Рішення № 57858515, 24.05.2016, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/9167/15-ц

Провадження №2/333/691/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

24.05.2016 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді Ярошенка А.Г.

при секретарі Мінаєва В.В.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк»Фінанси та Кредит» про повернення вкладу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача про повернення вкладу, посилаючись на те, що відповідач не виконує умови депозитного договору № 313731/38801/370-14 від 17.11.2014 року, у звязку з чим просить стягнути відповідні кошти внесенні ним на депозитні рахунки відсотки які були нараховані на суму депозиту та втрачену вигоду. Крім того, вважає що їй заподіяна моральна шкода

Представник позивача наполягав на повному задоволенні позову.

Відповідач до судового засідання не з′явився, причин неявки суду не повідомив про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що в матеріалах справи є повідомлення про отримання відповідачами повістки про виклик до суду.

Вислухавши представника позивача, встановивши обставини справи і перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що між сторонами укладено депозитний договір № 313731/38801/370-14 від 17.11.2014 року за яким позивач внесла суму вкладу у гривнях, на даний час залишок на рахунку становить 4880, 00 доларів США.

У звязку з невиконанням відповідачем умов вище викладених договорів щодо строків повернення депозитів виникла заборгованість виплати залишку депозитів.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ч.2 ст.1060 ЦК України, банк зобов'язаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Крім того, за користування депозитом по 22.11.2015 року відповідач повинен бути сплатити відсотки за ставкою 13, 60 % що складає 419, 00 доларів США. Вище вказані нараховані відсотки повинні бути сплачені за п. 2 спірного договору.

Однак Статтею 192 ЦК України встановлено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами ст. 533 ЦК України Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором. Отже, якщо кредитор предявляє вимогу про відшкодування реальної шкоди та/або упущеної вигоди, він має надати докази наявності таких збитків (платіжні або інші документи, що підтверджують витрати, документи, що підтверджують наявність упущеної вигоди тощо). При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Тому позовна вимога щодо упущеної вигоди позивача також знайшла своє підтвердження у наданих ним до суду доказів. Так, він поніс значні витрати коштів після припинення банком нарахування йому відсотків за користування кредитом загальна сума яких становить 255, 19 доларів США.

При вирішенні питання про розмір компенсації завданої моральної шкоди виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи, що у позивач надав докази про зміни його побуту, настання душевних страждань та інших незручностей, зміну психологічного стану. Суд вважає, що моральна шкода не підлягає частковому стягненню у розмірі 5000, 00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 218, 524, 526, 533, 625, 863, 1046-1047, 1049-1051, 1212 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 59, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк»Фінанси та Кредит» про повернення вкладу задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк»Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором банківського вкладу у розмірі 5524, 92 долари США.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк»Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000, 00 гривень.

В іншій частині позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів після отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя А.Г. Ярошенко