Постанова № 57864849, 17.05.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року м. ЛуцькСправа № 803/611/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого, судді Смокович В.І.,

суддів Димарчук Т.М., Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І.П.,

за участю представників позивача Чабана Р.Л., Лукянчук О.В.,

представника відповідача 1, 2, 3 Януль О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тигрес-Люкс» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Волинській області, Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тигрес-Люкс» звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Волинській області, Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08 липня 2015 року позивач листом № 204 повідомив Луцьку ОДПІ про допущення помилки при заповненні Таблиці 1 Додатка 2 до податкової звітності з ПДВ за лютий 2015 року в результаті якої не було відображено непогашений залишок сум ПДВ, що були заявлені до бюджетного відшкодування на рахунок у банку у сумі 2 101 502, 26 грн.. Також у листі зазначено, що помилка буде виправлена шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до звітного періоду за лютий 2015 року.

13 липня 2015 року, 17 серпня 2015 року та 24 листопада 2015 року товариством подано уточнюючі розрахунки до декларації за червень 2015 року.

Зауважень до вказаних уточнюючих розрахунків або відомостей про неправильність їх заповнень не надходило.

Відповідно до пункту 9-1 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого ПКМУ від 16 жовтня 2014 року № 569 ДФС після проведення перевірки податкової декларації автоматично збільшує суму податку, на який платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на відповідну суму та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення.

Також, зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 ПК України, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з ПДВ, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Враховуючи, що товариством задекларовано від'ємне значення ПДВ (рядки 24 та 31) у декларації з ПДВ за червень 2015 року, сума такого від'ємного значення мала бути відображена податковим органом в Системі електронного адміністрування ПДВ, як сума, на яку ТзОВ «Тигрес-Люкс» має право реєструвати податкові накладні на відвантаження товару.

Загальна сума на яку товариство мало б право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних мала б збільшитись на загальну суму 2 159 711 грн.

Затримання відображення показників фінансової звітності у відповідній системі фактично призвело до негативного впливу на господарську діяльність позивача, відтак невідображення показників уточнюючих розрахунків у системі електронного адміністрування ПДВ є протиправним.

В судовому засіданні 17 травня 2016 року представники позивача підтримали позовні вимоги, викладені в позовній заяві та просили суд задовольнити адміністративний позов повністю.

В письмових запереченнях від 16 травня 2016 року відповідач 1 заперечує проти позову з наступних підстав.

13 липня 2015 року позивачем було подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2015 року, в якому було збільшено значення рядка 31 «Сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду на суму 2 101 502 гривні, та уточнений Додаток 2 «Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року» (Д2).

У додатку Д2 ТОВ «Тигрес-Люкс», керуючись пунктом 33 підрозділу 2 розділу XX ПК України, а саме пунктом «а», просило збільшити суму податку, на яку матиме право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму залишку від'ємного значення попередніх звітних ( податкових ) у розмірі 2 101 502 гривні.

В подальшому, 17 серпня 2015 року ТзОВ «Тигрес-Люкс» подало Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року, яким позивачем було уточнено показник рядка 23.2 «підлягає бюджетному відшкодуванню», а саме виключено із цього рядка суму 54 525 грн. і на цю суму збільшено рядок 23.3 «зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 23 - рядок 23.1 - рядок 23.2)» та, відповідно, рядок 24 «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.1 + рядок 23.3) (переноситься до рядка 20.1 наступного звітного (податкового) періоду)».

24 листопада 2015 року знову подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року. Згідно даного Уточнюючого розрахунку було збільшено на 3 684 гривні рядок 12.1.1 Декларації «основною ставкою». Тобто, збільшено суму податкового кредиту, як наслідок, на цю ж суму було уточнено і показники рядків 19 «від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду», 22 «сума від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду та від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду», та 24 «сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду».

Вказані вище уточнюючі податкові розрахунки ТзОВ «Тигрес-Люкс» були подані з метою збільшення розміру суми податку, на яку позивач матиме право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На думку позивача, після реєстрації уточнюючих розрахунків загальна сума, на яку ТзОВ «Тигрес-Люкс» мав би право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН мала б збільшитися на загальну суму 2 159 711 грн. (2 101 502 грн. + 54 525 грн. + 3 684 грн.).

До 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року). Суми такого від'ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.

Пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX Кодексу встановлено, що значення реєстраційної суми автоматично збільшується контролюючим органом на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з ПДВ, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року.

На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року). Тобто, аналізуючи вказані норми, законодавець чітко передбачив, що підставою для збільшення реєстраційної суми є дані саме податкової декларації за червень 2015 року (рядок 24 та рядок 31). а не дані уточнюючих розрахунків.

Результати уточнення показників звітності за червень 2015 року в частині збільшення рядка 24 декларації з ПДВ підлягають відображенню в податковій декларації того звітного періоду, в якому було подано уточнюючий розрахунок. В даному випадку це серпень та листопад 2015 року.

Таким чином, оскільки в поданій 20 липня 2015 до контролюючого органу податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року , позивачем було вказано суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 479 027 грн. (рядок 24 такої декларації) та не було вказано суми свого податкового кредиту, сформованого з урахуванням складених в попередніх звітних періодах податкових та митних накладних, про які було зазначено вище, а така інформація була відображена ним лише в уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року (поданих 17 серпня та 24 листопада 2015 року), які не можуть бути підставою для збільшення суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому ДФС України правомірно не було враховано зазначені у таких уточнюючих розрахунках суми від'ємного значення податку на додану вартість для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування ПДВ.

Крім того, зазначає, що вказані у таких податкових та митних накладних позивача, також не підпадають під визначені п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України випадки збільшення значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки пп. 4 цього ж розділу передбачає, що таке збільшення контролюючими органами здійснювалось одноразово у період до 31 липня 2015 року, в той час як збільшення суми залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, були задекларовані позивачем в уточнюючих розрахунках (а. с. 72-75).

Відповідач 2 та відповідач 3 у своїх письмових запереченнях від 16 травня 2016 року не погоджується із заявленими позовними вимогами з огляду на таке.

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування ПДВ, тестовий режим якої розпочався в лютому 2015 року і тривав до 01 липня 2015 року.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на

додану вартість визначено статтею 200-1 розділу V цього Кодексу.

Зокрема, згідно пунктів 200-1.1, 200-1.2 статті 200-1 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

- суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200- 1.3 статті 200- 1 цього Кодексу.

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України, а саме постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - Порядок № 569). Даний Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Враховуючи зазначене, Головне управління ДФС у Волинській області та Луцька ОДПІ не наділені повноваженнями щодо внесення будь-яких змін до системи електронного адміністрування податку на додану вартість, а отже, в даному випадку відсутня протиправна бездіяльність ГУ ДФС у Волинській області та Луцької ОДПІ щодо не включення у розрахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми податку, на яку позивач, як платник податку, має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а. с. 77-78, 80-81).

В судовому засіданні 17 травня 2016 року представник відповідачів 1, 2, 3 просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідачів, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Тигрес-Люкс» 20 липня 2015 року подано податкову декларацію з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за червень 2015 року (а. с. 26-27).

Як убачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, товариством подано наступні уточнюючі розрахунки:

1) 13 липня 2015 року подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок із зазначенням у рядку 03 «Звітний податковий період, за який виправляються помилки» 2015 року 02 місяць та уточненим Додатком 2 «Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року (Д2)». Товариство просить на суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі 2 101 502 грн. збільшити розмір суми податку на яку матимуть право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Цю суму також вказано в рядок 31 «Сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду уточнюючого розрахунку;

2) 17 серпня 2015 року подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок із зазначенням у рядку 03 «Звітний податковий період», за який виправляються помилки» 2015 року 06 місяць. Уточнено рядок 23.2 декларації «підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» в розмірі 54 525 грн. та рядок 24 «сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду»;

3) 24 листопада 2015 року подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок із зазначенням у рядку 03 «Звітний податковий період», за який виправляються помилки» 2015 року 06 місяць. Уточнено рядок 12.1.1 декларації «основною ставкою» колонка Б у розмірі 3 684 грн. та рядок 24 «сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» (а. с. 9-13, 15-17, 19-22).

Дані уточнюючі розрахунки були прийняті ДФС України, що підтверджується квитанціями № 2 від 13 липня 2015 року, 18 серпня 2015 року та 24 листопада 2015 року (а. с. 14, 18, 25).

Однак, за поданими уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань декларацій з ПДВ коригування від'ємних значень у системі електронного адміністрування ПДВ не відбулось, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідачів з листами від 07 жовтня 2015 року № 315 та від 24 листопада 2015 року № 388.

ГУ ДФС у Волинській області та ДФС України листами від 06 листопада 2015 року № 6968/10/03-20-15.0/09 та від 20 січня 2016 року № 990/6/99-99-19-03-02-15 повідомили позивачу, що відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу після «обнуління» показників формули реєстраційна сума збільшується на суму від'ємного значення, що задекларована платником податків виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року, одноразово та не перераховується надалі у зв'язку з уточненням показників такої звітності (а. с. 37-49).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що виникли у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Так, система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджена поетапно відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України:

- з 1 січня до 1 липня 2015 року - у тестовому режимі;

- з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200.1 розділу V Кодексу.

Порядок електронного адміністрування ПДВ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».

Електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - електронний рахунок) - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Для кожного платника податку Казначейством відкривається один електронний рахунок.

Відповідно до пункту 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України кошти з електронного рахунка платника ПДВ перераховуються Казначейством в автоматичному режимі виключно до:

- державного бюджету;

- на рахунок, відкритий у банку та/або органі Казначейства сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування, визначений статтею 209 ПК України, для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг), у порядку, передбаченому статтею 209 Податкового кодексу України;

- на поточний рахунок платника податку за його заявою у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань.

Протягом дії системи електронного адміністрування ПДВ у тестовому режимі платники податку самостійно зараховують на такі електронні рахунки кошти з власних поточних рахунків, відкритих у банківських установах, у сумах, необхідних для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку, задекларованих ними в податковій звітності з ПДВ.

З 01 липня 2015 року на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 2001 ПК України та надає право для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування.

Пунктом 33 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових НаклОтр, НаклВид та Митн, що були сформовані починаючи з 01 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом: до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Судом встановлено, що контролюючий орган, після початку роботи системи у штатному режимі на постійній основі, отримавши уточнюючі податкові декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, які прийняті згідно квитанцій № 2, своєчасно не забезпечив відображення її показників у системі електронного адміністрування ПДВ.

Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 01 липня 2015 року. Під час обрахунку показників SНаклОтр та SНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 01 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 01 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників SНаклОтр, SНаклВид та SМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 01 липня 2015 року.

Під час обрахунку суми SНакл також використовуються показники, визначені пунктами 34, 34-1 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.

У свою чергу, пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи з 01 липня 2015 року.

Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема, до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Суми такого від'ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.

Для забезпечення реалізації норм Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» № 643-VІІІ від 16 липня 2015 року, ДФС України розробила План заходів з удосконалення СЕА, розділом III якого передбачено обнулення показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), для зареєстрованих платників податку наступним чином:

- з 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) ДФС буде проведено обнулення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (SНакл), сформовану відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, та значення усіх її складових, визначених ПК України, крім показників SНаклОтр, SМитн та SНаклВид, що були сформовані, починаючи з 01 липня 2015 року.

Протягом 03 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) сума SНакл зареєстрованим платникам податку збільшиться на:

- суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали (Sовердрафт);

- суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 01.07.2015 (SПерепл);

- суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01 липня 2015 року та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року;

- суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 03 серпня 2015 року за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов'язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року/II квартал 2015 року.

На кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (SНакл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України.

При цьому, планом заходів окремо зазначено, що у зв'язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим, починаючи з 04 серпня 2015 року реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 01 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою S Накл.

До 20 серпня 2015 року платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (SНакл), буде збільшена на суму від'ємного значення, непогашеного станом на 01 липня 2015 року та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за ІІ квартал 2015 року.

Виходячи з наведеного в сукупності та враховуючи, що позивачем задекларовано від'ємне значення ПДВ (рядки 24 та 31) у декларації з ПДВ за червень 2015 року, сума такого від'ємного значення мала бути відображена податковим органом в Системі електронного адміністрування ПДВ, як сума, на яку підприємство має право реєструвати податкові накладні на відвантаження товару.

Однак, відповідачами на момент розгляду справи, не подано суду доказів перенесення та відображення задекларованого позивачем від'ємного значення ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ.

При цьому, з огляду на наведене, система електронного адміністрування ПДВ організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбуваються усі дії, пов'язані з перенесенням, відображенням (збільшенням) та автоматичним обчисленням реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ГУ ДФС у Волинській області та Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області не наділені повноваженнями щодо перенесення, відображення (збільшення) та внесення будь-яких змін до системи електронного адміністрування ПДВ, отже, у даному випадку відсутня протиправна бездіяльність зазначених відповідачів щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 2 159 711 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін.

В той же час, на думку суду, ДФС України допустивши оскаржувану протиправну бездіяльність, порушила статтю 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», а саме право на мирне володіння своїм майном, що також є невід'ємним правом на повагу до своєї власності.

Так, відповідно до статті 1 Протоколу 1 кожна юридична особа має право на мирне володіння своїм майном. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде повільним.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленому у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976)).

Суд констатує, що затримання відображення показників фінансової звітності у відповідній системі фактично призвело до негативного впливу на господарську діяльність позивача, зупинення виконання зобов'язань по укладеним договорам та виконання останніх.

При цьому, судом не встановлена розумна співрозмірність між використаними засобами та тією метою, на яку була направлена міра, що обмежила позивача у реалізації права власності на своє майно, примусила змінити напрямок її використання задля забезпечення сталої господарської діяльності.

На думку суду, суб'єктом владних повноважень також порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки ДФС України не довела правомірність невідображення сум в системі електронного адміністрування, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

Відповідно до положень частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги частково, тому сплачений ТзОВ «Тигрес-Люкс» судовий збір у розмірі 459, 30 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Керуючись частиною третьою статті 160, статями 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тигрес-Люкс» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Волинській області, Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 2 159 711 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений термін.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на яку товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 2 159 711 грн. та відобразити відповідне збільшення у витязі з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04655, місто Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тигрес-Люкс» (45601, Волинська область, Луцький район, село Липини, вулиця Перемоги, 25, ідентифікаційний код 32649980) судові витрати в розмірі 459, 30 грн. (чотириста п'ятдесят дев'ять гривень тридцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий, суддя В.І. Смокович

Судді Т.М. Димарчук

С.Ф. Костюкевич

Повний текст постанови виготовлений 22 травня 2016 року.