 від 23.07.15 р.(код 7011);

10) експортну декларацію №ABPL0124382 від 22.06.15р.;

11) калькуляції вартості кожного товару;

12) технічні умови на виробництва кожного товару;

13) прайс-лист продукції контрагента позивача;

14) пакувальний лист.

В ході перевірки податних до митного оформлення документів за вказаною ЕМД митним органом було встановлено, що документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товару та виявлено розбіжності, що впливають на розрахунок рівня митної вартості.

Відповідно до положень статті 53 Митного кодексу України, 09.09.15р. позивачу було надіслано електронне повідомлення про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме: зовнішньо-економічний договір (контракт) купівлі-продажу; якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи; договір на перевезення, рахунок про сплату транспортних перевезень, заявку; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товарів або сировини. Інші документи за бажанням декларанта (а.с. 75).

На вказану вимогу позивач разом з листом від 15.09.15р. №1509/15-01 надав копію договору на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних вантажних перевезень №1342/08/02 від 07.12р., копію акту надання послуг №224 від 31.07.15р., копію рахунку на оплату №197 від 31.07.15р., копію платіжного доручення від 31.07.15р. №2456 якими підтверджується вартість фрахту в сумі 28627,95 грн.; оригінал прибуткової накладної №ТЕК462847 від 05.08.15р., виданої ТОВ «Текссол-С»; експертний висновок Київської торгово-промислової палати №Ц-848 від 07.09.15р. (т.1, а.с. 54).

З приводу запитуваних страхових документів позивач повідомив, що страхування товару не здійснювалось, тому такі документи у товариства відсутні.

За результатами розгляду поданих позивачем документів, 19.09.15р. Київською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №125110011/2015/000252/1, згідно з яким відповідач, застосувавши резервний метод, задекларовану митну вартість товару №1 у розмірі 21967,50 дол. США скоригував до 34767,81 дол. США; задекларовану митну вартість товару №2 у розмірі 78930,18 дол. США скоригував до 141006,10 дол. США; задекларовану митну вартість товару №3 у розмірі 7944,09 дол. США скоригував до 22622,74 дол. США..

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що заявлена декларантом митна вартість товарів не була прийнята, оскільки позивачем не було подано всіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині 3 статті 53 Митного кодексу України, подані документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме: надані специфікації, експортна декларація не відповідають заявленій партії товару; в наданій довідці про вартість перевезення товару вартість перевезення та номер контейнера не відповідають заявленим в ДМВ та МД; в якості додаткових документів декларантом надано висновок експертної організації, транспортні перевізні документи та нову довідку про перевезення товарів, але інші розбіжності не усунуто.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав усі необхідні та достатні документи для підтвердження митної вартості товару за ціною контракту, а відтак об'єктивна можливість застосування першого методу відповідачем не спростована.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до частини 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин 2-7 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3).

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (ч. 5).

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6).

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7).

За правилами частин 1 - 2 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частинами 7,8 ст. 55 Митного кодексу України встановлено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Отже, аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України викладеній у постанові від 21.03.15р. у справі №21-127а15.

Відповідно до ч.1 - 3 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст. 58 МК України.

Так, відповідно до вищевказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У даному випадку, як зазначив апелянт, підставою для незастосування методу вартості товарів за ціною договору (контракту) слугувало те, що:

згідно п.1 контракту №PK/20120608/UK найменування, вартість та кількість товару можуть змінюватися відповідно до додатків до контракту, які є невід'ємною частиною контракту. До ЕМД №125130012/2015/463386 декларантом було признано електронну копію додатку №37 до контракту №PK/20120608/UK у якому вказано кількість (2 товари) та віртість товарів (78 190 дол. США) за цим додатком, однак вони не відповідали заявленим в ЕМД кількості (3 товари) та вартості (108 841,77 дол. США);

надана довідка про вартість перевезення (фрахту) товару №1506002 містить посилання на фрахту пл. коносаменту РК20375074, проте, до митного оформлення надано коносамент №MSCUK8750214;

у рахунку від 31.07.15р. №197 щодо вартості перевезення товару, наданому транспортним агентом ТОВ «ТЕСЕЙ», визначено лише вартість морського фрахту за номером контейнера. Відповідно до міжнародних правил ІНКОТЕРМС при умовах поставки FOB франко-борт…(назва порту відвантаження) митна вартість товару повинна включати в себе вартість навантаження на борт судна в порту відвантаження. Згідно з довідкою перевізника №1506002 від 31.07.15р. дані витрати здійснювалися відправником, однак надана до митного оформлення калькуляція виробника не містить вказаних витрат;

кількість, асортимент та ціна товарів, вказаних в прибутоковій накладній від 05.08.15р. №ТЕК462847 не відповідають зазначеним в поданому до митного оформлення інвойсі №МС/0034/2014 та ЕМД №125130012/2015/463386;

у експертному висновку Київської обласної торгово-промислової палати від 07.09.14р. №Ц-848 експертом було проведено моніторинг вартості товару «тканина бавовняна» лише даного виробника та зазначено, що контрактна вартість товару відповідає ціновій політиці виробника, а не кон'юктурі світового ринку в цілому, тобто експерт використав ціну сформовану виробником, не здійснивши аналізу цін аналогічної продукції в країні експорту. Наданий висновок носить консультативний характер.

З цього приводу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4.1 додаткової угоди №40 до контракту від 18.06.12р. №PK/20120608/UK поставка товару відбувається на умовах FOB Муххамд бін Касім (Пакистан).

FOB (named port of shipment) (англ. Free On Board), або Франко борт (назва порту відвантаження) - міжнародний комерційний торгівельний термін, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водяним транспортом.

Таким чином, поставка товару на умовах FОB передбачає обов'язок продавця здійснити навантаження вантажу на борт визначеного покупцем судна в порту відвантаження. Отже всі витрати у зв'язку з здійсненням навантаження на умовах поставки FОB закладаються продавцем у контракту ціну товару.

За змістом частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються в тому числі витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Отже, митна вартість товару включає у тому числі транспорті витрати на перевезення товару, але лише до місця ввезення на митну територію України.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що поставка товару здійснювалась морським транспортом ТОВ «ТЕСЕЙ» на підставі договору на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних вантажних перевезень від 02.07.12р. №1342/08/02 до місця призначення Україна, Іллічівськ, що підтверджується коносаментом №РК20375074 від 25.06.15р.

До складу митної вартості товару позивачем були включені витрати на транспортування по маршруту Муххамад бін Касім (Пакистан) - м. Іллічівськ (Україна), що підтверджується актом надання послуг №224 від 31.07.15р., відповідно до якого вартість морського фрахту становить 28627,95 грн. (т.1, а.с 46), а також рахунком на оплату №197 від 31.07.15р. (т.2, а.с. 47), платіжним дорученням від 31.07.15р. №2456 на загальну суму 30609,89 грн., у тому числі вартість фрахту 28627,95 грн. (т.1, а.с. 48).

Таким чином, позивачем до митного оформлення були надані вичерпні документи, що підтверджують склад та числове значення витрат на транспортування вантажу.

Стосовно покликань відповідача на невідповідність експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати від 07.09.2014 №Ц-848, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати від 07.09.14р. №Ц-848 вартість імпортованих позивачем товарів відповідає інвойсній ціні згідно з поданими позивачем до митного оформлення документами.

При цьому, такий висновок експертом зроблено за наслідками дослідження цінової кон'юктури ринку, на підставі наявної інформації про експортні ціни на пропозиціях тканини виробника Muhammad Bin Qasim, Пакистан, контрактних цін (фактичних угод) на дану та аналогічну продукцію, імпортовану в Україну, а також ціноутворюючих факторах контракту (об'єму поставки, умовам оплати, тощо).

З огляду на викладене, покликання відповідача на те, що висновок експерта не враховує ціни товару на світовому ринку, не відповідає фактичним обставинам справи.

Водночас неприйняття до уваги висновку експерта Київської обласної торгово-промислової палати, який базується на невідповідних, на думку відповідача, джерелах, не може вважатися розбіжністю у розумінні митного законодавства, оскільки подання даного документу не є обов'язковим для цілей визначення митної вартості товарів відповідно до вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України. У зв'язку з цим його відсутність не може впливати на можливість визначення числових даних митної вартості на підставі наданих документів.

Щодо невідповідності прайс-листа, колегія суддів звертає увагу на те, що ані національне ані міжнародне законодавство не містить вимог, яким повинен відповідати прайс-лист. Згідно з частиною третьою статті 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб'єктів у випадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від встановлених в цьому Законі, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і, як таке, забороняється.

Крім того, Митним кодексом України не передбачено таких повноважень відповідача як встановлення змісту та форми прайс-листів, або порядку їх заповнення.

Також слід зазначити, що прайс-лист є додатковим документом для підтвердження митної вартості товарів і може вимагатись лише у разі встановлення розбіжностей в основних документах, до яких він не відноситься.

При цьому, прайс - листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару.

У даному випадку той факт, що прайс-лист датовано 01.11.14р., а поставка товару відбувалась у серпні-вересні 2015 року не спростовує договірну вартість, а тому не може бути достатньою підставою для неврахування вказаних у такому прайс-листі цін, або не врахування його в цілому.

Встановлені вище обставини митним органом не спростовані.

Також необґрунтованими є покликання апелянта на те, що підставою для витребовування від декларанта додаткових документів було те, що до ЕМД від 09.09.15р. №125130012/2015/463386 були приєднані інші документи, ніж ті, що вказані у графі 44, з огляду на те, що зміст електронного повідомлення від 09.09.15р., яким від позивача були витребувані додаткові документи на підтвердження заявленої ним митної вартості товару, не містить будь-якої конкретизації суті розбіжностей та недоліків у приєднаних документах, або зауважень, що позивачем до електронної митної декларації були приєднані інші документи, ніж ті, що вказані у графі 44 ЕМД.

Митним органом не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач в деклараціях митної вартості зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларацій недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності, які б унеможливлювали визначити митну вартість товару за ціною контракту .

При цьому, повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Зазначена правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 29 травня 2012 року, 17 червня 2014 року.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному випадку подані декларантом документа для митного оформлення товару у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, які піддаються обчисленню та підтверджують його ціну, що підлягає сплаті на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість зазначеного ТОВ «Текссол-С» товару за ціною договору.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

у х в а л и в:

апеляційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.01.16р. у справі №810/4762/15 - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.01.16р. у справі №810/4762/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.

Повний текст ухвали складений: 24.05.16р.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Глущенко Я.Б.