Рішення № 57863887, 20.05.2016, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/1858/16-ц

№ 2/688/523/16

Рішення

Іменем України

20 травня 2016 року Шепетівський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої - судді Козачук С.В.,

секретаря с/з - Гаврилової Н.К..,

з участю позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м.Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини,

встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом посилаючись на те, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 з 01 березня 2007 року. Від шлюбу у них є донька - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з нею та знаходиться на її утриманні. З березня 2015 року відповідач з ними не проживає, ухиляється від обов'язку утримувати доньку. Крім того, як її відомо, сплачує аліменти у розмірі 25% заробітку на утримання сина від попереднього шлюбу. А тому, просить суд стягувати з ОСОБА_3 аліменти на її користь на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 25% частки заробітної плати щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення донькою повноліття.

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримала та суду пояснила, що вона самостійно виховує двох дітей і їй важко це робити, оскільки вона не працює. Відповідач щомісячно надавав матеріальну допомогу на утримання доньки в розмірі 900-1000 грн. Однак, вона хвилюється і не має впевненості в тому, чи надасть відповідач матеріальну допомогу наступного місяця. Крім того, вважає її розмір не достатнім для утримання дитини, яка має вродженні хвороби, а також часто хворіє іншими захворюваннями. Наполягала на стягненні з відповідача аліментів в такому ж розмірі, як і на першу дитину, на яку він вже сплачує аліменти за рішенням суду, оскільки вважає, що діти повинні бути в рівних умовах.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги визнав та суду пояснив, що, дійсно, з позивачем ОСОБА_2 разом не проживає, однак від сплати аліментів не ухилявся. Підтвердив, що добровільно сплачував позивачу кошти на утримання доньки спочатку в розмірі 900 грн., а з грудня 2015 року в розмірі 1000 грн. щомісячно. Також, пояснив, що вже сплачує за рішенням суду аліменти на утримання сина від першого шлюбу в розмірі ? частини заробітку, крім того має хронічні та інші захворювання, які отримав, перебуваючи в зоні АТО, проте не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання доньки в розмірі ? частини його заробітку.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно із ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Як встановлено в суді, ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 01 березня 2007 року, що підтверджується даними свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3, виданого 01.03.2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Шепетівського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області. Однак, з березня 2015 року сторони проживають окремо.

Від спільного проживання у сторін є одна дитина: донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_4, виданим 17.05.2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Шепетівського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області.

Позивач ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1 та разом з нею проживають: син - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, та донька - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, які знаходяться на її утриманні, що підтверджується даними довідок № 1465 та №1466, виданих 14.04.2016 року приватним підприємством «Управлінська компанія «Управдом».

Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 не працює. Відповідач ОСОБА_3 є військовослужбовцем військовій частині А-3730 м.Шепетівка, загальна сума його доходу за період з 01 жовтня 2015 року по 31 березень 2016 року становить 37716 грн. 39 коп., за винятком аліментів становить 34785 грн. 14 коп., що підтверджується довідкою про доходи, виданою в/ч А-3730 м.Шепетівка.

Згідно із ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.

За змістом ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток і утримувати дитину до досягнення нею повноліття на рівні, який дозволяє забезпечити її повноцінне життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, батьки несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки у відповідача є можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини і він є працездатною особою, то зобов'язаний таку надавати. Отже, вимоги позивача щодо стягнення з нього аліментів є справедливими, обґрунтованими та підставними.

Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, задовільний стан здоров'я відповідач, який офіційно працевлаштований та має стабільний дохід, наявність у нього на утриманні неповнолітньої дитини від першого шлюбу, на яку він сплачує аліменти за рішенням суду в розмірі ? частини його заробітку, рівність прав дітей, а тому приходить до висновку, що відповідач має можливість надавати доньці матеріальну допомогу в визнаному ним розмірі. Крім того, суд враховує, що розмір стягуваних аліментів не перевищуватиме законодавчо визначеного максимального розміру, що може утримуватись із заробітної плати платника аліментів, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню - в розмірі ? частини заробітку ОСОБА_3, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки сторони, які є батьками малолітньої ОСОБА_4, в рівній мірі несуть обов'язки щодо її виховання та утримання, і такі у виді матеріального утримання не можуть бути повністю покладені виключно на позивача.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Однак, суд враховує, що 23.04.2016 року відповідачем добровільно сплачено на користь позивача аліменти на утримання дитини в розмірі 1000 грн., що в судовому засіданні визнала позивач, отже суд приходить до висновку, що аліменти слід стягнути з 01.05.2016 року і до повноліття дитини.

На підставі п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів підлягає обов'язковому негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в доход держави в сумі 551 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 141, 150, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212 - 214, п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд -

вирішив :

позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), військовослужбовця військової частини А-3730 (м. Шепетівка, вул.Судилківська, 106, Хмельницької області, код ЄДРПОУ 08066493) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, жительки АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 травня 2016 року до досягнення нею повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 у дохід держави судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.

Суддя: С.В. Козачук