Постанова № 57865201, 27.04.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 року о/об 15 год. 11 хв.

Справа № 808/1177/16

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., при секретарі судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції до Товариства з обмеженої відповідальності «Запорізька компанія металевих конструкцій» про стягнення заборгованості,

за участю представників: позивача – не з'явився;відповідача – не з'явився

ВСТАНОВИВ:

07 квітня 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов від Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції (далі - позивач) до Товариства з обмеженої відповідальності «Запорізька компанія металевих конструкцій» (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по рішенню від 03 грудня 2015 року №390 у сумі 445 грн. 14 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Запорізька компанія металевих конструкцій» перебуває на обліку у позивача та є страхувальником. Позивач зазначає, що ним проведено перевірку стосовно відповідача на предмет дотримання порядку використання та своєчасності і повноти повернення невикористаних страхових коштів за період з 01 квітня 2014 року по 01 жовтня 2015 року, за результатами якої складено Акт від 01 грудня 2015 року №1283. На підставі результатів перевірки позивачем 03 грудня 2015 року прийнято Рішення №390, згідно якого відповідач повинен був повернути до Фонду неправомірно витрачені страхові кошти у сумі 296,76 грн. та штраф у сумі 148,38 грн. Рішення відповідачем не оскаржено, та не виконано. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути суму заборгованості у розмірі 445 грн. 14 коп. в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, 27 квітня 2016 року подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Заяв, клопотань, заперечень або відзиву на адміністративний позов від нього до суду не надходило.

Згідно з частиною 1 статті 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

Судом встановлено, що фахівцями позивача проведено планову перевірку дотримання порядку використання та своєчасності і повноти повернення невикористаних страхових коштів за період з 01 квітня 2014 року по 01 жовтня 2015 року ТОВ «Запорізька компанія металевих конструкцій», за наслідками якої складено відповідний акт перевірки №1283 від 01 грудня 2015 року.

Згідно акта перевірки №1283 від 01 грудня 2015 року встановлено, що при нарахуванні допомоги по тимчасовій непрацездатності невірно визначено дні, що підлягають оплаті, та сума переплати за рахунок коштів Фонду склала 248,88 грн. Також встановлено, що при розрахунку середньоденної заробітної плати для нарахування допомоги по вагітності та пологах невірно застосовано середньомісячну кількість календарних днів, та сума переплати склала 47,88 грн. Отже загальна сума неправомірно використаних коштів Фонду склала 296,76 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято рішення №390 від 03 грудня 2015 року, яким відповідача зобов’язано повернути 296,76 грн. неправомірно використаних страхових коштів, та 148,38 грн. штрафу, отже загальна сума повернення страхових коштів складає 445,14 грн.

Судом встановлено, що відповідач вказане рішення до суду не оскаржив, суми зобов’язань, визначені у рішенні №390 від 03 грудня 2015 року не сплатив.

Зважаючи на несплату відповідачем суми заборгованості у розмірі 445,14 грн. у добровільному порядку, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості.

Оцінивши надані документи та матеріали, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» №2240-III від 18січня 2001 року(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Закон України №2240-ІІІ) відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до статті 1 Закону України №2240-ІІІ загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України №2240-ІІІ Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

У пункті 3 статті 2 Закону України №2240-ІІІ зазначено, що страхувальник відповідно до цього Закону - це:

а) роботодавець - для осіб, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону;

б) особи, зазначені у частинах другій та третій статті 6 цього Закону.

За визначенням пункту 4 статті 2 Закону України №2240-ІІІ страховик – це Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до пункту 11 статті 2 Закону України №2240-ІІІ страхові кошти – це акумульовані страхові внески для здійснення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг за цим Законом.

Згідно частини 1 статті 22 Закону України №2240-ІІІ платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхувальники та застраховані особи.

За правилами частини1 статті 22 Закону України №2240-ІІІ фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Підставою для фінансування страхувальників робочими органами відділень Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Районні, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви.

У разі якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення, невикористані страхові кошти повертаються до робочого органу Фонду, що здійснив фінансування, протягом трьох робочих днів.

Пунктом 3, 6 частини 1 статті 28 Закону України №2240-ІІІ передбачено, що страховик має право: проводити перевірку правильності використання страхових коштів на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників; накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства;

За приписами пунктів 3, 9 ч.2 статті 28 Закону України №2240-ІІІ страховик зобов'язаний: здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів; стягувати надміру виплачені кошти з юридичних і фізичних осіб у встановленому законом порядку.

Частиною 1 статті 30 Закону України №2240-ІІІ встановлено, що страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України №2240-ІІІ страхувальники, інші отримувачі коштів Фонду зобов'язані у десятиденний строк після отримання рішення органу Фонду про повернення коштів перерахувати страхові кошти, використані з порушенням встановленого порядку використання, а також фінансові санкції, визначені у статті 30 цього Закону.

На підставі частини 2 статті 30 Закону № 2240-ІІІ, не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем узгодженої суми заборгованості у розмірі 445,14 грн. позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача зазначеного боргу в примусовому порядку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частина 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, враховуючи узгодженість рішення №390 від 03 грудня 2015 року, суд дійшов висновку, що позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженої відповідальності «Запорізька компанія металевих конструкцій» заборгованість по рішенню №390 від 03 грудня 2015 року, у сумі 445,14 грн. (чотириста сорок п’ять гривень 14 копійок) на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Д.В. Татаринов