Постанова № 57865119, 11.05.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2016 року 15 год. 20 хв. Справа № 808/8844/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого - судді Каракуші С.М.

суддів Батрак І.В., Нечипуренко О.М.

за участю секретаря Рибакової М.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника першого та другого відповідача Єлісеєва Д.С.

представника другого відповідача Любченко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_4

до: Державної міграційної служби України, Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області

про: визнання незаконним та скасування висновку

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (далі - позивач або ОСОБА_4.) звернувся з адміністративним позовом до Державної міграційної служби України (далі - відповідач 1 або ДМС України) про визнання незаконним та скасування висновку, затвердженого Державною міграційною службою України від 18.08.2015 про те, що паспорт на ім'я ОСОБА_4 виданий з порушенням вимог чинного законодавства України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що разом із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням позивачем надано усі необхідні документи, які були перевірені відповідним органом та відповідають діючому законодавству України, у зв'язку із чим ОСОБА_4 документовано паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 від 27.12.2001. Позивач вважає висновок, затверджений ДМС України від 18.08.2015 про те, що паспорт на ім'я ОСОБА_4 виданий з порушенням вимог чинного законодавства України незаконним та таким, що порушує його права, у зв'язку з чим просить його скасувати.

При судовому розгляді справи судом залучено до участі у справі як другого відповідача Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (далі - відповідач 2 або УДМС України в Запорізькій області)(а.с. 41).

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та надав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представники відповідачів позов не визнали у повному обсязі, просили у його задоволенні відмовити та надали спільні заперечення на адміністративний позов, відповідно до яких вважають, що оскільки позивач із заявою про визначення належності до громадянства України, та з заявою про заміну громадянства до відповідного органу не звертався, ОСОБА_4 громадянство України фактично не набуто, у зв'язку з чим, паспорт на ім'я ОСОБА_4 виданий з порушенням вимог чинного законодавства України. Зазначають, що висновок № 02 від 18.08.2015 затверджено у порядок та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а тому підстави для його скасування відсутні.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився у АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 19).

Відповідно до листа Департаменту громадянства та міграції Міністерства внутрішніх справ Республіки Білорусь № 40/2/5570 від 09.03.2016, ОСОБА_4 є громадянином Республіки Білорусь, який у 1997 році оформив виїзд на постійне проживання за межами Республіки Білорусь (а.с. 141).

19.08.1997 позивач звернувся до Відділу паспортної, реєстраційної та міграційної роботи УМВС України у Запорізькій області з заявою про видачу посвідки на проживання в Україні (а.с. 83-84).

26.08.1997 позивачу видано тимчасову посвідку на проживання в Україні серії НОМЕР_2, термін дії до 26.08.1999.

12.12.1997 Мелітопольським МВ УДМС України в Запорізькій області позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2, про що свідчить довідка про реєстрацію місця проживання/перебування особи № 10с/7 від 24.10.2015 (а.с. 11).

Відповідно до Форми № 1, 04.12.2001 позивач звернувся до Мелітопольського РВ УМВС України в Запорізькій області із заявою про видачу паспорту у зв'язку з набуттям громадянства України (а.с. 87).

27.12.2001 Мелітопольським РВ УМВС України в Запорізькій області ОСОБА_4 документовано паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с. 17-18).

У Формі № 1 як документ, на підставі якого виданий паспорт, зазначений паспорт громадянина Республіки Білорусь серії АДРЕСА_3 від 23.06.1997 (а.с. 87).

Листом № 07-44/244 від 01.07.2015 «Щодо перевірки інформації щодо наявності паспорту громадянина України», виконуючий обов'язки відділу ведення державного реєстру виборців Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області звернувся до Мелітопольського МВ УДМС України в Запорізькій області з проханням перевірити інформацію щодо того, чи є дійсним чи ні паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, виданий на ім'я ОСОБА_4, та з яких підстав (а.с. 88).

Судом встановлено, що УДМС України в Запорізькій області проведена перевірка щодо законності видачі паспорта громадянина України ОСОБА_4, якою встановлено, що за обліками Відділу ПРтаМР УМВС України в Запорізькій області громадянин Республіки Білорусії ОСОБА_4 документований посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_5, видана 26.081997, та зареєстрований за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Костянтинівка, вул. Дзержинського, буд. 18.

04.12.2001 до відділу ПР та МР Мелітопольського РВ УМВС України в Запорізькій області з приводу обміну паспорта серії АДРЕСА_3, виданого 23.06.1997 МВС Республіки Білорусь, на паспорт громадянина України звернувся гр. ОСОБА_4 та надав наступні документи: заяву про видачу паспорта громадянина України, паспорт серії НОМЕР_3, який підлягав обміну, та 2 фотокартки.

Начальник відділу Павленко М.О. не вивчивши належним чином надані матеріали, не врахував те, що у заяві про видачу паспорта підставою оформлення паспорта громадянина України зазначено паспорт громадянина Республіки Білорусь серії АДРЕСА_3, виданий 23.06.1997 МВС Республіки Білорусь, та вимоги п.21 розділу III «Інструкції щодо правил та порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України», затвердженої наказом МВС України від 17 серпня 1994 року № 316, затвердженого в МЮУ 05.09.1994 №211/421, прийняв рішення про документування ОСОБА_4 паспортом громадянина України.

27.12.2001 оформлено заявнику паспорт громадянина України серії НОМЕР_4, та до книги обліку прибутків та видатків паспортів внесено відповідний запис.

Під час перевірки встановлено, що у серпні місяці 1997 року до відділу ВПР та МР УМВС України в Запорізькій області із Приазовського РВ УМВС України в області від громадянина Білорусії ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, надійшла заява про оформлення йому посвідки на постійне проживання в Україні.

26.08.1997, після розгляду заяви співробітниками відділу прийнято рішення щодо оформлення ОСОБА_4 посвідки на постійне проживання в Україні та видано заявнику посвідку на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_5 терміном до 26.08.1999.

Оскільки ОСОБА_4 не звертався на той час до компетентних органів із письмовою заявою про визначення належності його до громадянства України, то відповідно до пункту 3 статті 2 або статті 11, частини 8 статті 33, статті 34 Закону України« Про громадянство України» (у редакції Закону від 16.04.1997) він не є громадянином України.

18.08.2015 за результатами службової перевірки щодо законності документування паспортом громадянина України ОСОБА_4, УДМС України в Запорізькій області оформлено висновок № 02, відповідно до якого паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, оформлений 27.12.2001 Мелітопольським РВ УМВС України в Запорізькій області ОСОБА_4, вважати недійсним та таким, що підлягає вилученню і знищенню. Рекомендовано ОСОБА_4 звернутися до Консульської установи Республіки Білорусь з приводу отримання паспорта громадянина Білорусії, що у подальшому надасть змогу здійснити процедуру набуття громадянства України за територіальним походженням згідно статті 8 Закону України «Про громадянство України» (а.с. 90-92).

Листом УДМС України в Запорізькій області № 2301/01-9623 від 02.09.2015 на адресу ГУМВС України в Запорізькій області надіслано копію висновку № 02 від 18.08.2015 для реєстрації та прийняття рішення відповідно до чинного законодавства (а.с. 94).

Листом № 2301/01-9620 від 02.09.2015 УДМС України в Запорізькій області повідомлено позивача, що паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, оформлений 27.12.2001 Мелітопольським РВ УМВС України в Запорізькій області визнано таким, що виданий з порушенням вимог чинного законодавства. Повідомлено позивача про необхідність здачі паспорта громадянина України до підрозділу УДМС України в Запорізькій області та рекомендовано позивачу звернутися до Консульської установи Республіки Білорусь, що в подальшому надасть змогу здійснити процедуру набуття громадянства України за територіальним походженням згідно статті 8 Закону України «Про громадянство України» (а.с. 95).

Позивач вважає висновок № 02 від 18.08.2015 незаконним та таким, що порушує його права, у зв'язку із чим звернувся до суду із вимогою про його скасування.

Правовідносини з питання набуття громадянства України іноземцями та особами без громадянства на момент виникнення спірних правовідносин регулювались Законом України «Про громадянство України» від 18.01.2001 № 2235-ІІІ; Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27.03.2001 № 215; Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про громадянство України» особа, яка сама або хоча б один з її батьків, дід чи баба, повнорідні брат чи сестра народилися або постійно проживали до 16 липня 1990 року на території, яка стала територією України відповідно до статті 5 Закону України «Про правонаступництво України», а також на інших територіях, що входили до складу Української Народної Республіки, Західно-Української Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, що взяв зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її діти реєструються громадянами України.

Дослідивши копію свідоцтва про народження позивача, судом встановлено, що ОСОБА_4 має право на набуття громадянства України на підставі частини першої статті 8 «Про громадянство України» за територіальним походженням, як особа, яка народилася до 16.07.1990 на території, яка стала територією України у порядку встановленому законодавством.

Набуття громадянства України громадянами Республіки Білорусь (у тому числі за територіальним походженням, тобто відповідно до статті 8 Закону України «Про громадянство України») з 08.04.2000 здійснюється по спрощеному порядку на підставі Угоди між Україною і Республікою Білорусь про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають в Республіці Білорусь, і громадянами Республіки Білорусь, які постійно проживають в Україні, підписаної 12.03.1999 та ратифікованої 21.10.1999.

На виконання даної Угоди прийнято Порядок реалізації Угоди між Україною і Республікою Білорусь про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають в Республіці Білорусь, і громадянами Республіки Білорусь, які постійно проживають в Україні, затверджений спільним наказом МВС України, МЗС України, Мінюсту України від 28.04.2000 № 317/95/15/5.

Вказана Угода цілком кореспондується з положеннями Закону України «Про громадянство України», Порядком реалізації Угоди чітко визначені підстави набуття Українського громадянства, які є такими, що передбачені цим Законом.

Разом з цим, статтею 4 Закону України «Про громадянство України» визначено, що питання громадянства України регулюється Конституцією України, Законом України «Про громадянство України», міжнародними договорами України. При цьому, якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в Законі, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до підпункту 1.2.1 пункту 1.2 Порядку реалізації Угоди між Україною і Республікою Білорусь про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають в Республіці Білорусь, і громадянами Республіки Білорусь, які постійно проживають в Україні, затвердженого спільним наказом МВС України, МЗС України, Мінюсту України від 28.04.2000 № 317/95/15/5а (в редакції 2001 року), громадяни Республіки Білорусь для набуття громадянства України за територіальним походженням подають до районного відділу органів внутрішніх справ за місцем постійного проживання документи, передбачені частиною 3 розділу II Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27.03.2001 № 215, за винятком документа про припинення громадянства Республіки Білорусь чи зобов'язання його припинити. Зокрема, такими документами є:

а) заява про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням;

б) дві фотокартки (розміром 35 х 45 мм);

в) один з таких документів:

- декларація про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства; декларація про відмову від іноземного громадянства разом з документом, що підтверджує надання особі статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, - для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;

- заява про зміну громадянства - для іноземців, які перебувають у громадянстві держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України та набуття громадянства України відповідно до законодавства України;

- документ, що підтверджує факт припинення іноземного громадянства, - для іноземців, які перебувають у громадянстві держав, міжнародні договори України з якими дозволяють особам звертатися для набуття громадянства України за умови, якщо вони доведуть, що не є громадянами цих держав;

- зобов'язання припинити іноземне громадянство - для інших категорій іноземців. Зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави або міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;

г) копію свідоцтва про народження або інший документ, що підтверджує факт народження особи до 16.07.1990 на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.

Відповідно до підпункту 1.2.2 пункту 1.2 Порядку реалізації Угоди між Україною і Республікою Білорусь про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають в Республіці Білорусь, і громадянами Республіки Білорусь, які постійно проживають в Україні та пункту 22 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27.03.2001 № 215 разом із зазначеними документами громадянин Республіки Білорусь подає заяву про зміну громадянства.

Як встановлено судом, позивачем заява про зміну громадянства до відповідного органу не подавалась, чим порушено процедуру набуття громадянства України за територіальним походженням та, як наслідок, не вчинено дій, спрямованих на набуття громадянства України.

Відповідно до підпунктів 1.2.3, 1.2.4, 1.2.6 пункту 1.2 Порядку реалізації Угоди між Україною і Республікою Білорусь про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають в Республіці Білорусь, і громадянами Республіки Білорусь, які постійно проживають в Україні, затвердженого спільним наказом МВС України, МЗС України, Мінюсту України від 28.04.2000 № 317/95/15/5а (в редакції 2001 року), Відділ перевіряє правильність оформлення документів про визначення належності до громадянства України і передає їх, відповідно, до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Криму, м. Києві та Київської області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в області, м. Севастополі (далі - управління).

Управління перевіряє зазначені документи та приймає рішення про визначення належності до громадянства України громадянина Республіки Білорусь.

Управління протягом семи днів з моменту прийняття рішення про визначення належності заявника до громадянства України вилучає у нього документ на право постійного проживання в Україні, документ, що підтверджує громадянство Республіки Білорусь, видає паспорт громадянина України та надсилає на російській мові до Міністерства закордонних справ України повідомлення про набуття громадянства України громадянином Республіки Білорусь.

Відповідно до пункту 101 розділу V Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27.03.2001 № 215, у разі прийняття щодо особи рішення про встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України або оформлення набуття громадянства України головне управління МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, управління МВС України в області, місті Севастополі, дипломатичне представництво чи консульська установа України за місцем її проживання реєструють особу громадянином України. Такій особі видається довідка про реєстрацію особи громадянином України, яка подається нею для одержання документів, що підтверджують громадянство України.

Таким чином, єдиною підставою для оформлення паспорта громадянина України є довідка про реєстрацію особи громадянином України, яка видається лише після встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України або оформлення набуття громадянства України.

Як встановлено судом, у заяві про видачу паспорта громадянина України від 04.12.2001 позивачем зазначено паспорт громадянина Республіки Білорусь серії №РР0001271 від 23.06.1997.

Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем процедуру набуття громадянства України не дотримано, у зв'язку з чим громадянство України позивачем фактично набуто не було, та, як наслідок, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, оформлений 27.12.2001 Мелітопольським РВ УМВС України в Запорізькій області на ім'я ОСОБА_4 виданий з порушенням вимог чинного законодавства.

Згідно з пунктами 45, 46 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302, паспорт вважається недійсним у разі:

1) коли він підлягає обміну у зв'язку із зміною інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації);

2) встановлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах);

3) непридатності паспорта для подальшого використання;

4) припинення особою громадянства України;

5) коли він заявлений як втрачений або викрадений;

6) смерті особи, якій було видано паспорт;

8) оформлення паспорта з порушенням вимог законодавства.

Недійсні паспорти підлягають списанню та знищенню.

У разі оформлення паспорта з порушенням вимог законодавства керівник територіального підрозділу ДМС проводить службову перевірку, за результатами якої складається висновок у двох примірниках, який надсилається до ДМС для затвердження керівником відповідного структурного підрозділу апарату ДМС. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, другий - у територіальному підрозділі ДМС.

Таким чином, висновок за результатами службової перевірки щодо законності документування паспортом громадянина України гр. ОСОБА_4 № 02 від 18.08.2015 оформлено у порядку встановленому чинним законодавством, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя С.М. Каракуша

Суддя І.В. Батрак

Суддя О.М. Нечипуренко