Ухвала суду № 57846130, 06.05.2016, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа № 556/1100/16-ц

У Х В А Л А

про забезпечення позову

"06" травня 2016 р.

Суддя Володимирецького районного суду Рівненської області Іванків О.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

встановив:

В провадженні Володимирецького районного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійним договору дарування частини нежитлової будівлі.

Позивач у справі звернувся до суду з мотивованою заявою про забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на предмет спору.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, з таких підстав.

Відповідно дост. 151 ЦПК Українизабезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з п. 6ст.153 ЦПК України,залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 22.12.2006, № 9«Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги доводи позивача, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення в разі задоволення позову ОСОБА_1

Керуючись ст.152 ч.2 ЦПК України, суд вважає найбільш доцільним забезпечити позов шляхом накладення арешту на предмет спору, оскільки без вжиття заходів забезпечення позову обєкт нерухомості може бути відчужений власниками під час судового розгляду справи.

Керуючись ст.ст.151, 152, 153, 154 ЦПК України, -

ухвалив:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування частини нежитлової будівлі, для чого накласти арешт на одноповерхову будівлю Б-1, двоповерхову будівлю А-П, будівлю кухні В-1, що розташовані за адресою Рівненська область, Володимирецький район, с.Воронки, вул.Озерська, б.6, який належить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області. Апеляція може бути подана протягом пяти днів з дня проголошення ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: