Рішення № 57855984, 16.05.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 152/1439/15-ц Провадження № 22-ц/772/1708/2016Головуючий в суді першої інстанції Строгий І. Л.Категорія 5 Доповідач Якименко М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого Якименко М.М.

Суддів: Стеблюк Л.П., Колоса С.С.

при секретарі Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Державного підприємства «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», Шаргородської міської ради Вінницької області, реєстраційної служби Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області про визнання протиправною приватизації земельної ділянки з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Органу опіки та піклування Шаргородської міської ради Вінницької області та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відділу Держгеокадастру у Шаргородському районі Вінницької області та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5 до Шаргородської міської ради Вінницької області, ОСОБА_3 про визнання протиправною приватизації земельної ділянки за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 22.03.2016 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 22.03.2016 року позов ОСОБА_2 було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано пункт 1.11 та пункт 4 рішення 17 сесії 6 скликання Шаргородської міської ради Вінницької області № 233 від 4 січня 2013 року, в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_1, площею 0,0143 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_3 та передачі йому у власність цієї земельної ділянки з видачею державного акта на право власності на земельну ділянку.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер 3256113 від 8 травня 2013 року на земельну ділянку площею 0,0142 га, кадастровий номер НОМЕР_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою АДРЕСА_1.

Скасовано рішення Реєстраційної служби Шаргородського районного Управління юстиції Вінницької області № 2163024 від 8 травня 2013 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану за адресою АДРЕСА_1.

У задоволенні позову щодо визнання недійсної технічної документації із землеустрою відмовлено.

Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5 було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано пункт 1.11 та пункт 4 рішення 17 сесії 6 скликання Шаргородської міської ради Вінницької області № 233 від 4 січня 2013 року, в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_1, площею 0,0143 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_3 та передачі йому у власність цієї земельної ділянки з видачею державного акта на право власності на земельну ділянку.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.

Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення в частині задоволення позову ОСОБА_2 та ОСОБА_5 скасувати і ухвалити нове, яким в задоволенні позовів відмовити. В іншій частині залишити без змін.

В свою чергу, ОСОБА_2 надала суду письмові заперечення, в яких зокрема, зазначила, що рішення суду є законним, оскільки ухвалено судом з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу вона просила відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Від голови ліквідаційної комісії Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області надійшли письмові пояснення, в яких він вказав на незаконність рішення та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення осіб , що беруть участь в справі, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог в суді першої інстанції, дійшла висновку, що остання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_2 та ? частини житлового будинку АДРЕСА_1 Відповідач ОСОБА_3 є власником ? частини житлового будинку АДРЕСА_1

ОСОБА_5 . є власником житлового будинку АДРЕСА_3.

4 січня 2013 року Шаргородська міська рада Вінницької області на 17-й сесії 6 скликання ухвалила рішення № 233, п.1.11 та 4 якого затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_1, площею 0,0143 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_3 та передано йому у власність цю земельну ділянку з видачею державного акта на право власності на земельну ділянку.

8 травня 2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області було видано ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на нерухоме майно, згідно якого останній є власником земельної ділянки площею 0,0142 га, кадастровий номер НОМЕР_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою АДРЕСА_1. Право власності було зареєстровано за ОСОБА_3 Реєстраційною службою Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області, про що останньою 08.05.2013 року було прийняте відповідне рішення.

Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 вказували на те, що погоджуючи ОСОБА_3 межі земельної ділянки, мали на увазі земельну ділянку виключно під його частиною будинку, тоді, як у власність ОСОБА_3 фактично отримав не тільки земельну ділянку під його будинком , а і землю, яка впритул підходить до фундаменту будинку ОСОБА_2 та раніше була спільною для усіх власників будинків під АДРЕСА_3, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2. Отримання ОСОБА_3 землі більшою за площею та конфігурацією, ніж це погоджувалось, порушує їх права , як суміжних землекористувачів і позбавляє можливості належним чином обслуговувати свої будинки.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що затверджуючи технічну документацію ОСОБА_3 , Шаргородська міська рада належним чином її не перевірила, що призвело до ухвалення Радою незаконного рішення, яке порушує права ОСОБА_2 та ОСОБА_5 Крім того суд виходив із того, що конфігурація земельної ділянки ОСОБА_3 суттєво відрізняється від тої, яка погоджувалась суміжними землекористувачами і її площа, яка погоджувалась Шаргородською міською радою в розмірі 0,0082 га, суттєво відрізняється від земельної ділянки, яка приватизована відповідачем - 0,0142 га. При цьому судом встановлено, що при затвердженні технічної документації ОСОБА_3 не були враховані вимоги ДБН , які визначають, що для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань між бічною межею ділянки і стіною житлового будинку або господарської будівлі треба приймати не менше 1,0 м, що фактично не було дотримано.

Але з таким висновком не може погодитись судова колегія, виходячи з наступного.

Ст.19 Закону України «Про землеустрій» визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст.

Ст.28 Закону України «Про землеустрій» визначено, що розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність , якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.

Ст.30 вказаного Закону передбачає, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому цим Законом, ЗК України та іншими законами України.

З наведених норм випливає, що Шаргородська міська рада не наділена повноваженнями і до її компетенції не входить обов'язок перевіряти правильність та достовірність складання технічної документації.

Технічна документація була розроблена на замовлення ОСОБА_3 ДП «Вінницький науково-дослідний інститут землеустрою» і містила всі документи, які визначені ст.56 ЗУ «Про землеустрій».

Відтак колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість висновків суду щодо незаконності в діях Шаргородської міської ради при затвердженні технічної документації.

Не погоджується з висновком суду судова колегія щодо недотримання норм ДБН 36-92, зокрема п.3.25 щодо необхідності 1 метра для обслуговування стіни ОСОБА_2 при передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_3, яке ґрунтувалось на поясненнях сторін та фотокартках. Адже в даному випадку належним доказом може бути відповідний висновок експерта чи дослідження спеціаліста.

Тобто до такого висновку суд першої інстанції прийшов без належних на те підстав.

Дане питання щодо призначення відповідної судової експертизи в підтвердження заявлених вимог з'ясовувалось , як в суді першої інстанції, так і в ході апеляційного розгляду. Але відповідних клопотань про призначення такої від позивача та третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору не надходило і вони на цьому не наполягали при розгляді справи апеляційною інстанцією. На це звертає увагу судова колегія.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є необгрунтованими, безпідставними, а відтак не підлягають до задоволення.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду, адже останні не ґрунтуються на вимогах Закону.

В силу ст.309 ЦПК України рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_5 підлягає скасуванню з ухваленням нового, про відмову у задоволенні позову.

В решті рішення слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 28, 30 Закону України «Про землеустрій», ст.ст. ст. 11, 57, 143, 147, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 22.03.2016 року в частині задоволення позову ОСОБА_2 та позову третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5 скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 та третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5 відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивілних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: