Ухвала суду № 57846722, 23.05.2016, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді Собіни І.М.

Суддів: Максимчук З.М., Хилевича С.В.

Секретар судових засідань Мельник С.Ю.

З участю ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3 та представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Корецького районного суду Рівненської області від 05 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог на предмет спору Корецька районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно та визнання правочину недійсним,

в с т а н о в и л а:

В грудні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду із вказаними позовними вимогами.

Рішенням Корецького районного суду від 05 квітня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_4 зазначала, що її батьки перебуваючи у шлюбі з 1947 року побудували житловий будинок по АДРЕСА_1 Окрім неї у батьків було ще шестеро дітей.

У вказаному будинку вона проживала до 1988 року, після чого переїхала до м. Рівне.

Після смерті її матері ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 року, вона повернулась в 2001 році в будинок до батька, де проживала разом з ним та доглядала його до смерті до ІНФОРМАЦІЯ_7

Оскільки, іншого житла у неї немає вона залишилась проживати в батьківському будинку.

В липні 2015 року відповідач почав виганяти її з будинку заявивши, що все спадкове майно включаючи будинок належить йому на підставі договору дарування, звернувся до суду з позовом до неї про усунення перешкод в його користуванні.

Після його звернення до суду з таким позовом їй стало відомо, що 30 січня 1996 року батько подарував відповідачеві весь житловий будинок.

Оскаржуване рішення вважає прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, неповним з"ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Суд не витребував у державного нотаріуса необхідні докази та не допитав його по обставинах посвідчення договору дарування будинку відповідачеві.

Зазначає, що з архівної довідки № 282 вбачається, що рішенням

Новокорецької сільської ради Корецького району ОСОБА_6, був наданий дозвіл на будівництво житлового будинку, право власності на цей будинок відсутнє.

Просила оскаржуване рішення скасувати і ухвалити у справі нове рішення про визнання недійсним договору дарування та визнання за нею права власності на 1/3 частини спадкового майна.

Колегія суддів заслухавши доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі і з"явились в судове засідання в межах апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду дійшла висновку про її відхилення з таких підстав.

Судом встановлено, що батьки сторін по справі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з 03 листопада 1947 року перебували в зареєстрованому шлюбі.

Пребуваючи в шлюбі подружжя збудували будинок по АДРЕСА_1, зареєстрований на ОСОБА_6 в погосподарській книзі Новокорецької сільської Ради народних депутатів, запис № 763.

Відповідно до п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5 (яка діяла на час посвідчення договору дарування), підтвердженням приналежності будинку, який знаходився в сільському населеному пункті, могли бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у по господарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів відбувалось виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Належність цілого житлового будинку дарителю ОСОБА_6 підтверджується записом в погосподарській книзі Новокорецької сільської Ради народних депутатів за № 763, що стверджується довідкою цієї сільської Ради від 29 грудня 1995 року за № 546. Спірний житловий будинок розташований на земельній ділянці виділеній для обслуговування житлового будинку площею 1200 м. кв. (а.с.34).

Згідно довідки Новонорецької сільської ради № 2015 від 31 грудня 2015 року померлий ІНФОРМАЦІЯ_7 року ОСОБА_6, на день смерті був зареєстрований і проживав за адресою: АДРЕСА_1.

Разом з ним на день смерті були зареєстровані і проживали:

син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,

невістка ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3,

онука ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4,

онук ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 пояснив, що він є наймолодшим з дітей, весь час прождивав в будинку разом з батьками. Після смерті матері, батько сказав йому що будинок буде твій і в 1996 році подарував йому будиковолодіння. Позивачка з 1985 року проживала в м. Рівне зі своєю сім"єю.

Підстав передбачених ст. 48 ЦК УРСР позивач у своїй апеляційній скарзі суду не наводить.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою оскільки, не містить фактичного та правового обґрунтування визнання оспорюваного договору дарування недійсним.

Виходячи з наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Корецького районного суду Рівненської області від 05 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена сторонами в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів починаючи з дня набрання нею законної сили.

Головуючий І.М.Собіна

Судді: З.М.Максимчук

С.В.Хилевич