Ухвала суду № 57861687, 23.05.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3775/16

Головуючий у першій інстанції Кравчук Т. С.

Доповідач Гірняк Л. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого- Гірняк Л.А.

Суддів- Калараш А.А., Заїкін А.П.

За участю секретаря- Полякової В.О.

Розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСББ «АДРЕСА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15.03.2016 року, у справі за позовом ОСББ «АДРЕСА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, «Рабочая газета»

-про захист гідності та честі фізичної особи та ділової репутації фізичної та юридичної особи, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

31.08.2015 року ОСББ «АДРЕСА_1 та ОСОБА_5 звернулись до суду з вищезазначеними позовними вимогами в котрих зазначали, що в липні 2015 року їм стало відомо, що в мережі інтернет, 05 квітня 2013 року у випуску № 59 щоденної всеукраїнської газети «Рабочая газета» було опубліковане інтерв'ю з мешканцем кв. 48 ОСОБА_6, котрий є членом ОСББ, під назвою «ОСМД: мышеловка и беспредел?».В цій статті відповідачі поширили інформацію про те, що діяльність ОСББ «АДРЕСА_1 є свавільною та мишеловкою. Інформація викладена в статті зі слів ОСОБА_6, носить суб'єктивний характер, не підтверджена доказами, є негативною, принижує честь гідність та ділову репутацію ОСББ «АДРЕСА_1, як юридичну неприбуткову організацію та ОСОБА_5, котра є головою правління ОСББ «АДРЕСА_1.Зокрема позивачі зазначають, що через газету була розповсюджена недостовірна інформація, а саме, що:

«Не в тридевятом царстве и не в тридесятом государстве, а в знаменитой Одессе появилось «удельное княжество». Находится оно в Приморском районе города и называется «ОСМД АДРЕСА_1,...» - щодо ОСББ.

«...«княжити» в ОСМД призвали ничем прежде не отличавшуюся ОСОБА_7, наделив ее «титулом» исполняющей обязанности председателя правления. Трудно сказать почему, но показалось ей, что можно отделиться от государства, установив на «своей» территории «свои» законы. В апреле 2007 года она собрала 29 из 70 совладельцев дома и, прикрывшись решением «общего» собрания, . - щодо ОСББ та ОСОБА_5

«...Так называемое большинство решило жить по своїм понятиям...» -щодо Загальних зборів ОСББ «АДРЕСА_1 - вищого органу управління ОСББ;

« ...В апреле 2007 года она собрала 29 из 70 совладельцев дома и, прикрывшись решением «общего» собрания, порешила расправиться с Законом Украины «О жилищно-коммунальных услугах»....» - щодо голови правління ОСББ -ОСОБА_5

«Стараясь закрепить свои порядки, мастер интриги продолжала действовать. Дождавшись сезона отпусков, ОСОБА_5 снова забила в колокола. На ее призыв 7 июля 2007 года отозвались только 26 человек. Но у новоявленного законодателя откуда-то появились 17 никем не заверенных доверенностей, которые не явившиеся на собрание жильцы якобы предоставили тем, кто пришел на «сходку». Однако и это ухищрение не принесло желаемого результата....» - стосовно ОСОБА_5 за вищого органу управління ОСББ - Загальних зборів ОСББ;

«...ОСОБА_5 втайне собрала четверых из семи членов правления и... низложила «парламент». - Стосовно ОСОБА_5

«...«руководство» ОСМД изобрело изощренную форму расчета долевого участия в оплате услуг...» - стосовно ОСББ «АДРЕСА_1

« ....Для нас ОСМД стал просто мышеловкой или, как говорят сегодня, беспределом ...» - стосовно ОСББ «АДРЕСА_1

« Аналогичная участь постигла и другие документы, подтверждающие «несоответствие» многих решений, принятых в «княжестве» ОСМД...» стосовно ОСББ «АДРЕСА_1

«...суд во всем разобрался и «предъява» рассыпалась, как карточный домик....» - стосовно ОСББ «АДРЕСА_1.

Одлночасно просили суд поновити строк позовної давності в частині спростування поширених відомостей у щотижневій всеукраїнській газеті «Рабочая газета» посилаючись на те, що про порушення своїх прав вони довідались з мережі інтернету в липні 2015 року.

Посилаючись на вищезазначене просила суд:

-Зобовязати ОСОБА_6 подати спростування для публікації в газеті «Рабочая газета» і в друкарській спосіб і в мережі інтернет: http://rg.kiev.ua/:

«Приношу свои извинения ОСМД «АДРЕСА_1, за подачу недостоверной информации в статье под названием «ОСМД: мышеловка и беспредел?», распространенной в еженедельной всеукраинской газете «Рабочая газета» № 59 от 05 апреля 2013 года, которая была напечатана с моих слов, но не имела документального подтверждения, носила сугубо субъективное предположение.

Таким образом, мной несправедливо было в негативном свете выставлена деятельность ОСМД «АДРЕСА_1 и главы правления ОСМД «АДРЕСА_1 ОСОБА_7..

Еще раз, приношу свои извинения ОСМД «АДРЕСА_1 и главе правления ОСОБА_7 за неправдивые обвинения в статье под названием «ОСМД: мышеловка и беспредел?».

-Зобов'язати щотижневу всеукраїнську газету «Рабочая газета» (Свідоцтво про регістрацію КВ № 10724, видане Державним комітетом телебачення і радіомовлення України 08.12.2005 г., адреса: 03047, м. Київ, пр. Перемоги, 50) подати спростування для публікації в газеті «Рабочая газета» тим же шрифтом і поміщено під заголовком "Спростування" на тому ж місці шпальти, де містилося повідомлення, яке спростовується.

-Визнати інформацію, яка була поширена ОСОБА_6 у своєму інтерв'ю щотижневій всеукраїнській газеті «Рабочая газета» та викладена у щотижневій всеукраїнській газеті у випуску №59 від 05 квітня 2013 року із надрукованою у випуску статтею: «ОСМД: мышеловка и беспредел?» такою, що порушує особисте немайнове право Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АДРЕСА_1 на повагу до гідності та честі та принижує ділову репутацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АДРЕСА_1 як юридичної особи та голови правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АДРЕСА_1 ОСОБА_5 як фізичної особи.

-Стягнути з ОСОБА_6 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АДРЕСА_1, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, 65058, (р/р № 2600505430269 в ЮГРУ Приватбанк у м. Одесі, МФО 328704,код ЕДРПОУ 22500045) 5 000 грн. (п'ять тисяч гривень) в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди;

-Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 5 000 грн. (п'ять тисяч гривень) в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди;

-Стягнути з щотижневої всеукраїнської газети «Рабочая газета» на користь Об' єднання співвласників багатоквартирного будинку «АДРЕСА_1, 5 000 грн. (п'ять тисяч гривень) в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди;

Стягнути з щотижневої всеукраїнської газети «Рабочая газета» на користь ОСОБА_5 5 000 грн. (п'ять тисяч гривень) в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди;

Стягнути з ОСОБА_6 та щотижневої всеукраїнської газети «Рабочая газета» на користь ОСББ «АДРЕСА_1 судовий збір солідарно.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 березня 2016 року у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового, про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема посилається на те, що відповідачі не довели, що поширена ними інформація є достовірною, а висновок районного суду, що дана інформація є оціночною не відповідає обставинами справи. Одночасно посилається на наявність юридичних складових, що є підставою для задоволення позову.

В судове засідання ОСОБА_8 не з'явилась, про час та місце розгляду справи сповіщена належним чином.

В силу ст.305 ч.2 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за її відсутності.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст рішення, перевіривши доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні проводитися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволені заявлених вимог, районний суд виходив з того, що інформація викладена в щотижневій всеукраїнській газеті «Рабочая газета» є оціночним судженням викладена інвективною лексикою з використанням метафор, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість .Крім того, районний суд посилається на ст.10 Європейскої конвенції з прав людини котра гарантує свободу вираження поглядів.

Судова колегія погоджується з такою думкою районного суду з наступних підстав.

Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та що кожен має право на повагу до його гідності

Разом із цим, Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст. 34 Конституції України).

За правилами ст.ст. 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканість своєї ділової репутації.

Разом з тим, згідно ст. 1 Закону України "Про інформацію" під інформацією слід розуміти документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Відповідно до ст. 47-1 цього Закону ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Відповідно до статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Свобода вираження поглядів» передбачає, що

кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Свобода вираження поглядів являє собою одну з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного.

Предмет пункту другого статті 10 застосовується не тільки до «інформації» чи «ідей», які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе «демократичне суспільство».

Як передбачено в статті 10, ця свобода має винятки, які, проте, повинні чітко тлумачитись, та потреба в таких обмеженнях має бути переконливо встановлена .

ЗМІ відіграють істотну роль у демократичному суспільстві, котрі не можуть переступати певні межі, зокрема, щодо репутації, прав інших осіб і необхідності запобігання розголошенню конфіденційної інформації, тим не менш, її обов'язком є передавати у спосіб, сумісний із її обов'язками та відповідальністю, інформацію та ідеї з усіх питань суспільного інтересу, включно з тими, що стосуються правосуддя.

Не тільки на неї покладається завдання передавати таку інформацію та ідеї, громадськість також має право їх отримувати.

Стаття 10 захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надаються.

Журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій .

Стаття 10 Конвенції захищає право журналістів розголошувати інформацію, яка становить громадський інтерес, за умови, що вони діють сумлінно та використовують перевірену фактичну базу; та надають «достовірну та точну» інформацію, як того вимагає журналістська етика.

Інформація заснована на інтерв'ю розглядається як свобода преси та надає громадськості один з найкращих засобів отримання інформації з певних питань, що відіграє вагому роль у демократичному суспільстві.

Межі припустимої критики за певних обставин можуть бути ширшими, коли йдеться про особу, що виконує свої повноваження, ніж коли йдеться про критику їх діяльності під час виконання ними своїх обов'язків.

Втручання у свободу вираження поглядів (обмеження) є допустимим, якщо воновстановлене законом та є необхідним в демократичному суспільстві.

Висловлювання ОСОБА_6 про діяльність ОСББ «АДРЕСА_1» стосовно його діяльності з точки зору критики є його оціночним судженням .

Що стосується посилання позивачів на негативну інформацію їх діяльності висловлену у вищезазначеній публікації, то згідно Закону газета, журналіст мають право на критику отриману від 3-х осіб. .

Таким чином районний суд прийшов до правильного висновку, що втручання у право ОСОБА_6 на свободу вираження поглядів щодо діяльності ОСББ «АДРЕСА_1» та глови павління ОСОБА_5 щодо виконання нею своїх посадових обов'язків становитиме порушення статті 10 Конвенції, оскільки ОСОБА_6 наділений правом висвітлювати дії чи бездіяльність посадових осіб ОСББ «АДРЕСА_1», що є «необхідним у демократичному суспільстві» задля досягнення мети для отримання ним відповідних послуг та їх оплати відповідно до Закону України

« Про захист прав споживачів».

За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що «обмеження» ОСОБА_6 на свободу вираження поглядів, гарантоване ст.10 Конвенції у демократичному суспільстві є недопустимим так як достовірність оціночних суджень не піддається доведенню.

Посилання в апеляційній скарзі та те, що відповідачі не довели достовірність зазначеної інформації не приймається судовою колегією до уваги так як вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 10.

Посилання районного суду на ст.60 ЦПК України в мотивувальній частині рішення про те, що позивачем не доведено належних доказів на підтвердження правдивості поширення щодо них відомостей які б ганьбили їх честь, гідність та ділову репутацію є помилковим, однак це порушення не призвело до неправильного вирішення спору.

Інформація в інтерв'ю щотижневій всеукраїнській газеті «Рабочая газета» та викладена у щотижневій всеукраїнській газеті у випуску №59 від 05 квітня 2013 року із надрукованою у випуску статтею: «ОСМД: мышеловка и беспредел?»

не містять фактичних даних, зокрема оцінка дій, а також висловлювання, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів,зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири та відносяться до оціночних суджень, а тому не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Судова колегія погоджується і з судженням районого суду про відмову в стягнення моральної шкоди за відсутності порушення особистого немайнового права позивачів.

За таких обставин судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являється і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.209, 218,308,315,317, 319ЦПК України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСББ «АДРЕСА_1 відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15.03.2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена на протязі 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Голодуючий суддя - Л.А.Гірняк

Судді А.П.Заїкін

А.А.Калараш