Рішення № 57863587, 18.05.2016, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/2075/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Горщар А.Г.

при секретарі Калінка А.А.

з участю сторін, представника позивачки ОСОБА_1, третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в м. Полонне

цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 за участю третьої особи на стороні позивачів без самостійних вимог ОСОБА_2 до Полонської міської ради про визнання недійсними свідоцтва про право власності на жилий будинок, державного акту про право власності на землю, визнання права власності на спадкове майно, та за позовом ОСОБА_4 за участю третьої особи на стороні позивачки без самостійних вимог ОСОБА_2 до Полонської міської ради, ОСОБА_3, відділу Держгеокадастру у Полонському районі про визнання недійсним державного акту про право власності на землю,-

встановив:

ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом в якому з урахуванням уточнень просили визнати недійсними і скасувати: свідоцтво про право власності на жилий будинок, що розташований в АДРЕСА_1, видане 03.10.2000 року Полонською міською радою ОСОБА_6; державний акт на право приватної власності ОСОБА_6 на земельні ділянки площею 0,27 га, розташовані за вказаною адресою, виданий Полонською міською радою 2.07.2002 року; визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року та ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року на 3/10 частини зазначеного жилого будинку з надвірними спорудами та 3/10 частин земельних ділянок із яких 0,10 га для обслуговування жилого будинку з надвірними спорудами і 0,17 га для ведення особистого підсобного господарства; визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування після смерті вказаних осіб на 7/10 частин згаданого домоволодіння та земельних ділянок.

В обґрунтування позову зазначали, що їхні батьки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в 1960 році на виділеній для них земельній ділянці площею 0,10 га що в АДРЕСА_1 збудували житловий будинок, на який 23.01.1960 року на ім`я ОСОБА_6 було видано свідоцтво про право особистої власності. В 1981 році батьки до жилого будинку прибудували веранду площею 18,8 кв. м, у зв'язку з чим на початку 2000 року ОСОБА_6 звернувся до Полонської міської ради за оформленням права власності на вказану прибудову, однак ІНФОРМАЦІЯ_2 року батько помер, після чого 03.10.2000 року на його ім`я було видане нове свідоцтво про право власності на згадане домоволодіння.

Крім цього за рішенням виконавчого комітету Полонської міської ради від 19.11.1997 року № 635 для ОСОБА_6 передано у приватну власність земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 загальною площею 0,28 га із якої 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, а 0,18 га для ведення особистого підсобного господарства. 02.07.2002 року Полонською міською радою видано державний акт на право приватної власності ОСОБА_6 на ці земельні ділянки.

Після смерті батька відкрилась спадщина зокрема, на ? частину згаданого домоволодіння та як вважають позивачі на ? частину земельних ділянки, котрі являлись спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6. Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_6 в рівних частках являлись дружина ОСОБА_7, син ОСОБА_3, дочка ОСОБА_4 Дочки ОСОБА_2, та ОСОБА_8 відмовились від прийняття спадщини на належні для них частки на користь ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла мати ОСОБА_7, після смерті якої відкрилась спадщина на вказані об'єкти нерухомості. Спадкоємцями першої черги за законом, які прийняли спадщину являлись ОСОБА_3, ОСОБА_4 Дочка ОСОБА_8 знову відмовились від прийняття належної для неї частини спадщини на користь ОСОБА_4, а дочка ОСОБА_2 не прийняла спадщину.

В 2015 році позивачі звернулись до нотаріуса за оформленням своїх спадкох прав, в чому для них було відмовлено у зв'язку з тим, що свідоцтво про право власності на жилий будинок, а також державний акт про право власності на землю були видані після смерті ОСОБА_6

Крім цього ОСОБА_4 звернулась з позовом, який об'єднаний із позовом ОСОБА_3 і ОСОБА_4, де вона просила визнати недійсним і скасувати державний акт на право приватної власності ОСОБА_3 на згадані земельні ділянки площею 0,27 га, виданий Полонською міською радою 07.08.2000 року.

В обґрунтування позову зазначала, що для її брата ОСОБА_3 на підставі рішення виконавчого комітету Полонської міської ради від 19.11.1997 року № 635 було безпідставно видано державний акт про право його власності на зазначені земельні ділянки, законним власником яких являлялись батьки. Даний державний акт до цього часу не скасований, що перешкоджає для неї оформити своє право на спадщину.

В судовому засіданні позивачі заявлені ними вимоги підтримали, які просили задовольнити у повному їх обсязі.

Відповідачі, третя особа позови визнали.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Встановлено, що 23.01.1960 року для ОСОБА_6 видано свідоцтво про право власності на жилий будинок, що знаходиться в м. Полонне, по вул. Перемоги № 18, який був збудованим ним та його дружиною в період шлюбу, а відтак на підставі ст. 22 бувшого КпШС України являвся їх спільною сумісною власністю подружжя.

В 1981 році вказане подружжя до жилого будинку прибудували веранду площею 18,8 кв. м, у зв'язку з чим на початку 2000 року ОСОБА_6 звернувся до Полонської міської ради за оформленням права власності на зазначену прибудову.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 помер, після чого 03.10.2000 року Полонська міська рада на його ім`я видала нове свідоцтво про право власності на згадане домоволодіння, анулювавши попереднє свідоцтво.

Крім цього 02.07.2002 року Полонська міська рада видала на ім`я ОСОБА_6 відповідно до рішення свого виконавчого комітету від 19.11.1997 року № 635 державний акт на право приватної власності на згадані вище земельні ділянки.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Отже, оскільки вказані правовстановлюючі документи були видані на ім`я ОСОБА_6 після його смерті, тому вони є недійсними і підлягають скасуванню.

Також, є незаконною видача для ОСОБА_3 07.08.2000 року державного акту про право власності на згадані земельні ділянки, так як ця особа ніяких прав на них не мала, та за рішенням виконавчого комітету Полонської міської ради від 19.11.1997 року № 635, дані земельні ділянки були передані у власність для ОСОБА_6

Таким чином, суд вважає, що після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина лише на ? частину вказаного жилого будинку.

Спадкоємцями за законом першої черги, що прийняли спадщину відповідно до ст.ст. 529, 549 ЦК України 1963 року являлись дружина ОСОБА_7, син ОСОБА_3, дочка ОСОБА_4

Дочки ОСОБА_2, та ОСОБА_8, скориставшись правом передбаченим ст. 553 вказаного Кодексу відмовились від прийняття спадщини на належні для них частки на користь ОСОБА_4

Отже, спадкоємці ОСОБА_7, та ОСОБА_3 набули право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 на згаданий жилий будинок у частках по 1/10, а ОСОБА_4 на 3/10.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_7, після смерті якої відкрилась спадщина на 6/10 частин цього жилого будинку.

Спадкоємцями першої черги за законом, які прийняли спадщину відповідно до ст.ст. 1251, 1268-1270 ЦК України являлись ОСОБА_3, ОСОБА_4

Дочка ОСОБА_8 відмовились від прийняття належної для неї частини спадщини на користь ОСОБА_4, а дочка ОСОБА_2 не прийняла спадщину.

Таким чином, до ОСОБА_4 перейшло право власності в порядку спадкування після смерті матері на 4/10 частин домоволодіння, до ОСОБА_3 на 2/10, а всього вказані спадкоємці після смерті ОСОБА_6, ОСОБА_7 набули право власності на жилий будинок відповідно на 7/10 та 3/10 частини.

Суд не знаходить підстав погодитись із позицією позивачів, що після смерті їх батьків також відкрилась спадщина на земельні ділянки, які перейшли для них у власність на підставі рішення виконавчого комітету Полонської міської ради від 19.11.1997 року № 635.

Згідно із ч. 1 ст. 22 ЗК України 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені ст. 23 ЗК України 1990 року.

Проте дію ст. 23 ЗК України 1990 року зупинено відносно власників земельних ділянок, визначених Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок» (далі - Декрет), який діяв до 04.10.2006 року.

Пунктом 3 Декрету встановлено, що право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених ст. 1 цього Декрету, зокрема: ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

Також, дані правовідносини регулювались Порядком передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 15.02.1993 N 10, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 лютого 1993 р. за N 7 (далі Порядок) який був чинним до 09.04.2003 року.

Відповідно до пунктів 1, 4 Порядку право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм, зокрема для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-обліковому документі - Книзі реєстрації громадян, яким безплатно передано земельні ділянки у приватну власність.

Представник відповідача Полонської міської ради зазначила, що у міській ради є в наявності земельно-шнурова книга у якій містяться відомості про перебування у користуванні ОСОБА_6 земельної ділянки в АДРЕСА_1.

Проте, що дана земельна ділянка передана для нього у власність будь-яких даних не має, а в міській раді відсутня Книга реєстрації громадян, яким безплатно передано земельні ділянки у приватну власність, як це передбачено Порядком.

Отже, суд приходить до висновку, що після прийняття згаданого рішення виконавчим комітетом Полонської міської ради про передачу для ОСОБА_6 у власність вказаної земельної ділянки, право власності останнього не було посвідчено в установленому на той час порядку, а отже дані земельні ділянки не можуть бути об'єктом спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6, ОСОБА_7, як про це вважають позивачі.

Керуючись наведеним ст.ст. 10, 60, 88, ч.3 ст. 209, ст.ст. 212-215 ЦПК України суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_4 задовольнити повністю, а позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4Й - частково.

Визнати недійсними і скасувати:

свідоцтво на право особистої власності ОСОБА_6 на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1, видане 03.10.2000 року Полонською міською радою;

державний акт серії НОМЕР_1 на право приватної власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,27 га, розташовану в АДРЕСА_1, виданий Полонською міською радою 02.07.2002 року;

державний акт серії І-ХМ № 037245 на право приватної власності ОСОБА_3 на земельну ділянки площею 0,27 га, розташовану в АДРЕСА_1, виданий Полонською міською радою 07.08.2000 року.

Визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування на 7/10 частин житлового будинку з господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1, Хмельницької області.

Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування на 3/10 частин житлового будинку з господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1, Хмельницької області.

В решті вимог позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області шляхом подачі до суду першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий _______