Рішення № 57861671, 18.05.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3262/16

Головуючий у першій інстанції Бочаров А. І.

Доповідач Комлева О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів Журавльова О.Г., Ісаєвої Н.В.

при секретарі Ліснік Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 лютого 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 є батьком їхнього малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після народження сина, сторони проживають окремо, дитина проживає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні, а відповідач ніякої участі в утриманні дитини не приймає, матеріальної допомоги не надає.

На підставі вищевикладеного, позивачка просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 4000 гривень до досягнення ним повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 лютого 2016 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для осіб відповідного віку встановленого діючим Законом України «Про державний бюджет», щомісячно, починаючи з 29.09.2015 року до повноліття ОСОБА_4, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якої просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким стягнути з ОСОБА_2 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісячно, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду повинно бути скасовано, виходячи з наступного.

Згідно п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення по справі.

У відповідності до ч.3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ч.ч.1 і 2 ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження.

Після народження сина, сторони проживають окремо, дитина проживає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні.

Також судом встановлено, що відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності, у 2015 році, згідно з довідкою державної фіскальної служби України № 634/10/15-07-17-02 від 22.01.16 року обсяг виручки від реалізації товару, від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2015 року по 21.12.2015 року склав 158700 грн., тобто має мінливий дохід.

Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.09.1991 року «держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей».

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Як передбачає ст. 181 ч.ч.1,2,3 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно зі ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 184 ч.ч. 1,2 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

З урахуванням зазначених обставин, апеляційний суд вважає, що рішення суду слід скасувати в частині стягнення з останнього на утримання неповнолітньої доньки аліменти з 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для осіб відповідного віку до 2000 гривень, тобто у твердій грошовій сумі.

Справа колегією суддів розглянута відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які знаходяться в матеріалах справи, належність та допустимість яких перевірена судом та їм надана оцінка в рішенні суду.

Враховуючи всі обставини справи та наявні в матеріалах докази, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що в силу ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 лютого 2016 року - скасувати.

Ухвалити нове.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти (ідентифікаційний код НОМЕР_2) на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий ________ О.С. Комлева

Судді ________ О.Г. Журавльов

________ Н.В. Ісаєва