Рішення № 57861552, 23.05.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1211/16

Головуючий у першій інстанції Ільченко Н. А.

Доповідач Гірняк Л. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого- Гірняк Л.А.

Суддів- Калараш А.А., Заїкін А.П.

За участю секретаря - Полякової В.О.

Розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5

-про стягнення аліментів ,-

ВСТАНОВИЛА:

17 грудня 2014 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 30 % від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення від дня її звернення до суду з даним позовом і до досягнення дитиною повноліття.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що сторони знаходились в зареєстрованому шлюбі з 08 листопада 2003 року. В період зареєстрованого шлюбу народився син ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_1, котрий проживає з нею. Відповідач працює в ТОВ ПТК «ШАБО», отримує постійний дохід. Посилаючись на вимоги ст.180 СК України просила суд задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2015 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 30 відсотків з усіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17 грудня 2014 року і до досягнення сином сторін повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_5

року.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання їх сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 30 відсотків з усіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, у межах суми платежу аліментів за один місяць.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового, про відмову в заявлених вимогах, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема посилається на відсутність доказів ухилення його від обов'язків утримування сина та на недоведеність підстав позовних вимог.

В судове засідання ОСОБА_5 не з'явився,про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином.

В силу ст.305 ч.2 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за його відсутністю так як його інтереси представляє його представник.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді доповідача, вислухавши пояснення сторін, що з'явились та думку ОСОБА_7, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається. що 08 листопада 2003 року сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому Першим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 344, та від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2015 року шлюб між сторонами розірвано.

В зв'язку з неможливістю встановити фактичні обставини у справі та у відповідності до вимог ст.182 ЦПК України у суді апеляційної інстанції був допитаний ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 котрий пояснив, що проживає разом з матір'ю АДРЕСА_1, а його батько в орендованій квартирі проживає біля парка Перемоги. При цьому він поясний, що його батько купує йому необхідні речі, сплачує тренування .

Матеріалами спарви встановлено відповідач не заперечує що постійно працює в ТОВ ПТК «Шабо»

Як вбачається з наданої позивачем суду довідки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області за № 326/15-53-17-07 від 06.04.2015 року, вона перебуває на обліку як фізична особа-підприємець в ДПІ у Приморському районі м. Одеси та знаходиться на спрощеній системі оподаткування, й сума її доходу за 2014 рік складає 35000,00 грн.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, які містяться у п. 17 постанови від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК.

Розглядаючи справу за наведених обставин та вимог законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про те, що відповідач зобовязаний надавати матеріальну допомогу на утримання сина у частці від доходу так як має постійний дохід, проти чого не заперечував і сам відповідач.

Разом з тим, визначений судом розмір аліментів у вигляді 30% частини заробітку відповідача, є необґрунтовано завищеним, а тому з врахуванням того, що відповідач добровільно надає матеріальну допомогу на утримання сина, піклується про нього та з урахуванням думки їх сина. котрий не заперечував цього факту дійшла висновку, що розмір аліментних зобов'язань необхідно встановити на рівні 1/6 частини зі всіх видій заробітку відповідача.

Посилання відповідача про те, що син ОСОБА_7 постійно проживає з ним спростовується поясненнями самого ОСОБА_7, довідкою з місця проживання з якої вбачається що ОСОБА_7 зареєстровані в АДРЕСА_2. за місцем проживання своєї матері.

Виписка з домової книги про те, що з відповідачем проживає його син ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_1 не є підставою для відмови в заявлених вимогах так як в судовому засіданні встановлено, що в цей період з сином за цією ж адресою проживає і сама позивачка.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2016 року яким встановлено факт, що з моменту народження син ОСОБА_7 проживає зі своїм батьком по теперішній час у квартирі за адресою АДРЕСА_1 та утримання ОСОБА_5 свого сина ОСОБА_7 не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог виходячи з того, що за цією ж адресою з сином проживає позивачка, його витрати на утримання дитини носять періодичний характер, а виходячи з пояснень самого сина сторін вбачається, що саме позивачка по справі постійно про нього піклується.

Послання в апеляційній скарзі на недоведеність обставин по справі, котрі суд вважав встановленими не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляцій6ної скарги.

З наданих відповідачем квитанцій щодо придбання ним товарів не вбачається, що вони призначені саме для його сина, а відвідування шкодиа не є підставою для відмови в позові, оскільки не позбавляє його права додатково, на власний розсуд надавати сину матеріальну допомогу та піклуватись про його навчання.

Виходячи з вищезазначеного та в силу ст.309 ч.1 п. 3 ЦПК України судова колегія приходить до висновку щодо зміни рішення суду в частині зменшення розміру стягнених судом аліментних зобовязань до 1/6 її частини.

Керуючись ст.ст.218,308,315,317,319 ЦПК України судова колегія ,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2015 року змінити виклавши в наступній редакції:

Стягнути з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17 грудня 2014 року і до досягнення сином сторін повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржена на протязі 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Голодуючий суддя - Л.А.Гірняк

Судді А.П.Заїкін

А.А.Калараш