Рішення № 57867834, 16.05.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2016Справа №910/5324/16

За позовом Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд»

До Аграрного фонду

Про стягнення 1 003 787,62 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача: Деруга Н.О., довіреність № 09-02/16 від 24.12.2015р.

від відповідача Липова О.О., довіреність № 527 від 04.01.2016р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариства «Аграрний фонд» (далі -позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Аграрного фонду (далі - відповідач) про стягнення 1 003 787,62 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 1288АБ/1211 від 06.12.2013р.

Ухвалою суду від 28.03.2016р. порушено провадження у справі № 910/5324/16 та призначено розгляд на 18.04.2016 р.

18.04.2016р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі та підтримав позовні вимоги у повному обсязі, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав судовий розгляд справи на 16.05.2016р., у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

16.05.2016р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача надав пояснення по справі, повідомив суд про те, що сума боргу є фактично авансовим платежем, внаслідок чого заперечив проти стягнення штрафних санкцій..

Суд вирішив задовольнити позовні вимоги позивача частково, в частині стягнення суми авансового платежу, проте в частині стягнення штрафних санкцій по ст. 625 ЦК вирішив відмовити.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.12.2013 між ПАТ «Аграрний фонд» і державною спеціалізованою бюджетною установою Аграрний фонд укладено Біржовий контракт Аграрної біржі № 1288АБ/1211 (далі - контракт), згідно п. 1.1. якого Продавець (ДСБУ Аграрний фонд) зобов'язується передати у власність Покупцю (ПАТ «Аграрний фонд») товар, вказаний в цьому контракті, а Покупець зобов'язується прийняти такий товар і оплатити за нього грошову суму, передбачену цим контрактом.

Пунктом 2.3. контракту передбачено, що загальна ціна товару, що продається згідно контракту встановлюється специфікацією від 06.12.2013 №1.

На виконання умов контракту ПАТ «Аграрний фонд» перерахувало на рахунок ДСБУ Аграрний фонд 137 453 370, 57 гривень.

Відповідно до п. 4.2. контракту продавець протягом 3-х робочих днів з моменту отримання на свій рахунок грошової суми, визначеної п. 2.3. контракту зобов'язаний здійснити передачу товару покупцю та надати покупцю дозвіл та довіреність на переоформлення товару.

Пунктом 4.3. контракту передбачено, що сторони підтверджують передання та приймання товару шляхом складання акту прииймання - передачі, кожен екземпляр якого повинен бути підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печаткою сторін.

Так, на виконання п. 4.3. контракту, між ПАТ «Аграрний фонд» та ДСБУ Аграрний фонд було складено акти передачі - приймання товару на суму 123 763 653,48 гривень.

Крім того, ДСБУ Аграрний фонд частково повернув отримані грошові кошти у сумі 12 729 482,02 грн.

Таким чином, ДСБУ Аграрний фонд виконав контракт частково та не здійснив поставку товару на суму 960 235,07 гривень.

Пунктом 5.1. контракту передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар в кількості вказаній в п. 1.3. цього контракту, а покупець прийняти товар згідно умов цього контракту.

09.06.2015р. позивач направив на адресу відповідача вимогу № 02/1226 щодо повернення коштів у сумі 960 235,07 грн.

18.01.2016р. позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою № 02-01/91 щодо повернення основної суми заборгованості у розмірі 960 235,07 грн. та нарахованими на вказану суму штрафних санкцій, на яку відповідач надав відповідь та повідомив про те, що не може розрахуватися з заборгованістю, оскільки підприємство відповідача знаходиться у скрутному фінансовому становищі.

Пунктом 7.1. контракту передбачено, що порушенням контракту є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом контракту.

Пунктом 7.2. контракту передбачено, що за невиконання або неналежне виконання узятих на себе зобов'язань за цим контактом сторони несуть відповідальність у порядку та на умовах згідно законодавства України та цим контрактом.

Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача 1 003 787,62 грн., з яких: 960 235,07 грн. - боргу, 22 637,84 грн. - інфляційних втрат, 20 914,71 грн. - 3% річних та відшкодувати сплачений судовий збір у розмірі 15 056,82 грн.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання і зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що відповідачем не було поставлено товар позивачу на суму 960 235,07 грн. та не було повернуто вказану суму, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги позивача в цій частині.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, то такі вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Оскільки попередню оплату поставки товару здійснено, але товар не поставлено, відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару від постачальника, який одержав суму попередньої оплати.

Водночас застосування позивачем частини другої статті 625 ЦК України щодо стягнення з Відповідача суми індексу інфляції та трьох процентів річних є помилковим, оскільки стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за контрактом, не вважаються грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 ЦК України.

При цьому, умовами контракту, було передбачено 100% оплату вартості товару (п.3.1 контракту), що і було здійснено позивачем, а саме перераховано на рахунок відповідача повну суму вартості товару, тобто наявна заборгованість є частиною авансового платежу.

Відповідно до постанови пленуму ВГСУ від 17.12.13 № 14 обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

За таких обставин, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 15.10.2013.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову частково, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Аграрного фонду (код ЄДРПОУ 33642855, 01001, м.Київ, вул. Грінченка 1) на користь Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» (код ЄДРПОУ 38926880, 01001 м. Київ, вул. Б.Грінченка 1) 960 235 (дев'ятсот шістдесят тисяч двісті тридцять п'ять) грн. 07 коп. - авансового платежу та судовий збір у розмірі 14 454 (чотирнадцять тисяч чотириста п'ятдесят чотири) грн. 55 коп.

В іншій частині, заявлених позовних вимог - відмовити.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення складено 24.05.2016р.)

Суддя В.І.Мельник