Ухвала суду № 57864668, 16.05.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Провадження № 11-кп/792/329/16

Справа № 678/7/15-к Головуючий в 1-й інстанції Ходоровський І. Б.

Категорія:ухвала Доповідач Бережний С. Д.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2016 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі :

головуючого судді Бережного С.Д.,

суддів Вітюка В.Ж., Курдзіля В.Й.,

з участю секретаря Інжиєвської Ю.А.,

прокурора Павлишина В.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12014240180000487 від 07.12.2014 року, за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Летичівського районного суду Хмельницької області від 18 березня 2016 року,-

в с т а н о в и л а:

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 було предявлено обвинувачення в тому, що 06 грудня 2014 року близько 20 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшовши до будинку №4а в пров. Шкільному смт. Летичів Хмельницької області, він з хуліганських спонукань, безпричинно, з метою продемонструвати свою зверхність, безкарність та вседозволеність, грубо порушуючи громадський порядок, з особливою зухвалістю, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось у відкрито вираженому, очевидному для винного і інших осіб зневажливому ставленні до громадського порядку, ігноруванні існуючих у суспільстві елементарних правил поведінки, моральності, добропристойності, з особливим буйством і безчинством, вчинив бешкет. При цьому, він правою рукою умисно вибив скло розміром 60 см х 40 см, вартістю 28,8 грн. у вхідних дверях під'їзду зазначеного будинку, порізавши собі при цьому середній та безіменний пальці. Підійшов до квартири №4, яка належить ОСОБА_4 та штовхнувши руками її вхідні двері, зламав запірну планку врізного замка, на який вони були замкнені, і без дозволу власника проник в її приміщення, де ударами рук умисно пошкодив бувші у використанні: трельяж вартістю 500 грн.; дзеркало розміром 50 см х 50 см вартістю 200 грн.; дзеркало розміром 120 см х 60 см вартістю 600 грн.; світильник вартістю 150 грн.; дві порцелянові кружки вартістю 15 грн. одна на суму 30 грн.; кришку кухонної тумби вартістю 500 грн.; вазон орхідею вартістю 200 грн.

Також ОСОБА_1 кров'ю, яка текла з його пошкодженої руки, умисно забруднив шпалери на стінах квартири ОСОБА_4, одяг, який вивернув із шафи, шкіряний диван, дві подушки, шерстяну ковдру розміром 200 см х 180 см, два килими розміром 2,5 м х 3 м кожний. Внаслідок хуліганських дій ОСОБА_1, ОСОБА_4, його дружини ОСОБА_4 та їх доньки ОСОБА_2 умисним пошкодженням майна завдано матеріальної шкоди на загальну суму 2180 грн.

Крім того, 06 грудня 2014 року близько 20 години ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час вчинення за вище викладених обставин хуліганських дій, незаконно, всупереч волі законного володільця, проник в квартиру, яка належить ОСОБА_4 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, чим порушив конституційне право останнього на недоторканість житла.

Ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області від 18 березня 2016 року задоволено клопотання потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_2, представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 ОСОБА_6К про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1. Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, закрито у звязку з відмовою потерпілих від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 296 КК України на підставі ст. 46 КК України у звязку з примиренням винного з потерпілими. Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, закрито.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_2, представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 ОСОБА_6К залишено без розгляду.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судово біологічної експертизи № 1266 від 13 січня 2015 року в сумі 353,81 грн.

Доля речових доказів вирішена у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Задовольняючи клопотання потерпілих про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 162 КК України суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідно до вимог ч.4 ст.26 КПК України відмова потерпілих від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

Звільняючи обвинуваченого від кримінальної відповідальності у звязку з примиренням винного з потерпілими на підставі ст.46 КК України та закриваючи кримінальне провадження згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України за ч.1 ст.296 КК України суд в своїй ухвалі зазначив, що ОСОБА_1 вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, примирився з потерпілими, повністю відшкодував заподіяну шкоду, визнав свою вину, позитивно характеризується по місцю проживання.

В апеляційній скарзі прокурор ставить питання про скасування ухвали суду у звязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

На думку прокурора, суд не мав права розглядати два клопотання однією ухвалою, оскільки одне клопотання було про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за реабілітуючою підставою, а інше за нереабілітуючою підставою.

Крім того, в апеляційній скарзі прокурор зазначає про те, що злочин передбачений ч.1 ст.296 КК України посягає на громадський порядок, що є основним обєктом злочину і тому примирення з потерпілим не може бути підставою для звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.

Захисник ОСОБА_3 подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора. Вважає, що вона є необґрунтованою, і просить відхилити вимоги прокурора, оскільки прокурор не зазначив в апеляційній скарзі в чому полягає незаконність ухвали, не наводить в чому полягає неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність в контексті положень ст. 413 КПК України.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора який частково підтримав апеляційну скаргу в частині істотного порушення вимог КПК України, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника адвоката ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_2 про законність та обґрунтованість ухвали суду та заперечення захисника на апеляційну скаргу прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення , ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим КПК України.

Проте, вимоги законності не були дотримані судом першої інстанції при судовому розгляді.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження захист обвинуваченого в судовому засіданні здійснював захисник ОСОБА_3.

Судовий розгляд справи було призначено на 13 годину 22.12.2015 року. Через неможливість участі захисника в розгляді провадження він подав до суду заяву про відкладення розгляду справи.

Між тим прокурор всупереч вимогам ст. 36 КПК України, якою визначено повноваження прокурора, запропонував обвинуваченому проводити розгляд справи у відсутність захисника та надав допомогу обвинуваченому ОСОБА_1, продиктувавши йому текст відповідної заяви.

В судовому засіданні 22.12.2015 року обвинувачений ОСОБА_1 погодився на дослідження письмових доказів у відсутність захисника. Проте заявив, що показань в судовому провадженні давати не буде, а даватиме їх лише в присутності захисника.

Як вбачається з матеріалів судового провадження в попередньому судовому засіданні, яке відбулося в присутності захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_3, судовий розгляд було відкладено. Головуючим було запропоновано прокурору Політіці О.С. надати суду доводи правомірності отримання певних доказів. Судовий розгляд справи 22.12.2015 року було розпочато з початку дослідження усіх письмових доказів, котрі на той час уже досліджувалися в попередньому судовому засідання.

При дослідженні протоколу огляду місця події, незважаючи на те, що ОСОБА_1 не погоджувався давати показання за відсутності його захисника, прокурор Політіка О.С. провів його допит змусивши обвинуваченого давати показання.

Такий допит проведено усупереч вимогам, п.п.2,4,5 ч.3 ст. 42 КПК України, чим порушено право на захист обвинуваченого.

Крім того, незважаючи на те, що в попередньому судовому засіданні з участю захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_3. суд прийняв рішення зобовязати прокурора Політіку О.С. надати суду доводи правомірності отримання протоколу медичного огляду ОСОБА_7, а також незважаючи на клопотання захисника у тому ж судовому засіданні проводити дослідження цього документа в його присутності, яке судом задоволено, суд продовжив розгляд справи шляхом дослідження вказаного протоколу медичного огляду без захисника.

Викладене свідчить про порушення судом права на захист обвинуваченого ОСОБА_1 та недотримання судом основоположних принципів та загальних засад кримінального провадження зазначених у ст. 7 КПК України та прописаних у ст.ст.9, 18, 20, 22, 23 КПК України.

Крім того, задовольняючи відмову обвинуваченого від захисника в судовому засіданні 22.12.2015 р. судом не дотримані вимоги ч.2 ст. 54 КПК України, відповідно до яких відмова від захисника або його заміна повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування.

Ці імперативні вимоги КПК України були порушені судом першої інстанції при судовому розгляді.

За таких обставин ухвала суду не може залишатись в силі і підлягає скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обгрунтуване судове рішення (ст. 412 КПК України).

Колегія суддів вважає, що за цих обставин, найбільш прийнятним способом для усунення захначених істотних порушень вимог КПК України при розгляді кримінального провадження з огляду на загальні засади кримінального провадження, які визначені частиною першою ст. 7 КПК України, є скасування ухвали суду і призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 412, 415, 418, 419, КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора задоволити частково.

Ухвалу Летичівського районного суду Хмельницької області від 18 березня 2016 року про задоволення клопотання потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_2, представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 ОСОБА_6К про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд в Летичівському районному суді Хмельницької області в іншому складі суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

суддя Апеляційного суду

Хмельницької області ОСОБА_8