Рішення № 57867998, 19.05.2016, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2016 р.Справа № 925/450/16

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», м. Київ, вул. І.Федорова, 32-А, (поштова адреса: м. Київ, вул. Горького, 169)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про відшкодування шкоди в розмірі 8 162,02 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в розмірі 8 162,02 грн., та відшкодування судових витрат.

Позивач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, у судове засідання не зявився. Направив до суду клопотання №3747/2291-УСГ від 12.05.2016р., в якому позовні вимоги підтримав повністю, просив справу розглянути без участі представника позивача та позов задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, відзив на позов не надав, представника у судове засідання не направив, витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Ухвала суду від 05.05.2016р. про порушення провадження у справі повернулась до суду з відміткою працівника пошти «за закінченням терміну зберігання».

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та незявлення представників сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Адреса відповідача відповідає адресі, вказаній в реєстраційних документах. Місце проведення господарської діяльності відповідача відповідно до положень ст. 93 Цивільного кодексу України відповідає адресі його реєстрації. Доказів проведення розрахунку не надано.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені та перевірені доказами такі взаємовідносини сторін та обставини.

03.09.2012р. між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» (Страховиком Позивач по справі), в особі начальника відділу корпоративних продаж Управління корпоративного страхування ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності №0112-325 від 30.07.2012р., та товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістик» (Страхувальником), в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту, було укладено договір добровільного страхування відповідальності експедитора №24-0197-12-00001 (Далі Договір, а.с. 8-12), за умовами якого даний Договір визначає умови і порядок страхування відповідальності Страхувальника експедитора перед власниками вантажу або замовниками перевезень при здійсненні ними діяльності в сфері експедирування вантажів, та перед третіми особами у випадках заподіяння шкоди вантажем, що перевозиться Страхувальником (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору даний Договір страхування укладений згідно Закону України «Про страхування», «Правил добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (включаючи відповідальність перевізника)» від 22.06.2006р. та «Програми страхування відповідальності перевізника та експедитора», яка є додатком до Правил (далі Правила), та на підставі Ліцензії АВ№500329 від 13.01.2010р., що видана Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг.

Відповідно до п.2.1. Договору обєктом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечить законодавству України, та повязані з відшкодуванням Страхувальником заподіяної ним шкоди здоровю, життю та майну третіх осіб, а також шкоди, заподіяної вантажу під час експедиції (перевезення).

Відповідно до п.6.1. Договору термін дії даного Договору страхування складає один рік: з 03.09.2012р. до 02.09.2013р., обидві дати включно, але не раніше дати надходження першого страхового платежу на рахунок Страховика.

16.11.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістик» (Замовником), в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Перевізником - Відповідач по справі) було укладено договір №2528 на виконання транспортних послуг (Далі Договір перевезення, а.с. 15-17), за умовами якого Перевізник надає Замовнику транспортні послуги по території України або здійснює міжнародні вантажні перевезення (п. 1.1. Договору перевезення).

Відповідно до п.1.2. Договору перевезення всі умови перевезення, характеристики вантажу, терміни і т.д. вказуються в разовій Заявці, яка надається Перевізнику Замовником на перевезення даного вантажу і є невідємною частиною даного Договору.

Відповідно до п.7.1. Договору перевезення Договір діє з 16.11.2012р. по 16.11.2013р. Дія Договору може бути продовжена ще на 1 (один) рік у випадку якщо сторони не виявили бажання припинити його дію, про що одна з сторін повинна повідомити іншу не пізніше ніж за 30 днів до дати розірвання, при умові, що всі зобовязання взяті на себе Замовником та Перевізником, згідно даного Договору, виконані в повному обємі.

17.11.2012р. на автодорозі Київ-Одеса, під час перевезення вантажу автомобілем «DAF» державний №СА1436ХТ, з напівпричепом «FRUEHAUF» державний №СА3725АМ, відбулось пошкодження контейнера автомобіля, а саме невідомими особами було зрізано пломби та пошкоджено замок на фургоні (кузові) даного автомобіля, після чого викрадено та пошкоджено частину вантажу.

Даний факт підтверджується листом Відділу по обслуговуванню Біляївського району та м. Теплодар МВС України ГУМВС України в Одеській області №4б/2227 від 19.02.2013р. (а.с. 13).

20.11.2012р. товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістик» направило приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Українська страхова група» заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, надавши при цьому всі необхідні документи (а.с. 14).

14.06.2013р. приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» на підставі:

- претензії №271 від 22.05.2013р. (а.с. 21),

- претензії №272 від 23.05.2013р. (а.с. 22) та доданих до них

- Акту про розбіжності від 19.11.2012р. до транспортної накладної №4439 від 17.11.2012р.,

- Акту про розбіжності від 19.11.2012р. до транспортної накладної №5068 від 17.11.2012р.,

- Акту про розбіжності від 19.11.2012р. до транспортної накладної №5677 від 17.11.2012р.,

- транспортної накладної №5677 від 17.11.2012р.,

- транспортної накладної №4439 від 17.11.2012р. та

- скарги №1371 від 19.11.2012р. склало страховий акт №ДКЦВ-6591 (а.с. 31), відповідно до якого виникнення у товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістик» майнової відповідальності перед третьою особою - товариством з обмеженою відповідальністю «Нестле Україна» у вигляді відшкодування збитків, завданих втратою вантажу цього товариства під час його перевезення, що здійснювалося фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, визнано страховим випадком, що передбачений договором страхування №24-0197-12-00001 від 03.09.2012р., визначено розмір страхового відшкодування згідно з розрахунком (а.с. 32), у сумі 8 162,02 грн. (18 357,92 грн. вартість втраченого вантажу 10 195,90 грн. безумовна франшиза, встановлена договором №24-0197-12-00001).

14.06.2013р. приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» за платіжним дорученням від №10191 перерахувало товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістик» на його рахунок в установі банку 8 162,02 грн. страхового відшкодування згідно із страховим актом №ДКЦВ-6591 від 14.06.2013р.

05.02.2016р. приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» надіслало фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 претензію №3234/2291УСГ з вимогою про сплату приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Українська страхова група» 8 162,02 грн. відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди по справі №2291УСГ.

Вимога залишилась без відповіді та задоволення.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 кошти у сумі 8 162,02 грн. приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Українська страхова група» не сплатив, що стало причиною звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення боргу.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто зясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Позивач та відповідач є самостійними юридичними особами та субєктами господарювання.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) субєкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобовязання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

В силу ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалась.

Частиною 1 статті 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» як страховика, який виплатив за договором добровільного страхування відповідальності експедитора №24-0197-12-00001 від 03.09.2012р., що є договором майнового страхування, товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістик» 8 162,02 грн. страхового відшкодування, в силу ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», - в межах цієї суми перейшло право вимоги, яке товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістик» як страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, як до особи, відповідальної за заподіяний збиток (перевізник).

У даному випадку зобовязання, що виникли у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 із укладеного ним з товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістик» договору №2528 на виконання транспортних послуг є господарським зобовязанням з перевезення вантажів.

Відповідно до п. 2.2.4. Договору перевезення Перевізник зобовязаний нести повну матеріальну відповідальність за вантаж, що перевозиться з моменту його отримання до моменту передачі, згідно товаро-транспортних документів.

Згідно з п. 4.1. Договору перевезення Перевізник несе відповідальність за втрату або недостачу вантажу в розмірі дійсної вартості втраченого бо відсутнього вантажу.

Згідно ч. 1, 3, 5 ст. 314 Господарського кодексу України:

1. Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

3. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає:

у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає;

у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість;

у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

5. У разі якщо вантаж, за втрату чи нестачу якого перевізник сплатив відповідне відшкодування, буде згодом знайдено, одержувач (відправник) має право вимагати видачі йому цього вантажу, повернувши одержане за його втрату чи нестачу відшкодування.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Стаття 614 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не забезпечивши під час перевезення збереження прийнятого ним на виконання договору №2528 на виконання транспортних послуг від 16.11.2012р. до перевезення вантажу, порушив господарське зобов'язання з перевезення вантажу перед товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістик», тому в силу п. 4.2 Договору перевезення та ст. ст. 224, 225, 314 Господарського кодексу України зобовязаний відшкодувати товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістик» завдані йому при цьому збитки у вигляді вартості замовленого ним до перевезення і втраченого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вантажу товару в розмірі його вартості, тобто у сумі 18 357,92 грн.

Сторони не заявляли про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.

Необхідними умовами для притягнення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до такої відповідальності як відшкодування збитків є доведеність протиправної поведінки цього підприємця, шкоди, причинного зв'язку і вини.

У даному випадку усі ці умови мають місце (є доведеними). Протиправна поведінка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 полягає у неналежному виконанні ним зобовязань перед товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістик» щодо збереження прийнятого до перевезення вантажу, шкода у втраті вантажу під час його перевезення в розмірі вартості втраченого вантажу, причинний зв'язок у тому, що саме внаслідок неналежного виконання своїх зобовязань як перевізника щодо забезпечення збереження прийнятого до перевезення вантажу, частина останнього була втрачена. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не довів відсутність своєї вини у заподіянні товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістик» майнової шкоди, оскільки не довів, що вжив усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання своїх зобов'язань.

Отже, товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістик» мало право вимагати від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 завданих ним неналежним виконанням своїх зобовязань з перевезення вантажу збитків у сумі 18 357,92 грн.

Після виплати приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістик» за договором добровільного страхування відповідальності експедитора №24-0197-12-00001 від 03.09.2012р. 8 162,02 грн. страхового відшкодування право вимоги від товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістик» відшкодування збитків, завданих ним неналежним виконанням своїх зобовязань з перевезення вантажу, в межах вказаної суми страхового відшкодування в силу ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» перейшло до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група».

За таких обставин позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 8 162,02 грн. збитків підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обовязок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого субєктивного права.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату боргу - має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів обєктивної неможливості заперечення вимог чи погашення боргу.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача повністю та стягнути на користь Позивача 1 378,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків НОМЕР_1, номер рахунку в банку невідомий

на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», м. Київ, вул. І.Федорова, 32-А, (поштова адреса: м. Київ, вул. Горького, 169), ідентифікаційний код 30859524, номер рахунку в банку невідомий

8 162,02 грн. відшкодування шкоди та 1 378,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 23.05.2016р.

Суддя Г.М. Скиба