Рішення № 57867381, 25.04.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2016р. Справа№ 914/736/16

За позовом: Державного підприємства "Хотинське лісове господарство", с. Клішківці, Хотинський р-н., Чернівецька обл.,

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Стрий, Львівська обл.,

про: стягнення 29 000,00 грн.

Суддя М. Синчук

при секретарі О. Гринчишин

За участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: ОСОБА_2 - договір № 6-15/24/03/16 від 24.03.16р.

Представнику відповідача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Державного підприємства «Хотинське лісове господарство» до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 29 000,00 грн.

Ухвалою суду від 18.03.2016 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 04.04.2016 р. Ухвалою суду від 04.04.2016р. розгляд справи відкладено на 18.04.2016р.

В судове засідання 18.04.2016 р. представник позивача не з'явився, на адресу суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 18.04.2016 р. представник відповідача з'явився, через канцелярію суду подав доповнення до відзиву на позовну заяву та заяву про застосування наслідків пропуску позовної давності.

Ухвалою суду від 18.04.2016 р. розгляд справи відкладено на 25.04.2016 р., строк розгляду справи продовжено.

В судове засідання 25.04.2016 р. представник позивача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом.

В судове засідання 25.04.2016 р. представник відповідача з'явився, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях від 18.04.2016 р.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно із пунктом 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи господарський суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача, оскільки про місце, час та дату розгляду справи останній повідомлений належно, проте не скористався правами передбаченими діючим господарським процесуальним законодавством, а також в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 02.04.2013 р. у справі №926/76/13-г позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задоволено, вирішено стягнути з ДП «Хотинський лісгосп» 189 570,00 грн заборгованості.

21 травня 2013 року ДП «Хотинський лісгосп» (позивач у справі) платіжним дорученням № 947 перерахував ФОП ОСОБА_1 (відповідач у справі) грошову суму 73 381,40 грн за надані послуги, згідно актів виконаних робіт. (а.с. 73)

В січні 2014 року ФОП ОСОБА_1 звернувся з наказом Господарського суду Чернівецької області №926/76 від 19.04.2013 р. до відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції за примусовим виконанням судового рішення.

13 січня 2014 року Відділом державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції була винесена Постанова про арешт коштів боржника, тобто ДП «Хотинський лісгосп». (а.с. 18)

Бухгалтерією лісгоспу в ВДВС Хотинського РУЮ були предявлені:

платіжне доручення № 947 від 21.05.2013р. згідно якого ФОП ОСОБА_1

перераховано 73 361,40 грн;

видатковий касовий ордер № 003776 від 19.08.201 року, на суму 10 000,00 грн;

видатковий касовий ордер № 003896 від 30.09.2011 року, на суму 10 000,00 грн;

платіжне доручення № 687 від 25 червня 2011 року, згідно якого ФОП ОСОБА_1 перераховано 10 000,00 грн (призначення платежу - за послуги оренди згідно рахунку №28 від 24.06.2011 р. без ПДВ.) (а.с. 20) з яких зараховано в погашення боргу за рішенням господарського суду Чернівецької області від 02.04.2013 р. у справі №926/73/13-г 1 000,00 грн по довідці Філії ПАТ «Імексбанк» у м. Львові від 10.12.2012р. № 22 (а/с 19) та не зараховано 9 000,00 грн через неподання відповідачем до суду у даній справі № 914/736/16 платіжного доручення № 687 від 25.06.2011р.

ВДВС Хотинського РУЮ прийняв до зарахування тільки платіжне доручення №947 від 21.05.2013р. на суму 733 61,40 грн і зменшив загальну суму заборгованості до 120 000,00 грн, нарахувавши додатково 12 100,00 грн за несвоєчасну оплату боргу.

23 січня 2014 року платіжним дорученням № Е0123СЕ4К9 в адресу ВДВС Хотинського РУЮ перераховано грошову суму 132 100,00 грн в рахунок погашення заборгованості перед ФОП ОСОБА_1 (а.с. 23)

07 лютого 2014 року в адресу ФОП ОСОБА_1 була предявлена претензія № 67 на суму 29 000,00 грн про повернення суми боргу з яких 10 000 згідно видаткового касового ордера № 003776 від 19.08.2011р, 10000, грн. згідно касового ордера № 003896 від 30.09.2011р. та платіжного доручення № 687 від 25.06.2011р. на суму 10000, 00 грн, з якого Філією «Імексбанк» у м. Львові зараховано 1000 грн., яка залишилась без відповіді і задоволення. (а.с. 24, 27)

30 липня 2014 року в адресу ФОП ОСОБА_1 була предявлена повторно претензія №461 на суму 29 000,00 грн про повернення суми боргу, яка залишилась без відповіді і задоволення. (а.с. 25, 27)

08 лютого 2016 року в адресу ФОП ОСОБА_1 була предявлена претензія № 117 на суму 29000 грн. про повернення суми боргу, яка залишилась без відповіді і задоволення. (а.с. 26, 28)

Згідно п.3.5. Положення проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженою Постановою управління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 із змінами та доповненнями, у разі видачі окремим фізичним особам готівки за видатковими касовими ордерами або видатковою відомістю касир вимагає паспорт чи документ що його замінює та надає одержувачу видатковий документ в якому одержувач розписується про одержання грошової суми, а також згідно п.3.6 Положення №637 видачу готівки касир проводить тільки особі зазначеній у видатковому кассовому ордеру.

Крім того, касир вносить в касову книгу підприємства щоденний запис про одержання та видачу готівки кожного робочого дня, який завіряється підписом головного бухгалтера та касира підприємства.

Судом, при огляді оригіналів видаткового касового ордера №003776 від 19.08.2011 р. на суму 10 000,00 грн та видаткового касового ордера №003896 від 30.09.2011 р. на суму 10 000,00 грн встановлено, що в графі: «найменування, номер, дата та місце видачі документа, який засвідчує особу одержувача» відсутні відомості одержувача коштів. (а.с. 36, 37)

Отже, позивачем не подано до суду належних доказів отримання 20 000 грн за касовими ордерами № 003776 від 19.08.2011р. на суму 10 000,00 грн та № 003896 від 30.09.2011р. саме відповідачем по справі - ФОП ОСОБА_1

Як встановлено судом, рішенням господарського суду Чернівецької області від 02.04.2013 р. у справі №926/76/13-г позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задоволено, вирішено стягнути з ДП «Хотинський лісгосп» 189 570,00 грн заборгованості за Договором оренди транспортного засобу № 1 від 09.07.2010р. В рахунок погашення боргу за Договором оренди транспортного засобу № 1 від 09.07.2010р., згідно Довідки Філії ПАТ «Імексбанк» у м. Львові від 10.12.2012р. № 22, зараховано поступлення коштів 25.06.2011р. в сумі 1 000,00 грн на рахунок ФОП ОСОБА_1 від ДП «Хотинський лісгосп». (а.с.19), 9 000,00 грн, судом не зараховано у зв'язку з неподанням до суду у справі №914/736/16 платіжного доручення № 687 від 25.06.2011р.

Оригінал платіжного доручення № 687 від 25.06.2011р. подано як доказ часткового погашення заборгованості за договором оренди транспортного засобу № 1 від 09.07.2010р. у справі № 914/736/16, що розглядається. Доводи наведені відповідачем про відсутність будь-яких відміток банку на платіжному дорученні № 687 від 25.06.2011р. (а/с 54) спростовані оглядом в судовому засіданні оригіналу платіжного доручення (копія залишена в матеріалах справи, а/с 35).

Доказ визнано судом належним та таким, що доводить підставність вимог позивача про стягнення з відповідача 9 000 грн (10 000,00 грн - 1 000,00 грн)

В судовому засіданні 18.04.2016 р. представник відповідач просив суд застосувати позовну давність щодо заявлених позовних вимог та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи вищенаведене, суд може застосовувати позовну давність у випадку, якщо мало місце порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача, але останнім пропущено строк на звернення з позовом до суду за захистом своїх порушених право або охоронюваних законом інтересів.

В судовому засіданні 25.04.2016 р. представник відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв'язку з їх безпідставністю.

Наведене вище взаємовиключає застосування строку позовної давності при відсутності вини відповідача.

Однак, суд вважає за доцільне зазначити таке.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За загальним правилом ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України, перебіг як загальної, так і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення своїх прав. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Відповідно до ч.ч.3-5 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленого до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як встановлено судом, на виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 02.04.2013 р. у справі №926/76/13-г було видано наказ на примусове виконання рішення на суму 193361,4 грн.

13.01.2014р. відділом виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції винесено постанову про арешт коштів боржника - ДП «Хотинський лісгосп» на підставі рішення господарського суду Чернівецької області від 02.04.2013 р. у справі № 926/76/13-г на суму 132 100,00 грн, якою враховано лише проплату в сумі 73 361,4 грн згідно платіжного доручення № 947 від 21.05.2013р., сума 10 000,00 грн перерахована згідно платіжного доручення № 268 від 25.06.2011р. врахована не була. Отже, позивач довідався про порушення свого права і відмову у зарахуванні 10 000,00 грн - 1 000,00 грн = 9 000,00 грн, після винесення державним виконавцем постанови про арешт коштів боржника від 13.01.2014 р. (а.с.18)

Тому, суд приходить до висновку, що позивач звернувся з позовом до суду до спливу строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України.

Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 27, 33, 34, 43, 49, 69, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного підприємства «Хотинське лісове господарство» (адреса: 60014, с. Чернівецька область, Хотинський р-н, с. Клішківці, вул. Млинська, 1; ідентифікаційний код 00274536) 9 000,00 грн заборгованості, 427,65 грн судового збору.

3.Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 28.04.2016 р.

Суддя Синчук М.М.