Ухвала суду № 57855491, 20.05.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

2/760/3972/16

760/8223/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2016 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., розглянувши позов ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про зняття арешту з майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із вищезазначеним позовом.

Ухвалою суду від 06 травня 2016 року позовну заяву було залишено без руху. Так, ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом посилаючись на те, що частина квартири АДРЕСА_1 належить їй на праві власності. Проте, будь-яких підтверджуючих документів свого права власності (договору купівлі-продажу, договору дарування, технічного паспорта даної квартири тощо), окрім Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 21.04.2016 року, позивачем не надано.

Законом України «Про виконавче провадження» ст.ст. 49-50 встановлено, що вразі скасування рішення суду, яке було підставою для видачі виконавчого документа, виконавче провадження підлягає закінченню, а всі заходи примусового виконання рішення скасовуються.

В свою чергу, на підставі вищезазначеного закону начальник відділу має право скасувати (повністю або частково) постанову державного виконавця винесену з порушеннями вимог чинного законодавства.

В даному випадку вбачається, що позивач обрала неналежний спосіб захисту свого ймовірно порушеного, невизнаного або оспорюваного права. Так, позивачу ймовірно слід звернутися із заявою про скасування заходів забезпечення позову в тому провадженні, в якому розглядалася справа, де такий арешт було накладено.

Однак, будь-яких підтверджень (рішення/ухвали суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій; звернень позивача на начальника відділу ВДВС тощо) щодо винесення Солом'янським районним судом м. Києва рішення, на підставі якого був виданий виконавчий документ, відносно позивача, фактів звернення позивача до ВДВС Солом'янського РУЮ м. Києва з клопотаннями про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та зняття арешту з квартири, позивач не зазначає та не надає суду.

Також, звертаю увагу позивача на те, що порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця під час виконанням ним судового рішення ухваленого відповідно до ЦПК України, здійснюється в порядку передбаченому Розділом VII ЦПК України.

Так, позивач всупереч імперативним вимогам п.5 та п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України не викладає обставини, якими обгрунтовує свої вимоги та не зазначає доказів на їх підтвердження.

Зокрема, в тексті позовної заяви ОСОБА_2 просить зобов'язати відповідача окрім зняття заборони відчуження об'єктів нерухомого майна від 17.09.2009 року реєстраційний номер обтяження № 9064287, а також всі інші виконавчі провадження «стосовно цієї справи, як то: розшук відповідача по справі, нарахування аліментів та інше». Однак, будь-яких підтверджень щодо існування інших виконавчих проваджень, боржником в яких є позивач, підстав їх закриття, а тим паче позовних вимог щодо них позивачем не надано та не заявляється.

Окрім цього, відповідно до Закону України "Про судовий збір" із відповідними змінами, за подачу до суду позовних заяв із вимогами немайнового характеру слід сплатити судовий збір в розмірі 551,20 грн. Відтак позивачу належить сплатити судовий збір на наступні реквізити

- за сплату судового збору: УДКСУ у Солом'янському районі

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812

Банк отримувача ГУ ДКУ у м. Києві

Код банку отримувача (МФО) 82 00 19

Рахунок отримувача 312 122 067 000 10

Код класифікації доходів бюджету 220 301 01

Призначення платежу Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Солом'янський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 02896762 (суду, де розглядається справа) та згідно ч.5 ст.119 ЦПК України надати суду оригінал відповідної квитанції.

Окрім того, відповідно до п.10 ППВССУ "Про застосування судами законодавства про судові витрати", в разі заявлення декількох вимог, позивачу слід сплатити судовий збір за кожну вимогу.

Зважаючи на те, що позивачем заявлено три різні вимоги немайнового характеру, то за сплату кожної вимоги слід представити суду оригінал відповідної квитанції.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що заборона щодо відчуження майна знімається на підставі рішення або ухвали суду нотаріусом. А відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» реєстрація та зняття обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону є державний реєстратор в особі державного виконавця. Тобто, друга та третя позовні вимоги за своєю суттю не відносяться до компетенції суду і ним не вирішуються, оскільки законодавцем чітко визначене коло осіб, які здійснюють ці функції.

Суд акцентує увагу позивача на тому, що зазначити докази слід саме на цій стадії - пред`явлення позову, а вже їх представлення суду - можливе під час розгляду справи в разі відкриття провадження у справі.

Дотримання вимог ст.119 ЦПК України при пред`явленні позову (заяви) в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки позову (заяви) і долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову, заяви) до розгляду.

Право на звернення в суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспрюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна його (цього порядку) дотримуватися (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

До відкриття провадження у справі 20.05.2016 року позивач направила до суду заяву про відкликання свого позову.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 121 ЦПК України заява повертається у випадку коли позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. 121 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 3 121 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про зняття арешту з майна - повернути позивачу.

Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення .

Ухвала можу бути оскаржена через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя: В.С. Кицюк