Ухвала суду № 57852006, 18.05.2016, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Овчаренко О.Л.

Доповідач - Карташов О.Ю.

Справа № 425/4144/15-ц

Провадження № 22ц/782/272/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2016 року травня «18» дня Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючий суддя Карташов О.Ю.

судді Яресько А.В., Дронська І.О.

за участю секретаря Попової Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сєвєродонецьку цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення

Рубіжанського міського суду Луганської області від 10 березня 2016 року

по цивільній справі за позовом

ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Торг» про стягнення грошового виграшного призу

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 10 березня 2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ТОВ «Комфорт Торг» про стягнення грошового виграшного призу відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити її позовні вимоги.

В судовому засіданні ОСОБА_3 представник позивача ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином і в установленому законом порядку, надав письмові заперечення проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2

Проаналізувавши наявні дані, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, у листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Комфорт Торг» про стягнення грошового виграшного призу.

В обґрунтування позову зазначала, що вона була покупцем товарів ТОВ «Комфорт Торг», отримувала замовлення споживача поштою. У зв'язку з чим, у травні і червні 2015р. на її ім'я, відповідачем заведена особиста справа переможця акції з її особистою фотографією, на вимогу відповідача нею були представлені всі необхідні погоджувальні документи для отримання грошового призу в сумі 80000грн. В червні 2015р. отримано повідомлення від відповідача, в якому зазначено, що вона в якості нагороди за перемогу отримує головний приз - 80000грн. 15 червня 2015р. отримано нове повідомлення від нової дирекції компанії про те, що вона, позивачка визначена головним переможцем акції і отримує 105000 гривень. 7 липня 2015 року нею отримано від відповідача поштою Акт прийому передачі 105000 гривень. Одночасно з пакетом документів для отримання грошового призу 105000 грн. необхідно було виконувати нові завдання за умовами акції (купувати товари) і робити знову і знову обов'язкові замовлення на товари (зовсім недешеві) в короткострокові і нерозумні терміни. В травні - вересні 2015 року вона вимушена була зробити певну кількість замовлень відповідачу, які обійшлися для неї дуже великою сумою, хоча ці гроші потрібні були для лікування. Відповідач дозволив собі в корисливих цілях в черговий раз змінити терміни проведення маркетингової акції з 20 травня 2015р. по 30 вересня 2015р., цим некоректним прийомом продовжувати утримувати її в залежному стані під рекламним щитом головного, єдиного призера і переможця акції 2015р. Вона зобов'язана була дотримуватись і виконувати умови перенесеної акції до 30 вересня 2015р. 7 липня 2015 р. вона звернулась до відповідача з претензією стосовно невручення їй грошового призу в сумі 80000 грн., які відповідач проігнорував. При цьому відповідач почав видавати їй нові завдання і вимагати їх термінового виконання в короткострокові і нерозумні терміни. Відповідач призначив нові терміни проведення акції (з 20.05.2015р. по 30.09.2015р.), в результаті яких їй довелося виконувати нові кабальні замовлення, будучи переможцем попередньої акції. Вона виконала усі завдання і формальності відповідача до дати вручення грошового призу 30 вересня 2015р. В подальшому відповідач у черговий раз змінив терміни проведення маркетингової акції з 17 вересня 2015р. по 28 грудня 2015р. і продовжував видавати завдання на замовлення товарів і вимагати їх термінового виконання, не надаючи для цього розумного часу.

Вона не в змозі виконати завдання відповідача через відсутність грошей і за станом здоров'я, знаходячись у лікарні. У надзвичайно складній знервованій ситуації, що склалася, стан її здоров'я внаслідок таких дій відповідача по відношенню до неї різко погіршився. Їй довелося лягти в кардіологічне відділення лікарні, рятуючись від загрози інсульту. 30 вересня 2015 року вона вдруге звернулась із заявою - претензією до відповідача стосовно невручення грошового призу переможцеві, що відповідачем було проігноровано. За відповідачем залишається заборгованість за невиплату грошового призу в сумі 80000 грн. і двічі по 105000грн.

Посилаючись на викладене, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь кошти виграшного призу на загальну суму 290000 грн., кошти компенсації моральної шкоди в сумі 105000 грн.; зобов'язати відповідача перерахувати гроші в сумі 395000 грн. на її рахунок.

Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 57 цього Кодексу, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач ТОВ «Комфорт Торг», є юридичною особою, основним видом економічної діяльності якого є роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет. Дата проведення державної реєстрації юридичної особи - 23.04.2015 р.

Місцевим судом встановлено, що також підтвердив в апеляційній інстанції представник позивача, ОСОБА_2 замовляла і отримувала від відповідача ТОВ «Комфорт Торг» різноманітні товари.

Позивачем, на підтвердження позовних вимог, були надані суду листівки, надруковані типографським методом, що не містять печатки ТОВ «Комфорт Торг» із зазначенням ідентифікаційного коду юридичної особи.

Зі змісту наданих позивачем листівок вбачається, що позивач ОСОБА_2 приймала участь в маркетингових акціях, які здійснювались Дирекцією з проведення маркетингових акцій «На дом». При цьому матеріали справи не містять відомостей про те, яке безпосереднє відношення Дирекція з проведення маркетингових акцій «На дом» має до відповідача ТОВ «Комфорт Торг».

На копії надрукованої особової справи переможця акції ОСОБА_2, наданої позивачем (а.с.4), взагалі міститься бланк замовлення на адресу ТОВ «Щєдрий дом».

Окрім того, на а.с.76 міститься лист за підписом голови Дирекції з проведення маркетингових акцій «На дом», адресований позивачці ОСОБА_2

На оберті зазначеного листа містяться умови проведення маркетингової акції ТОВ «Ультра Торг».

Крім того, надані позивачем листівки мають написи дрібним шрифтом - «У разі визнання Вас власником Головного призу і виникнення подібної ситуації можемо повідомити Вам» та «У разі визнання Вас володарем Головного призу і виникнення подібної ситуації так може виглядати лист».

Листівка - це вид рекламно-поліграфічної продукції, що не є фінансовим документом щодо отримання грошових коштів.

Відповідно до ст. 1144 ЦК України особа має право публічно пообіцяти винагороду (нагороду) за передання їй відповідного результату (передання інформації, знайдення речі, знайдення фізичної особи тощо). Обіцянка винагороди є публічною, якщо вона сповіщена у засобах масової інформації або іншим чином невизначеному колу осіб. У сповіщенні публічної обіцянки винагороди мають бути визначені завдання, строк та місце його виконання, форма та розмір винагороди.

Згідно до ст. 1148 ЦК України, у разі виконання завдання і передання його результату особа, яка публічно обіцяла винагороду (нагороду), зобов'язана виплатити її.

Відповідно до умов договору про надання послуг від 6 травня 2015 року №2/05-1, укладеного між ТОВ «Комфорт Торг» (замовником) та ТОВ «Ультра Торг» (виконавцем), предметом є організація та проведення заходів, необхідних для підвищення попиту та обсягів продажу товарів замовника.

Так, згідно п.2.1.1. договору, виконавець на власний розсуд розробляє концепцію проведення заходів (маркетингових акцій), з правом використання під час проведення акцій належного виконавцеві знаку для товарів та послуг.

Відповідно до п.2.1.4 договору, виконавець самостійно визначає зміст та умови проведення маркетингових акцій, способи залучення клієнтів та збільшення попиту клієнтів на товари замовника.

Згідно п.2.1.5. договору, виконавець самостійно визначає заходи заохочення клієнтів, в тому числі, але не обмежуючись, має право встановлювати суми грошових виплат для клієнтів, винагород, заохочувальних подарунків в грошовій або іншій формах, а також використовувати під час проведення акції інші заходи, які на розсуд виконавця будуть сприяти підвищенню попиту на продаж товарів замовника. В разі, якщо умови акції, яку організовує виконавець, будуть передбачати умови виплати будь-якої винагороди, заохочення, тощо на користь клієнтів, то зобов'язання по такій виплаті є прямим зобов'язаннями виконавця і не можуть передаватись виконавцем замовнику.

З п.2.1.13 зазначеного договору вбачається, що в разі виникнення будь-яких претензій, спорів, вимог клієнтів або контролюючих органів до Замовника, пов'язаних зі змістом промопакетів та/або умовами проведення маркетингових акцій та/або порядком та строками виконання зобов'язань Виконавцем перед клієнтами в частині виплати або передачі заохочень, винагород, призів, виплат, відповідальною особою є Виконавець.

Таким чином, місцевий суд дійшов до обґрунтованого висновку, що згідно з умовами договору, ТОВ «Комфорт Торг» не є організатором та виконавцем маркетингових акцій, не має зобов'язань перед третіми особами щодо виплати їм грошового зобов'язання (призу), а тому, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача сум грошового виграшного призу задоволенню не підлягають.

Також, суд першої інстанції, враховуючи приписи ст.ст. 23, 711, 1167 ЦК України, ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», роз'яснення надані у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди», дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволені позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Позивачем та його представником не надано жодних належних та допустимих доказів порушення відповідачем законних прав позивача шляхом допущення будь-якого протиправного діяння, в тому числі поширення конфіденційних даних, внаслідок чого їй було завдано моральну шкоду.

Таким чином, посилання ОСОБА_2 на те, що рішення є незаконним, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушені норми матеріального права не приймаються апеляційним судом до уваги оскільки не ґрунтуються на зібраних матеріалах справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не дають підстав для скасування правильного по суті судового рішення.

Ніяких нових доказів чи обставин, які не були предметом розгляду суду першої інстанції та могли б вплинути на рішення, апеляційному суду не надано.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Луганської області, ~

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 ~ відхилити.

Рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 10 березня 2016 року ~ залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий

Судді: