Ухвала суду № 57852450, 24.05.2016, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1138/16-к

Номер провадження 1-кп/623/132/2016

УХВАЛА

іменем України

24 травня 2016 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Гуренко М.О.

секретар Бобриш М.С.

з участю прокурора Козир М.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні угоду про примирення, укладену між підозрюваним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Рай-Олександрівка Словянського району Донецької області, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, та потерпілою ОСОБА_2

в с т а н о в и в :

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 23.11.2015, близько 01:30, керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ 21051, реєстраційний номер НОМЕР_1, в районі розташування с. Топальське, Ізюмського району, Харківської області, по автодорозі Р-79 «Сахновщина-Ізюм-Куп'янськ-КПЛ Піски», зі сторони м. Куп'янськ в напрямку м. Ізюм, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, під час руху не вибрав безпечну швидкість руху та грубо порушив вимоги п.п.2.9 а, 12.1 Правил дорожнього руху України, в результаті чого не впорався з керуванням та допустив перекидання автомобіля ВАЗ 21051. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді обширної рвано-скальпованої рани лівої кисті та лівого передпліччя, лівого плеча з дефектом шкіри, відкритого осколкового перелому лівої променевої кістки з дефектом кістки, відкритого вивиху головки лівої ліктьової кістки, які, згідно з висновком судово-медичної експертизи №470-ИЗ\15 від 01.02.2016, відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Відповідно до ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

Суд, в порядку ч.7 ст.474 КПК України, перевірив цю угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та Закону та встановив наступне.

Поряд з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості до суду було надано також ще й цивільний позов прокурора Козир М.В. в особі фінансового управління Ізюмської міської ради в інтересах держави на суму 739 грн. 29 коп.

З угоди вбачається, що підозрюваний ОСОБА_1 погоджується відшкодувати шкоду, потрачену на лікування потерпілої ОСОБА_2 в Ізюмській ЦМЛ на суму 739 грн. 29.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 зазначала, що не погоджується з позовом прокурора та з тією обставиною, що обвинуваченому необхідно відшкодовувати шкоду Ізюмській ЦМЛ, оскільки як на її думку в лікарні їй не було надано жодної допомоги, і коли вона приїхала після ДТП до неї тривалий час ніхто навіть не підходив.

Обвинувачений ОСОБА_1 погодився із потерпілою та сказав, що цю позицію викладену в угоді про примирення він виконувати не буде.

Крім того, прокурор в дебатах просив відшкодувати витрати за проведення судових експертиз у розмірі, що склали 2111 грн. 04 коп. та не були предметом укладання угоди.

Але такі вимоги прокурора не можуть бути домовленістю сторін, оскільки відповідно до ст.124 КПК України в разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Таким чином, відшкодування обвинуваченим даного виду процесуальних витрат забезпечено відповідним механізмом і не може бути предметом угоди.

Крім того, в дослідженій угоді про примирення відсутнє беззастережне визнання підозрюваним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, що прямо суперечить вимогам ст. 472 КПК України.

Відсутність даної позиції підозрюваного в угоді про примирення, на думку суду відображає його позицію на момент укладення цієї угоди.

Крім того, в угоді зазначено, що сторони погодилися на покарання підозрюваному у вигляді 1 року обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України, без позбавлення його права керувати транспортними засобами.

Суд звертає увагу на той факт, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив злочин, в стані алкогольного сп'яніння, а потерпіла ОСОБА_2 внаслідок злочину зазнала обширної рвано-скальпованої рани лівої кисті та лівого передпліччя, лівого плеча з дефектом шкіри, відкритого осколкового перелому лівої променевої кістки з дефектом кістки, відкритого вивиху головки лівої ліктьової кістки.

Покарання у відповідності до ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а також виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів не тільки засудженими, а також і іншими особами.

Таким чином суд вважає, що дана угода про примирення ще й не відповідає інтересам суспільства, оскільки в даному випадку не має обгрунтування забезпечення співвідношення суспільного інтересу та приватного інтересу підозрюваного, а зазначене в угоді очевидно зам'яке покарання підозрюваного ОСОБА_1 на думку суду спрямованим винятково на задоволення приватного інтересу підозрюваного щодо пом'якшення йому покарання.

Таким чином, наявність в угоді позицій, щодо відшкодування шкоди державі, які потерпіла та підозрюваний вважали неприпустимими, невідповідність угоди вимогам ст. 472 КПК України в частині беззастережного визнання своєї провини підозрюваним та погодження на покарання, що очевидно не відповідає інтересам суспільства дають підставу суду зробити висновок про неприпустимість затвердження даної угоди.

Відповідно до ч.7 п.1, 2, ст.474 КПК України суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу або закону, або умови угоди не відповідають інтересам суспільства. У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Відповідно до ч.3 п.1 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.

Вивчивши надану угоду про примирення, суд прийшов до висновку, що підстав для затвердження угоди немає, а тому необхідно відмовити в її затвердженні, а кримінальне провадження повернути прокурору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 314, 472, 474 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

В затвердженні угоди про примирення, укладену між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 - відмовити.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.1 ст.286 КК України - повернути прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.

Роз'яснити учасникам процесу, що повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.

Ухвала в розумінні ч.4 ст.314 КПК України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.О. Гуренко