Ухвала суду № 57851989, 23.05.2016, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Попова О,М.

Доповідач - Луганська В.М.

Справа № 426/6136/15-ц

Провадження № 22ц/782/429/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2016 року м.Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі

головуючого - Луганської В.М.

суддів: Коновалової В.А., Фарятьєва С.О.

за участю секретаря:Козубської А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Апеляційного суду Луганської області у місті Сєвєродонецьку апеляційнну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Сватівського районного суду Луганської області від 23 березня 2016 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановила:

В листопаді 2015 року позивач Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 23 березня 2016 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості повернуто позивачу у зв'язку з непідсудністю справи даному суду.

Не погодившись з даною ухвалою, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій просить апеляційний суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Вислухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до листа Міністерства соціальної політики України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 28.05.2015 року перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Міловського району Луганської області, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1, а отже не підсудна Сватівському районному суду луганської області.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду, оскільки такий висновок суду не відповідає вимогам закону.

Так, стаття 109 ЦПК передбачено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Тобто, позов до фізичної особи може бути пред'явлений як за місцем проживання, так і за місцем перебування фізичної особи.

Позивач ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» звернувся до Сватівського районного суду Луганської області, оскільки відповідач ОСОБА_2 відповідно до даних його паспорту зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2.

Наявність у суду відомостей про зареєстроване у встановленому законом порядку місце фактичного перебування фізичної особи -відповідача не дає суду підстав для застосування положень частини 3 ст. 122 ЦПК, оскільки закон дозволяє позивачеві обирати тут підсудність і звертатись в суд або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача є Ленінський район міста Луганська, а отже, відповідно до розпорядження голови Вищого спеціалізованного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року №27\0\38-14 позивач мав право звертатись і до Сватівського районного суду Луганської області, як до суду, якому визначена територіальна підсудність справ Ленінського районного суду міста Луганська.

За таких підстав, висновок суду першої інстанції про те, що справа не підсудна цьому суду є помилковим і оскаржувана ухвала підлягає скасуванню на підставі п. 3 ч. 1 статті 312 ЦПК України.

З огляду на викладене вище, та керуючись ст.ст.303, 304, 307,312,319 ЦПК України судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» задовольнити.

Ухвалу Сватівського районного суду Луганської області від 23 березня 2016 року скасувати, справу направити в суд першої інстанції для вирішення питання про можливість відкриття провадження у встановленому законом порядку.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: