Рішення № 57867996, 16.05.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" травня 2016 р.Справа № 916/621/16

За позовом: Державне підприємство "Адміністрація морських портів України"; в особі, якою є Іллічівська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Іллічівського морського порту);

До відповідача: Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт"

про стягнення 1881,19 грн.

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю

Від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Державне підприємство "Адміністрація морських портів України"; в особі, якою є Іллічівська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Іллічівського морського порту) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача: Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" про стягнення 1881,19 грн..

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.03.2016р. порушено провадження у справі №916/621/16 та призначено до розгляду.

Відповідач надав до суду заперечення на позовну заяву відповідно якого позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову з підстав викладених у відзиві.

16.05.2016р. представник позивача підтримає позовні вимоги та просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні 16.05.2016 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

Протягом періоду листопада - грудня 2015 Іллічівською філією ДП «Адміністрація морських портів України» (Позивач) надавались ДП «Іллічівський морський торговельний порт» (Відповідач) послуги з відстою біля причалів ІФ ДП «АМПУ», т/х «Каледонія», т/х „Герої Плевни.

Зокрема, Іллічівською філією ДП "АМПУ" на адресу ДП «ІМТП» було виставлено рахунки №18511 від 30.11.2015 р. на суму 52191,88грн. та №19808 від 31.12.2015р. на суму 4421,40, які сплачені не в повному обсязі в сумі 54732,09грн.

Так, оплачуючи зазначені рахунки частково, ДП «ІМТП» при підписанні актів про нарахування портових зборів, зазначено про прийняття до оплати розміру причального збору за кожну добу окремо, із посиланням при цьому на п. 5.2 Порядку, який розуміється ДП ІМТП» невірно, а саме: відповідно до акту №18511 від 30.11.2015 р. прийнято у сумі 50419,81 грн. з ПДВ; відповідно до акту №19808 від 31.12.2015 р. прийнято у сумі 4312,28 грн. з ПДВ.

Проте, ДП «ІМТП» виставлені рахунки частково не оплатило, у зв'язку з чим існує заборгованість перед ІФ ДП «АМПУ» в сумі 1772,07 грн. + 109,12 грн. = 1881,19 грн. з ПДВ

Таким чином, позивач звернувся до суду із позовом за захистом своїх прав та інтересів та просить суд стягнути з відповідача 1881,19грн. як зайво сплачених коштів. .

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст.2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності та звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб та громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

За змістом положень вказаних норм, правом на предявлення позову до господарського суду наділені, зокрема, громадяни-підприємці, а суд, шляхом вчинення провадження у справах, здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, субєктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд зясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або заперечування. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним основам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 цього ж кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до п. 1.2, 1.3 Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, затв. Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 №316 (далі - Порядок), портові збори (корабельний. Причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний і санітарний) справляються в морських портах Із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком 1 до цього порядку; причальний збір справляється на користь власника причалу, а якщо причал перебуває у користуванні - на користь відповідного користувача.

Відповідно до п.5.1 Порядку, причальний збір справляється із суден, що стоять біля причалу. 5.2 Порядку, для суден груп А, Б, В (буксири), Г, Д (крім військових суден ВМС ЗС України) і Е (спортивні судна, приватні яхти, парусні судна та риболовні судна, що заходять ;. морські порти без виконання вантажних операцій, а також судна портового флоту, що не належать або не орендуються власником(ами) (балансоутримувачами) причалів) застосовуються станки, наведені у додатку 5 до цього Порядку. В свою чергу, у додатку 5 до Порядку встановлено ставку причального збору для суден у каботажному плаванні у «інших випадках» (окрім вантажних операцій) в розмірі 0,0114 дал. США за куб м за добу.

Згідно до п. 1.4, 1.5 Порядку, сплата портових зборів у морських портах здійснюється до виходу судна з морського порту; нарахування портових зборів здійснюється з умовного об'єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота судна), зазначених в обмірному свідоцтві або документі, що його замінює.

В той же час, у додатку 5 до Порядку, у якому встановлено ставку причального збору для суден у каботажному плаванні у «інших випадках» в розмірі 0,0114 дол. США за куб м за добу, «доба» є одиницею виміру (наприклад, у випадку вантажних операцій одиницею виміру є суднозаходження), при цьому часом відстоювання судна є період від моменту його постановки до причалу до моменту від швартування, отже для обчислення розміру причального збору необхідно помножити кількість днів відстоювання судна помножується на ставку за куб. м. за добу, що і було правомірно здійснено Позивачем при формуванні спірних рахунків.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до поштових повідомлень про вручення поштового відправлення, рах. № 18511 (разом із ОСОБА_2 №18511) було одержано Відповідачем 10.12.2015 р.; рах. № 19808 «разом із актом №19808) було одержано Відповідачем 06.01.2016 р. Таким чином, строк оплати зазначених рахунків Відповідачем закінчився відповідно 17.12.2015 р. та 13.01.2016 р.

Проте, ДП «ІМТП» виставлені рахунки частково не оплатило, у зв'язку з чим існує заборгованість перед ІФ ДП «АМПУ» в сумі 1772,07 грн. + 109,12 грн. = 1881,19 грн.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються так як спростовуються матеріалами справи та діючим законодавством.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобовязань.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (68001, Одеська область, м. Чорноморськ (Іллічівськ), вул. Праці, 6, ЄДРПОУ 01125672) на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», в особі Іллічівської філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Іллічівського морського порту) (68001, Одеська область, м. Чорноморськ (Іллічівськ), вул. Праці, 6, ЄДРПОУ 38727770, код філії 38728418) суму у розмірі 1881,19грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 18 травня 2016 р.

Суддя С.В. Літвінов