Рішення № 57845904, 10.05.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 10.05.2016 Справа № 554/1847/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

вступна та резолютивна частина

10 травня 2016 року Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

Головуючого судді: Г.В. Андрієнко

при секретарі: О.В.Карабаш

за участю адвокатів: Білокінь С.В., Говорової С.,Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання особистої приватної власності на нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В :

12.02.2014 р. ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя. Посилається на те, що 6 березня 2004 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб .

В період шлюбу - 26 травня 2004 року спільно придбали житловий будинок та приватизовану земельну ділянку площею 744 кв.м. по АДРЕСА_2

Житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 52.0 кв.м. складається з кухні 1-1 площею 10,0 кв.м. , кладової 1-2 площею 1,7 кв.м., кімнати 1-3 площею 20,5 кв.м, кімнати 1-4 площею 9,9 кв.м. , передньої 1-5 площею 9,9 кв.м.

Вартість придбаного будинку та земельної ділянки становить 63600, 00 грн. в тому числі вартість будинку та надвірних побудов - 29876,00 грн., вартість земельної ділянки -33724грн.

Позивач зазначає , що оскільки будинок придбаний в шлюбі то вона є співвласником та має право на ? частину будинку. Вважає , що своїми діями відповідач перешкоджає користування власністю , відтак вона має право на виділення своєї частки в натурі.

14.04.2015 р. позивачка уточнила свої позовні вимоги.

Прохала поділити майно спільно набуте в шлюбі ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності та виділити в натурі ? частину житлового будинку літ «А1» площею 52,0 кв.м. та господарських споруд літньої кухні літ. «Б» , «б» , навісу літ. «б1», сараю літ. «В», навісу літ. «в1», навіс літ «в2», сараю літ.»Е» , погріб літ. «е» , гаражів літ. «К» ,«к» , вбиральні літ. «Г» , огорож №1-3 , водогону дворового №4 розташованих за адресою АДРЕСА_2.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частини земельної ділянки загальною площею 744 кв.м. розташованої за адресою АДРЕСА_2.

Визнати за ОСОБА_4 право власності та виділити йому в натурі ? частину житлового будинку літ «А1» площею 52,0кв.м. та господарських споруд літньої кухні літ «Б», «б» б1», сараю літ. «В», навісу літ. «в1», навіс літ «в2», сараю літ.»Е» , погріб літ. «е» , гаражів літ. «К» ,«к» , вбиральні літ. «Г» , огорож №1-3 , водогону дворового №4 розташованих за адресою АДРЕСА_2.

Визнати за ОСОБА_4 право власності право власності на ? частину земельної ділянки загальною площею 744 кв.м. розташованої за адресою АДРЕСА_2.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача судові витрати в сумі 318,00 грн.

28 січня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання особистої приватної власності на нерухоме майно. Посилається на те, що 26.05.2014 року на підставі договору купівлі - продажу було придбано будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_2, та земельна ділянка площею 744 кв.м..На час придбання ОСОБА_4 знаходився в шлюбі з ОСОБА_3

З 2007 року відповідач не користується вищевказаним нерухомим майном .

В 2014 році ОСОБА_3 подала позов в Октябрський районний суд м. Полтави про поділ нерухомого майна подружжя , яке було придбано в період шлюбу .

Згідно п.3 договору продаж зазначеного житлового будинку з надвірними будівлями та земельна ділянка був здійснений за 63600 грн.

Як зазначає ОСОБА_4 вищевказане майно було придбане за його особисті кошти , під час перебування в шлюбі з ОСОБА_3 , тому і вважає своєю особистою приватною власністю. Нерухоме майно було придбано через 2,5 місяців після укладення шлюбу , відповідач на той час не працювала та не мала ніяких особистих коштів.

10.07.2003 р. позивач продав квартиру , яка належала йому на праві власності , що підтверджується договором купівлі - продажу від 10.07.2003 р., за 23850 грн.

06.02.2004 р. , позивачем було продано земельну ділянку та два житлових будинки , які були розташовані в п. Ізмайлово, Баришського району ,Ульяновської області за 410 000 руб.

Згідно довідки Управління НБУ у Полтавській обл.. від 18.08.2014 р. курс російського рубля к українській гривні на 06.02.2004 р. становив 1,8712 за 10 руб., що відповідно 410 000 руб. Складає 76719, 20 грн.

Прохав визнати за ОСОБА_4 право особистої приватної власності на житловий будинок з господарськими побудовами , а саме : жилий будинок літ. «А1» площею 52,0 кв.м. та господарських споруд літньої кухні літ. «Б» , «б» , навіс літ. «б1», сарай літ. «В», навіс літ. «в1», навіс літ «в2», сарай літ.»Е» , погріб літ. «е» , гаражів літ. «К» ,«к» , вбиральні літ. «Г» , огорож №1-3 , водогін дворовий №4 розташованих за адресою АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,0744 га , кадастровий номер НОМЕР_2 , цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд , яка розташована за адресою АДРЕСА_2 .

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 позов повністю підтримав , позов ОСОБА_4 заперечував , посилаючись на те , що майно придбане в період шлюбу.

ОСОБА_4 свій позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві, пощов ОСОБА_3 не визнав.

Суд , заслухавши пояснення відповідача, думки адвокатів, свідків , дослідивши матеріали справи , дійшов наступних висновків.

Судом встановлено , що сторони зареєстрували шлюб 06.03.2004 р. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 14.07.2011 р. шлюб між сторонами був розірваний ( а.с. 51 т.2).

В період шлюбу 26.05.2004 р. ОСОБА_4 придбав жилий будинок з надвірними побудовами та приватизовану земельну ділянку площею 744 кв.м , що знаходиться в АДРЕСА_2 .

Позивач ОСОБА_3 вважає , що оскільки житловий будинок був придбаний в період шлюбу , то вона є його співвласником та має право на 1\2 частину будинку.

Фактично ОСОБА_3 не підтримувала з 2007 р. шлюбні стосунки с ОСОБА_4 та виїхала на інше місце проживання , працює в Російській Федерації.

ОСОБА_4 вважає, що придбаний житловий будинок є його особистою приватною власністю, оскільки придбаний на його особисті кошти.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 57 СК України майном , що є особистою приватною власністю дружини , чоловіка є майно , набуте нею , ним за час шлюбу , але за кошти , які належали їй , йому особисто.

Відповідно до ст. 60 СК України майно , набуте подружжям за час шлюбу , належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до правової позиції ВСУ № 6-612цс15 для правильного застосування статті 60 СК України та визнання майна спільною сумісною власністю подружжя суд повинен установити не тільки факт набуття цього майна за час шлюбу , а й той факт , що джерелом його набуття були спільні кошти або спільна праця подружжя. Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу , але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна.

Як встановлено в судовому засіданні , до реєстрації шлюбу ОСОБА_4 мав кошти для придбання житлового будинку. Він приїхавши з Російської Федерації , 10.07.2003 р. продав квартиру АДРЕСА_1 , яка належала йому на праві власності. Продаж даної квартири був вчинений за 23850 грн. ( а. с. 7 том 2 ).

06.02.2004 р. він продав земельну ділянку та два жилих будинки , які були розташовані в п. Ізмайлово Баришського району Ульяновської області за 410 000 руб., що відповідно курсу НБУ рубля до гривні складає 76 719, 20 грн. ( а.с. 8 -9 том 2 ).

Таким чином , ОСОБА_4 мав особисті кошти для придбання житла. Спірний житловий будинок був придбаний лише через два місця після одруження. Подружжя за такий короткий час не могли назбирати спільних грошей на придбання будинку. ОСОБА_3 не надала суду жодного доказу про те , що мала якісь особисті кошти для придбання житла. Сам по собі факт придбання житлового будинку в період шлюбу не спростовує той факт , що ОСОБА_4 мав достатньо коштів для придбання житла . Він продав все належне йому житло , щоб придбати житловий будинок .

Враховуючи вищевикладене , підстав для поділу даного житлового будинку в порядку ст. 60, 70 СК України не вбачається.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 17.09.2015 р. № 43 складеної експертом ОСОБА_9 ринкова вартість жилого будинку з надвірними будівлями та земельною ділянкою по АДРЕСА_2 на час проведення експертизи складає 373 499грн.

Таким чином , судовий збір , який підлягав сплаті при подачі позовної заяви складав 3735 грн. ОСОБА_4 було сплачено при подачі позову 636 грн.

Таким чином , оскільки позов ОСОБА_4 задовольняється, то на користь держави з ОСОБА_3 необхідно достягнути 3099 грн.

Керуючись ст. 10, 60, 212-215 , 218 ЦПК України , ст. ст. 57, 60, 68, 70 СК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя відмовити за безпідставністю.

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання особистої приватної власності на нерухоме майно задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_4 право особистої приватної власності на житловий будинок з господарськими побудовами , а саме : жилий будинок літ. «А1» площею 52,0 кв.м. та господарські споруди літньої кухні літ. «Б» , «б» , навіс літ. «б1», сарай літ. «В», навіс літ. «в1», навіс літ «в2», сарай літ.»Е» , погріб літ. «е» , гаражів літ. «К» ,«к» , вбиральні літ. «Г» , огорож №1-3 , водогін дворовий №4 розташованих за адресою АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,0744 га , кадастровий номер НОМЕР_2 , цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд , яка розташована за адресою АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 636 грн. сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 3099 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 діб з моменту проголошення.

Суддя Г.В. Андрієнко