Ухвала суду № 57867508, 23.05.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 14/139/15-1/14/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.05.2016 Справа № 908/5093/15

Суддя господарського суду Запорізької області Немченко О.І.,

розглянувши матеріали заяви Державного підприємства Мелітопольський завод Гідромаш про поворот виконання рішення у справі № 908/5093/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Левел (адреса 72300, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Шмідта, б. 14 кв. 2)

до відповідача: Державного підприємства Мелітопольський завод Гідромаш (адреса 72312, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Дзержинського, б. 191)

про стягнення 67 335 грн. 27 коп.

ВСТАНОВИВ:

23.05.2016 року до господарського суду Запорізької області надійшла заява від Державного підприємства Мелітопольський завод Гідромаш про поворот виконання рішення у справі № 908/5093/15.

Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов до висновку, що заява підлягає поверненню на підставі пункту 6 ч. 1 ст. 63, ст. 122 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 1,2 ст. 122 Господарського процесуального кодексу України:

Якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» відповідні заяви слід розглядати за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви, що подається до господарського суду, мають бути додані документи, які підтверджують направлення сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Згідно з ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Також суд звертає увагу заявника, що належним доказом направлення копії заяви з додатком поивачу відповідно до Правил надання послуг поштового звязку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (далі Правила), є оригінал розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека), виданий відправникові поштового відправлення.

Відповідно до п. 19 Правил надання послуг поштового звязку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. N 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Пунктом 61 Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Отже, враховуючи вищенаведені норми та вимоги Господарсько-процесуального кодексу та положення правил, належним доказом направлення сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів є оригінал опису вкладення, з зазначенням адреси і найменуванням адресанта та заповнений відповідно до переліку додатків, долучених до позовної заяви.

Відповідно до ч.2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, виходячи із вищенаведеного заявником не надано жодних доказів відправлення копії заяви з доданими до неї документами на адресу позивача, що є безумовним порушенням приписів ст. 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, позивач не є обізнаним про подання заявником до суду цієї заяви.

Дана обставина є суттєвою, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право сторони після одержання ухвали про прийняття заяви до розгляду надіслати суду відзив на заяву, тоді як у даному випадку позивач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається заявник та поданих ним доказів.

Відповідно до п. 3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відсутність належних доказів направлення позовної заяви та додатків до неї на адресу відповідача є підставою для повернення позову згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом Розділів VIII, IX ГПК України всі без виключення вказані в них вимоги до заяви та відомості є обовязковими для зазначення заявником у заяві, їх обовязковість встановлена законодавцем і не може залежати від бажання особи, що звертається до суду, можливості подальшого зясування цих відомостей судом після відкриття провадження у справі та під час підготовки справи до розгляду тощо. Вказані норми носять імперативний характер і не підлягають ігноруванню стороною чи судом з посиланням на будь-які субєктивні висновки та обставини.

На підтвердження цього висновку свідчить і ст. 4-1 ГПК України, згідно якої господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення заяви Державному підприємству Мелітопольський завод Гідромаш про поворот виконання рішення у справі № 908/5093/15.

При цьому, суд зауважує, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86, 122 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву та додані до неї матеріали повернути заявникові без розгляду.

Додаток на адресу заявника матеріали заяви на 7 аркушах у т.ч.: заява №2-07/105 від 19.05.2016 року - оригінал на 1 аркуші, постанова від 22.03.2016 копія на 1 аркуші, постанова від 21.03.2016 року - копія на 1 аркуші, платіжна вимога № 219 від 05.04.2016 року копія на 1 аркуші, довідка № 2-07/103 від 19.05.2016 року оригінал на 1 аркуші, постанова від 25.04.2016 року - копія на 1 аркуші, довіреність від 19.01.2016 року копія на 1 аркуші.

Суддя

Господарського суду

Запорізької області ОСОБА_1