Рішення № 57857299, 23.05.2016, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/804/16-ц

Провадження № 2/306/416/16

Рядок статзвіту № 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.05.2016 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого-судді Уліганинця П.І.

при секретарі Лизанец І.В.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Свалява справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 до Плосківської сільської ради, третя особа: Свалявська державна нотаріальна контора про визнання права власності на житловий будинок з надвірними порудами в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що після смерті бабусі позивача - ОСОБА_3, яка померла 09.07.2014 року залишився житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: будинок № 247, с. Плоске, Свалявського району, Закарпатської області, який померла заповідала позивачу ОСОБА_1 за заповітом. В даний час необхідно визнати право власності на спадкове майно, однак в державній нотаріальній конторі право власності оформити не можливо, так як відсутні правовстановлюючі документи. Просить суд визнати за позивачем право власності на житловий будинок з надвірними спорудами в порядку спадкування за заповітом у с. Плоске, 247, Свалявського району, Закарпатської області.

Сторони у попереднє судове засідання не зявилися, надавши суду заяви про розгляд справи за їх відсутності. Позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю та наполягали на їх задоволенні. Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог не заперечив (а.с. 29, 30).

Представник третьої особи Свалявської державної нотаріальної контори у попереднє судове засідання не зявився, просив справу розглядати за його відсутності (а.с. 25).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити зважаючи на наступне.

Згідно виписки з погосподарської книги від 17 травня 2016 року № 251/02-24, виданої Виконавчим комітетом Плосківської сільської ради, в тім, що згідно виписки погосподарської книги № 6, індекс 89311, особовий рахунок обєкта № 0257-1 до дня смерті громадянка ОСОБА_3 являлася головою дворогосподарства, яке знаходиться за адресою: с. Плоске, 247, Свалявського району, Закарпатської області. Рік побудови житлового будинку 1953 р. (а.с. 31).

Згідно технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок № 247 у с. Плоске, Свалявського району, виданого КУП Свалявське районне бюро технічної інвентаризації замовником технічної інвентаризації є ОСОБА_3. Складається житловий будинок з обєктів: А - житлового будинку; Б - сараю; В - вбиральні; №1-2 огорожі. Вартість вищевказаного житлового будинку в цінах 2015 року становить 78 077, 00 (сімдесят вісім тисяч сімдесят сім грн 00 к.) грн (а.с. 7-11, 15).

Відповідно свідоцтва про смерть, серії: І-ФМ № 174584, актовий запис № 25 від 09.07.2014 року ОСОБА_3 померла 09.07.2014 року (а.с. 12).

Згідно довідки № 1337 від 24.12.2015 року, виданої виконкомом Плосківської сільської ради ОСОБА_1, мешканцю с. Плоске, 247, Свалявського району, Закарпатської області в тім, що згідно погосподарської книги сільської ради останній зареєстрований та проживає у с. Плоске, 247, Свалявського району, Закарпатської області (а.с. 14).

21.06.2011 року ОСОБА_3 у с. Плоске, Свалявського району, Закарпатської області склала заповіт, яким заповідала належний їй на праві особистої власності житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться у с. Плоске, 247, Свалявського району і все інше майно, де б воно не було і з чого б не складалося, взагалі все те, що буде належати їй по закону на день її смерті позивачеві ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Даний заповіт було нотаріально посвідчено секретарем Плосківської сільської ради та зареєстровано у книзі для запису нотаріальних дій під № 21 (а.с. 13).

Вищезгадані обставини стверджуються відповідними документами і ніким не оспорюються.

Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31.01.1966 року Міністерством комунального господарства УРСР і погодженою 15.01.1966 року із Верховним Судом УРСР, було встановлено, що реєстрації підлягають всі будинки і домоволодіння з окремим порядковим номером по вулиці, провулку, площі в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать, зокрема, громадянам на праві особистої власності (п.п. 2, 4); будинки і домоволодіння, розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, не підлягають реєстрації (п. 6); при відсутності правовстановлюючих документів, зазначених в Інструкції, у випадках включення в міську (селищну) смугу сільських населених пунктів або у випадках їх перетворення в міста або селища міського типу бюро технічної інвентаризації при наявності погосподарських книг сільської Ради депутатів трудящих складає списки будинків та домоволодінь, які належать громадянам або колгоспним дворам, з метою їх подальшої реєстрації, а при відсутності таких книг необхідних для реєстрації питання вирішуються в кожному окремому випадку за заявою зацікавленої особи з проведенням відповідного обстеження і якщо зібрані матеріали підтверджують належність будинку заявнику, вирішується питання про оформлення права власності (п.п. 10, 20).

Таким чином, на час будівництва житлового будинку, з урахуванням також положень ст. 4 ЦК Української РСР (1963 року), реєстрація права власності на нього не вимагалася, як докази належності будинку певній особі могли бути прийняті документи, що не були передбачені Додатком №1 до згаданої Інструкції від 31.01.1966 року. Будинок з моменту побудови і до цього часу знаходиться в сільському населеному пункті, має в ньому окремий порядковий номер. Придатність будинку для проживання та належність його спадкодавцю на час його смерті ніким не оспорюється.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності на нерухоме майно набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

За правилами ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Строк для прийняття спадщини відповідно ст. 1270 ЦК України встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

З огляду на вищевикладене позов є обгрунтованим.

Керуючись ст. ст. 10, 31, 60, 208, 209, 212, 213, 215, 294 ЦПК України, ст. ст. 328, 392, 1216, 1218, 1223, 1268-1270 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 з а д о в о л ь н и т и.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканцем с. Плоске, 247, Свалявського району, Закарпатської області (паспорт серія ВО 280550, виданий Свалявським РВ УМВС України в Закарпатській області від 03.07.1997 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на житловий будинок з надвірними порудами, що знаходиться за адресою: будинок № 247, с. Плоске, Свалявського району, Закарпатської області в порядку спадкування за заповітом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду до апеляційного суду Закарпатської області через Свалявський районний суд.

ГОЛОВУЮЧИЙ П.І.Уліганинець