Ухвала суду № 57868817, 19.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 703/6310/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

19 травня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів Кучми А.Ю. та Аліменка В.О.,

за участю секретаря Шутовської І.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Управління МВС України в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Управління МВС України в Черкаській області, третя особа: Смілянський міський відділ (з обслуговування м. Сміла і Смілянського району) Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2015 року позивач звернулася в Смілянський міськрайонний суд Черкаської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Управління МВС України в Черкаській області, третя особа: Смілянський міський відділ (з обслуговування м. Сміла і Смілянського району) Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області справу передано на розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 січня 2016 року адміністративний позов задоволено частково:

визнано протиправним та скасовано наказ Управління МВС України в Черкаській області від 06.11.2015 №312о/с в частині звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ;

поновлено ОСОБА_2 з 07.11.2015 на посаді інспектора сектору інформаційно-аналітичного забезпечення Смілянського міського відділу (з обслуговування м. Сміла і Смілянського району) Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивачем було подано апеляційну скаргу, в якій вона просила змінити постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05.01.2016 в частині відмови в позовній вимозі, щодо зобов'язання Головного управління Національної поліції в Черкаській області поновити її на рівнозначній посаді, про що зробити відповідний запис в трудовій книжці.

Також, Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області було подано апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 січня 2016 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишиено без задоволення, апеляційну скаргу Управління МВС України в Черкаській області - задоволено. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 січня 2016 року скасовано та ухвалено нову, якою у задоволені адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Управління МВС України в Черкаській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Смілянський міський відділ (з обслуговування м. Сміла і Смілянського району) Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовлено. Рішення суду вмотивовано тим, що позивач не скористалась наданим їй їй Законом правом на подачу заяви про прийняття на службу до поліції, а отже не підтвердила свою згоду проходити подальшу службу в поліції (а.с. 117-120).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 квітня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено частково, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с. 177-180). Скасовуючи постанову, суд касаційної інстанції зазначив, що судом апеляційної інстанції не встановлено та не досліджено чи було запропоновано ОСОБА_2 іншу посаду в органах внутрішніх справ та не враховано положень статей 179, 184 Кодексу законів про працю України, яким встановлено гарантії, передбачені для жінок, які мають дітей віком до трьох років, звільнених за ініціативою роботодавця.

Заслухавши суддю-доповідача, думку позивача та представника відповідачів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач з 24 лютого 2009 року проходила службу в органах внутрішніх справ, що підтверджується наказами Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 24 лютого 2009 року № 33 о/с (а.с. 56, 57).

Згідно наказу Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 27 березня 2014 року № 58 о/с старшому лейтенанту міліції ОСОБА_2 - інспектору сектору інформаційно-аналітичного забезпечення Смілянського МВ УМВС надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 12.03.2015 по 13.01.2016 (а.с. 55).

Наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 06 листопада 2015 року № 312 о/с старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2, інспектора сектору інформаційно-аналітичного забезпечення Смілянського МВ УМВС, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку, звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних сил України за п. 64 «Г» на підставі Закону України «Про Національну поліцію».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного наказу відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», ліквідовано як юридичну особу публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ та утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції (а.с. 41).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно п. 1 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» - цей закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування. Пунктом 5 визначено, що втратив чинність Закон України «Про міліцію».

Пунктом 8 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону встановлено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Згідно п. 9-11 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень даного Закону працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що працівники міліції можуть бути прийняті на службу до поліції упродовж трьох місяців з дня опублікування Закону України «Про Національну поліцію» у разі, якщо вони виявили таке бажанням та за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначених даним Законом.

Закон України «Про Національну поліцію» був опублікований у газеті «Голос України» (№ 141-142) від 06.08.2015.

Разом з цим, Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Відповідно до ст. 179 Кодексу законів про працю України за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.

Абзацом 3 статті 184 Кодексу законів про працю України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Таким чином, вищевказані норми дають гарантії щодо обмежень на звільнення для жінок, які мають дітей до 3-х років. Так, звільнення жінок, що перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, має певні особливості, зокрема, таке звільнення можливе, проте власник зобов'язаний працевлаштувати жінку на цьому самому або іншому підприємстві відповідно до її спеціальності.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивача, в період перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, було звільнено з займаної посади, разом з цим, всупереч вищенаведених норм Кодексу законів про працю України відповідачем - Управлінням МВС України в Черкаській області не виконано обов'язку щодо її подальшого працевлаштування, як того вимагає чинне законодавство. В судовому засіданні було встановлено, що позивачу при звільненні не було запропоновано іншу посаду в органах внутрішніх справ.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного наказу відповідача - Управління МВС України в Черкаській області та поновлення позивача на посаді.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 28.10.2014 по справі № 21-48а14.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212 та 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Управління МВС України в Черкаській області - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 січня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 23 травня 2016 року.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Аліменко В.О.