Ухвала суду № 57868413, 12.05.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 травня 2016 рокусправа № 804/6839/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Коршуна А.О.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 року у справі № 804/6839/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекуперація свинцю» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекуперація свинцю» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми "Р" № 0004972202 від 15.04.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 7079332,00 грн. та форми "Р" № 0004952202 від 15.04.2015 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 79522,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про протиправність прийнятих податкових повідомлень-рішень з огляду на невірне встановлення податковим органом під час перевірки обставин, на яких ґрунтуються її результати.

Так, при винесенні податкового повідомлення-рішення рішення № 0004972202 податковий орган не врахував наявність у ТОВ "Рекуперація свинцю" від'ємного значення (збитку) об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за результатом 2009 року у сумі 44 704 532 грн. у зв'язку із витратами, пов'язаними з отриманням кредитних коштів по валютним кредитам, що призвело до безпідставного збільшення підприємству грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 7 079 332,00 грн.

Також, податковий орган не врахував, що ТОВ "Рекуперація свинцю" в декларації за травень 2012 року відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України виправило помилку у декларації за квітень 2012 року, зазначивши уточнений показник у рядках 21.1 та 21 декларації за травень 2012 року. А відтак, висновки податкового органу про безпідставність включення суми податкового кредиту в розмірі 53015 грн. не відповідають дійсним обставинам справи.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 15.04.2015 року № 0004972202 та № 0004952202.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що правомірність формування задекларованого підприємством від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток попереднього 2010 року в декларації за 1 квартал 2011 року в сумі 22501372 грн. податковим органом не спростовано, тому визначення ним грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2011 рік є безпідставним у зв'язку із від'ємним значенням об'єкта оподаткування за цей період: «-» 3331954 грн. (30810136 грн. - 11640718 грн. - 22501372 грн.), що в свою чергу виключає правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0004972202.

Щодо податкового повідомлення-рішення 0004952202 суд зазначив, що в декларації за березень 2012 року, який є попереднім звітним (податковим) періодом і відносно квітня і відносно травня 2012 року в рядку 20.2 міститься значення 53015 грн. В декларації за травень 2012 року позивач, керуючись п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, виправив помилку у декларації за квітень 2012 року, зазначивши уточнений показник у рядках 21.1 та 21 декларації за травень 2012 року. А відтак, висновок податкового органу про безпідставність включення суми податкового кредиту в розмірі 53015 грн. є необґрунтованим.

Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2015 року, у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач, посилаючись на зміст та висновки акту перевірки від 24.09.2014 року№2652/04-66-22-02, вказав про правомірність визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 7086331 грн.. Які саме операції позивача неналежним чином відображено у податковому обліку, та на підставі яких документів первинного бухгалтерського обліку позивача податковою сформовано суми, зазначені в акті перевірки, в апеляційній скарзі не вказано.

Також зазначив, що у ТОВ «Рекуперація свинцю» відсутні підстави для формування показника р.21.1 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21.1+рядок 21.2+рядок 21.3): значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду» податкової декларації з ПДВ за травень 2012 року у сумі 53015 грн.

З огляду на викладене, вважає висновок суду щодо протиправності прийнятих податкових повідомлень-рішень необґрунтованими, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

У судовому засіданні представник відповідача доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримав в повному обсязі.

Позивач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі у засіданні не направив.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника позивача.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекуперація свинцю" зареєстроване як юридична особа, за станом на вересень 2014 року мало статус платника податку з прибутку підприємств та податку на додану вартість.

24.09.2014 року Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська проведено позапланову виїзну документальну перевірку та складено Акт № 2652/04-66-22-02 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекуперація свинцю" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року".

Відповідно до висновків вказаного акту, перевіркою встановлено порушення ТОВ "Рекуперація свинцю":

- п.1.32 ст. 1, п.п. 4.1.1 п.4.1 ст. 4, п.5.1, п.п. 5.3.1 п.5.3, абз. 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 п.п. 5.9 ст. 5, п.п. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.14.1.27 п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст. 44, п.п. 138.1.1 п.138.1, п.п. 138.4 п.138.10 та п.138.12 ст. 138 ПК України, внаслідок чого перевіркою повноти нарахування податку на прибуток за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року встановлено його заниження у сумі 7 086 331 грн. у 2-4 кварталах 2011 року, та завищення у сумі 6 999 грн. у 2012 році, в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в пунктах 3.1.1-3.1.2 розділу 3 акта перевірки.

- п.44.1 ст. 44 та п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість, всього у сумі 403 655 грн., у тому числі:

- у березні 2011 року у сумі 350 640 грн.;

- у травні 2012 року у сумі 53 015 грн.

Не погодившись з висновками даного акту перевірки, позивачем 07.10.2014 року подано до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська письмові заперечення. Листом від 14.10.2014 року № 2697/9/22-02 позивачу надана відповідь на його заперечення.

На підставі вищезазначеного акту перевірки 16.10.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0003941500 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 7 086 331,00 грн. та № 0003931500 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 430 163,50 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені платником податків в адміністративному порядку та рішенням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 1526/10/04-36-10-08-09 від 30.12.2014 року скаргу позивача задоволено частково та податкове повідомлення-рішення № 0003941500 від 16.10.2014 року скасовано в розмірі 6999,00 грн., податкове повідомлення-рішення № 0003931500 від 16.10.2014 року скасовано в розмірі 350641,00 грн.

З урахуванням вказаного рішення, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0004972202 від 15.04.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 7 079 332,00 грн. та № 0004952202 від 15.04.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 79 522,50 грн. в т.ч. за основним платежем в розмірі 53 015,00 грн. та за штрафними санкціями - 26507,50 грн.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0004972202 від 15.04.2015 року.

Приймаючи назване податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган зазначив, що ТОВ "Рекуперація свинцю" занижено доходи всього у сумі 172 056 881,84 гри. та занижено валові витрати на загальну суму 103 035 956,00 грн., за рахунок неповного їх відображення в декларації з податку на прибуток, що призвело до заниження податку на прибуток за ІІ-IV квартали 2011 року у розмірі 7 086 331,00 грн. та його завищення у розмірі 6999,00 грн. Вказане стало підставою для нарахування позивачу грошового зобов'язання на суму 7079 332,00 грн..

При цьому, як свідчить зміст акту перевірки, про конкретні операції, що неналежним чином відображені в податковому обліку підприємства, та про документи первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких податковим органом здійснено розрахунок сум завищення та заниження показників податкового обліку, у акті перевірки не йдеться.

В той же час, як свідчить зміст позовної заяви та відповіді на заперечення від 14.10.2014 року №2697/9/22-02, направленої позивачу (п.6.а.с.64), спір між сторонами, зокрема, точився щодо вимоги платника податків до контролюючого органу врахувати від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 22501371 грн., сформованого ТОВ «Рекуперація Свинцю» у декларації з податку на прибуток за 2010 рік, у складі рядка 04.9 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року (п.6 а.с.64).

Дослідиши названі обставини, суд встановив наступне.

До набрання чинності Податковим кодексом України питання оподаткування прибутку підприємств регламентувалось Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Пунктом 6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

В декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік ТОВ "Рекуперація свинцю" задекларувало від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього (2009) року в розмірі 8 901 370 грн., тобто, в межах 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року (44 704 532 грн. *0,2 = 8 940 906 грн. 40 коп.), як це визначено п.6.1 ст. 6, п. 22.4 ст. 22 Закону.

Наявність у ТОВ "Рекуперація свинцю" від'ємного значення (збитку) об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за результатом 2009 року у сумі 44 704 532 грн. та підстава його виникнення підтверджено Актом перевірки від 01.06.2011 року № 1691/231/35395039 (стор. 13, 16 Акту).

В декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік ТОВ "Рекуперація свинцю" задекларувало від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2010 рік в сумі "-" 5 428 034 грн.

В декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 року ТОВ "Рекуперація свинцю" в рядку 04.9 "від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року" мало право задекларувати суму в розмірі 41 231 196 грн. (44 704 532 грн. (від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток 2009 року) - 8 901 370 грн. ( сума в межах 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року) + 5 428 034 грн. (від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2010 рік)), оскільки, як встановлено другим абзацом п.22.4 ст. 22 Закону, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень.

З суми 41 231 196 грн., яку мало право задекларувати в рядку 04.9 декларації, ТОВ "Рекуперація свинцю" задекларувало 22 501 372 грн. Тобто, задекларована ТОВ "Рекуперація свинцю" в декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 року в рядку 04.9 "від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року" є складовою від'ємних значень об'єктів оподаткування попередніх 2009 та 2010 років, і ці періоди вже були перевірені податковим органом та за наслідками перевірки встановлено наявність у ТОВ "Рекуперація свинцю" від'ємного значення (збитку) об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за результатом 2009 року у сумі 44704532 грн.

Серед іншого, актами перевірок від 13.11.2009 року № 7669/23-2/35395039, від 01.06.2011 року № 1691/231/35395039 підтверджені показники витрат та від'ємних значень об'єктів оподаткування податком на прибуток 2009 та 2010 років, які, з урахуванням викладеного, є складовими витрат 2011 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем при винесенні податкового повідомлення-рішення рішення № 0004972202 не враховано наявність у ТОВ "Рекуперація свинцю" від'ємного значення (збитку) об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за результатом 2009 року у сумі 44 704 532 грн., що призвело до безпідставного збільшення підприємству грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 7 079 332,00 грн.

А відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для скасування податкового повідомлення-рішення № 0004972202 від 15.04.2015 року.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0004952202 від 15.04.2015 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Податковий орган, проводячи перевірку, встановив, що позивачем задекларовано за рядком 18 "позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17) (позитивне значення)" податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року (реєстраційний номер 9034896787 від 19.06.2012 року (звітна) та № 9057105592 від 19.09.2012 року (уточнююча) показник у розмірі 53 015,00 грн.

При цьому, платником податків задекларовано за рядком 21.1 "залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21.1 + рядок 21.2 + рядок 21.3) значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду" податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року показник у сумі 53 015,00 грн.

Оскільки в податкові декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року за рядком 20.2 "зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду: до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19 - рядок 20.1) (значення

цього рядка переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) зазначено показник у сумі 0,00 грн." у підприємства відсутнє права на відображення податкового кредиту у сумі 53 015 грн. 00 коп. у податковій декларації за травень 2012 року у зв'язку із не відображенням зазначених показників у декларації за квітень 2012 року.

Між тим, пунктом 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Так, в декларації за березень 2012 року, який є попереднім звітним (податковим) періодом і відносно квітня 2012 року, і відносно травня 2012 року в рядку 20.2 міститься значення 53015 грн.

В декларації за травень 2012 року ТОВ "Рекуперація свинцю" відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України виправило помилку у декларації за квітень 2012 року зазначивши уточнений показник у рядках 21.1 та 21 декларації за травень 2012 року. А відтак, висновки податкового органу про безпідставність включення суми податкового кредиту в розмірі 53015 грн. не відповідають дійсним обставинам справи.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що податковий орган неправомірно збільшив позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 79 522,50 грн. в т.ч. за основним платежем в розмірі 53015,00 грн. та за штрафними санкціями - 26 507,50 грн.

А відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про незаконність податкового повідомлення-рішення №0004952202 від 15.04.2015 року та наявність підстав для його скасування.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що висновки суду не відповідають змісту та висновкам акту перевірки, не приймаються судом апеляційної інстанції, виходячи з такого.

Пунктом 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі Закон №996) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична ш інші види звітності. що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 9 зазначеного закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведеш облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні маги відповідні обов'язкові реквізити.

Отже, висновки акту перевірки та зазначені в ньому суми повинні бути обгрунтовані посиланнями на конкретні господарські операції, що підтверджуються документами первинного бухгалтерського обліку. В той же час, про конкретні операції, неналежним чином відображені позивачем в податковому обліку, в акті перевірки не йдеться, як і про норми законодавства, відповідно до яких податковий орган оцінював відображення господарської операції в бухгалтерському та податковому обліку підприємства.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги спростовані матеріалами справи, а відтак, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з огляду на законність постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2015 року.

керуючись ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 року у справі № 804/6839/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.О. Коршун