Ухвала суду № 57868822, 24.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12405/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

24 травня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.

секретаря судового засідання: Кравченко Л.А.

За участі:

представників позивача: ОСОБА_2; ОСОБА_3;

представника третьої особи: Голубєва І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.01.16р. у справі №826/12405/15 за позовом ОСОБА_5 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про скасування рішень та зобов'язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просив: скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 12060557 від 01.04.14р. 07:34:52 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 12060578 від 01.04.14р. 07:47:45, прийняті Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком Сергієм Павловичем, щодо заміни умов обтяження нерухомого майна: нежиле приміщення, що складається з приміщень першого поверху з №1 по №8, приміщень підвалу з №9 по №24, загальною площею 304,60 кв.м , які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.01.16р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проведена у відповідності до вимог Закону № 1952-IV та на підставі необхідних для цього документів.

Представник апелянта підтримала вимоги апеляційної скарги

Представники позивача заперечили вимоги апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу третьої особи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, 01.04.14р. відповідачем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №12060557 (а.с.157), згідно з яким проведено державну реєстрацію іншого речового права - іпотека на нерухоме майно - квартири, приміщення, земельні ділянки, будинки, що розташовані Полтавська обл., Київська обл., Кіровоградська обл., Запорізька обл., Миколаївська обл., м. Київ, Луганська обл., Одеська обл., Дніпропетровська обл., Донецька обл., Чернігівська обл., Сумська обл., Львівська обл., Вінницька обл., за суб'єктом ПАТ «Дельта Банк» (обтяжувач).

01.04.14р. відповідачем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №12060578 (а.с.163), яким проведено державну реєстрацію обтяження - заборону на нерухоме майно на квартири, приміщення, земельні ділянки, будинки, що розташовані: м. Київ, Київська обл., Миколаївська обл., Полтавська обл., Одеська обл., Луганська обл., Кіровоградська обл., Дніпропетровська обл., Донецька обл., Львівська обл., Черкаська обл., Чернігівська обл., Сумська обл., Хмельницька обл., за суб'єктом ПАТ «Дельта Банк» (обтяжувач).

Підставою для прийняття оскаржуваних рішень, слугувала заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо обтяження речового права) ПАТ «Дельта Банк», яке звернулося до приватного нотаріуса Ковальчука С.П. з метою внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно Іпотекодержателя та внести запис про реєстрацію іпотеки та реєстрацію обтяження на користь нового Іпотекодержателя - ПАТ «Дельта Банк» щодо об'єкта нерухомого майна - нежилого приміщення загальною площею 304,6 кв.м (які складаються з приміщень першого поверху з № 1 по № 8 і приміщень підвалу з № 9 по № 24 (групи приміщень 176А в літері А), що знаходяться за адресою АДРЕСА_1.

З карток прийому заяви № 12060556 та № 12060557 (а.с.156, а.с.162) вбачається, що для державної реєстрації іншого речового права - іпотеки на нерухоме майно та державної реєстрації обтяження заборони на нерухоме майно ПАТ «Дельта Банк» подано: договір відступлення права вимоги від 20 травня 2013 року №1134, договір відступлення права вимоги від 19 червня 2013 року №1360 та договір відступлення права вимоги від 26 червня 2013 року №1441.

З витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки № 19799401 від 01.04.2014р. (а.с.160) та з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 19799441 від 01.04.2014р. (а.с.164) вбачається, що обтяження виникли і зареєстровані ще у 2006 році, а саме: зареєстровані 05.12.2006 на підставі договору іпотеки від 05.12.2006 року, укладеного між ВАТ «Кредитпромбанк» (Іпотекодержателем) та позивачем (Іпотекодавцем) в забезпечення виконання зобов'язання позичальника (позивача) перед кредитором ВАТ «Кредитпромбанк» за кредитним договором № 49.4/148/06-Z від 05.12.2006 року заставою нерухомого майна.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 05.12.06р. між позивачем та ПАТ «Кредитпромбанк» було укладено кредитний договір №49.4/148/06-Z, відповідно до пункту 1.1. якого ПАТ «Кредитпромбанк» відкриває ОСОБА_5 не відновлювальну мультивалютну кредитну лінію у національній валюті України та/або в іноземній валюті в межах загальної суми 2 000 000 доларів США, а ОСОБА_5 зобов'язується повернути не пізніше 04.12.26р. надані кредити на умовах та у порядку, що передбачені договором.

Того ж дня, між позивачем та ПАТ «Кредитпромбанк» укладено Іпотечний договір №49.8/148/1400/06, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіною О.І. та зареєстрований в реєстрі за №2079.

Відповідно до пункту 1.2. іпотечного договору від 05.12.06р. у забезпечення зобов'язань за кредитним договором від 05.12.06р. №49.4/148/06-Z позивач надав ПАТ «Кредитпромбанк» в іпотеку нежилі приміщення, загальною площею 304,60 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Як зазначено у реєстрах, державна реєстрація змін обтяжувача у вказаних реєстрах проведена на підставі договору про відступлення права вимоги від 20.05.13р. №1134 між ВАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк».

Проте, договору від вказаної дати матеріали справи не містять, як і не містять доказів надання відповідачу для державної реєстрації іпотеки та обтяження договору купівлі-продажу прав вимоги від 27 вересня 2013 року, зареєстрованого у реєстрі за № 2466, на який покликається ПАТ «Дельта Банк», як на підставу для вчинення спірних реєстраційних дій.

Так, з наявного у матеріалах справи та зазначеного вище договору купівлі-продажу прав вимоги, посвідченого 27.09.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г за реєстровим № 2466 вбачається, що ПАТ «Кредитпромбанк» продало (відступило) AT «Дельта Банк» права за кредитними договорами та договорами, якими забезпечується виконання зобов'язань за кредитними договорами.

Як зазначає ПАТ «Дельта Банк» саме за цим договором відбулася передача (відступлення) права кредитора за кредитними договорами, тобто відбулася зміна сторони з ПАТ «Кредитпромбанк» на АТ «Дельта Банк».

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проведена з порушенням вимог чинного законодавства України, а саме: за наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; не тим нотаріусом, який посвічував договір купівлі-продажу права вимоги, укладений між 27.09.13р. між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк»; для державної реєстрації іпотеки не було подано вказаний договір.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст.24 Закону України від 5 червня 2003 року N 898-IV «Про іпотеку», правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України від 01.07.04р. № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (надалі - Закон № 1952-IV).

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 3 Закону № 1952-IV, державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Частиною 9 ст. 15 Закону № 1952-IV встановлено, що державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.

Відповідно до ч.7 статті 16 Закону № 1952-IV, державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно абзацу 4 ч.1 ст. 16 Закону № 1952-IV, заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подається нотаріусу, яким вчинено таку дію.

Відповідно до абзацу 7 п. 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.13р. №868, нотаріус, яким вчинено нотаріальну дію з нерухомим майном, проводить державну реєстрацію прав, набутих виключно у результаті вчинення такої дії, крім випадків, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до абзацу 1 п. 7 Порядку доступу нотаріусів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.08.11р. №1936а/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.08. 2011 р. за N 963/19701 (чинного на момент прийняття оспорюваних рішень), користування інформацією про зареєстровані речові права, їх обтяження на об'єкт нерухомого майна, що міститься у Державному реєстрі прав та Реєстрах, здійснюється користувачем виключно під час вчинення нотаріальних дій щодо цього об'єкта нерухомого майна.

Отже, зазначеними правовими нормами передбачено здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень на підставі заяви правонабувача, сторони правочину, за якою виникло право, нотаріусом, яким вчинено нотаріальну дію одночасно з вчиненням такої дії.

У даному випадку, державна реєстрація прав та їх обтяжень на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 27 вересня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., який посвідчував цей договір, не здійснювалась.

Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень була подана ПАТ «Дельта Банк» до іншого приватного нотаріуса - відповідача - фактично майже через рік після укладання та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу прав вимоги від 27 вересня 2013 року.

Більше того, як встановлено судом та вбачається з карток прийому заяви № 12060556 та № 12060557 (а.с.156, а.с.162) для державної реєстрації іпотеки не було подано вказаний договір.

Доводи апелянта про те, що при здійсненні державної реєстрації 01.04.14 р. відповідачем допущено технічну помилку щодо зазначення підстави відступлення прав, а саме помилково внесено Договір відступлення прав вимоги від 20.05.2013, посвідчений приватним нотаріусом Шевченко Д.Г за реєстровим № 1134 замість Договору відступлення прав вимоги від 27.09.2013, посвідчений приватним нотаріусом Шевченко Д.Г за реєстровим № 2466 - не заслуговують на увагу, оскільки матеріали справи не містять доказів виправлення такої помилки відповідно до статті 27 Закону № 1952-IV.

За таких обставин, судом першої інстанції вірно встановлено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проведена з порушенням вимог чинного законодавства України.

Окрім того, за вимогами абзацу першого та другого частини другої статті 9 Закону № 1952-IV, державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Згідно ч.1 ст. 15 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до ч.4 ст. 15 Закону № 1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до ч.3 ст. 17 Закону № 1952-IV документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

З матеріалів справи вбачається, що 27.09.13р. між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. та зареєстровано в реєстрі за №2466.

Відповідно до пункту 2.1 вищезазначеного договору продавець цим погоджується продати (відступити) Права вимоги та передати їх покупцю, а покупець цим погоджується купити Права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну.

Згідно пункту 2.3 договору від 27.09.13р., Права вимоги переходять від продавця до покупця та обов'язки продавця передати Права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем акту приймання-передачі Прав вимоги.

Пунктом 1.1 цього договору передбачено визначення термінів та тлумачення.

Так, «Акт приймання-передачі Прав вимоги» означає письмовий акт, який укладається між сторонами та яким документально оформлюється фактична передача Прав вимоги від продавця до покупця.

Термін «Права вимоги» відповідно до пункту 1.1 договору означає всі права вимоги продавця у якості кредитора до позичальників за кредитними договорами, а також всі права вимоги продавця до осіб, які надали забезпечення, за договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі прав вимоги та засоби захисту прав, які доступні продавцю, щодо виконання позичальниками та/або особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов'язків за кредитними договорами та договорами забезпечення.

«Договір забезпечення» означає кожний договір застави та/або договір поруки та/або іпотечний договір, якщо такі укладалися.

«Дата відступлення» означає дату підписання акту приймання-передачі прав вимоги.

«Іпотечний договір» означає кожний з іпотечних договорів, якщо такий укладався, з усіма доповненнями, додатковими договорами та додатками до них (якщо такі є), які зазначені в акті приймання-передачі прав вимоги.

«Кредитний договір» означає кожний договір про надання кредиту у будь-які формі між позичальником та продавцем у якості кредитора, зазначений у Додатку І (Перелік договорів та купівельна ціна за права вимоги), разом з усіма доповненнями, додатковими договорами та додатками до нього (якщо такі є).

Відповідно до пункту 7.5. договору всі додатки та договори про внесення змін (додаткові договори) до цього договору складають його невід'ємну частину. В якості додатку до цього договору додається перелік договорів та купівельна ціна за права вимоги, визначений як Додаток І.

Матеріали справи містять копію Додатку І (Перелік договорів та купівельна ціна за права вимоги), яким серед інших договорів передбачено передачу прав вимоги за кредитним договором від 06.12.06р. №49.4/148/06-Z, боржник ОСОБА_5 (а.с.186), а не за кредитним договором від 05.12.06р.

27.09.13р. Актом приймання-передачі прав вимоги до Договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.13р. ПАТ «Кредит промбанк» передав, а ПАТ «Дельта Банк» прийняв права вимоги, зазначені в додатку до цього акту (який є невід'ємною частиною), що посвідчує факт здійснення відступлення.

На сторінці 33 акту приймання-передачі прав вимоги від 27.09.13р. визначено передачу договору забезпечення від 05.12.06р. №49.8/148/1400/06 до кредитного договору №49.4/148/06-Z від 06.12.06р., а не за кредитним договором від 05.12.06р.

Як зазначалося вище, кредитний договір між позивачем та ПАТ «Кредитпромбанк», на підставі якого укладався іпотечний договір від 05.12.06р., укладено саме 05.12.06р. Інформація про підписання іншого кредитного договору від 06.12.06р. та/або про зміну дати підписання кредитного договору матеріали справи не містять, як і не містять документів, які підтверджують внесення виправлення до нотаріально посвідченого договору від 27.09.13р. в частині передачі прав саме за кредитним договором від 05.12.06р.

Таким чином, державний реєстратор приймаючи оспорювані рішення не перевірив та не встановив відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, як того вимагає Закон № 1952-IV, адже у будь-якому разі вчиненню таких дій передує перевірка поданих документів на предмет заявлених для реєстрації прав.

Так, відповідно до п. 36 Порядку №868, для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Згідно пункту 67 вищезазначеного Порядку для проведення державної реєстрації відступлення прав за іпотечним договором заявник також подає укладений в установленому законом порядку договір, відповідно до якого відбувається відступлення прав.

Пунктом 74 Порядку встановлено, що для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, та інші документи, визначені цим Порядком.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

у х в а л и в:

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.01.16р. у справі №826/12405/15 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.01.16р. у справі №826/12405/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.

Повний текст ухвали складений: 24.05.16р.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.