Рішення № 5784459, 14.01.2008, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

№ 2-62/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2008 року. Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Міросєді А.І.,

при секретарі Ульянцевій С. А.,

з участю: позивача ОСОБА_1С,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 ,

третіх осіб ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, державний нотаріус Костянтинівської державної нотаріальної контори ОСОБА_9, КПТ «Ювілейний») про визнання права власності на приміщення,

визнання договору купівлі-продажу частково недійсним, -

встановив:

09 січня 2007 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_8 про визнання права власності на приміщення, визнання договору купівлі-продажу частково недійсним, вказуючи, що 12 червня 2002 року був укладений договір купівлі-продажу 2/5 частини нежилого приміщення, розташованого в м. Костянтинівка Донецької області, вул. Космонавтів, 2, між позивачем та ОСОБА_8 Д.П.3 однієї сторони та КПТ "Ювілейний" з іншої сторони. Оскільки ОСОБА_10 грошей у купівлю приміщення не вкладав, його дружина - відповідачка по справі, написала розписку про те, що вона зобов'язується сплатити позивачу за 1/2 частину цього приміщення 6500 грн. Враховуючи, що вказана сума йому не була повернута, а ОСОБА_10 25 липня 2006 року помер, просив визнати вказаний договір в частини покупця ОСОБА_10 недійсним і визнати його покупцем та власником 1/5 частини придбаного ОСОБА_10 приміщення.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав повністю та просив задовольнити останній. Повідомив, що не звертався до ОСОБА_10 Д.П.3 вимогою щодо повернення 6500 грн., оскільки вважав, що зробити це може коли-завгодно. Розписку щодо боргу в сумі 6500 грн. ОСОБА_10П перед ним, написала дружина ОСОБА_10 - ОСОБА_8, оскільки остання працювала та мала постійний заробіток. В цілому, ведення справи від його імені доручив своєму представникові ОСОБА_2

Представник позивача ОСОБА_11 у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, та зазначив, що померлий ОСОБА_10 не виконав істотної умови договору купівлі-продажу 2/5 частини зазначеного нежилого приміщення у частині внесення належної з нього оплати вартості майна, а купівлю було здійснено цілком за кошти позивача ОСОБА_1С, що підтверджується розпискою дружини ОСОБА_10, внаслідок чого вищевказаний договір купівлі-продажу слід визнати частково недійсним і визнати позивача ОСОБА_1 власником усієї частини (2/5) придбаного приміщення.

Відповідачка ОСОБА_8 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином (т.2 а.с. 15), та на час розгляду справи від неї не надійшло заяви про відкладення розгляду справи. Крім того, відповідачка ОСОБА_8 під час попереднього розгляду цієї справи звернулася до суду з заявою про розгляд справи за її відсутність (т.1 а.с. 139), вказавши, що позов визнає, згодна з будь-яким рішенням суду та посилалась на показання, які дала під час попереднього розгляду цивільної справи (т.1 а.с. 25-26), у котрих зазначила, що дійсно 12 червня 2002 року написала розписку ОСОБА_1 про її борг перед ним, оскільки її померлим чоловіком та позивачем для сумісного використання

2

було придбано приміщення магазину "Ювілейний", у розписці зобов'язувалася повернути борг зі своєї заробітної плати у розстрочку, у теперішній час гроші не повернуто.

За таких умов зі згоди учасників процесу суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів, що відповідає положенням ст. 169 ЦПК України.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували проти позову та пояснили, що їх син ОСОБА_10 та позивач ОСОБА_1 у червні 2002 року придбали спільно, у КПТ "Ювілейний" 2/5 частини нежилого приміщення, розташованого в м. Костянтинівка Донецької області по бул. Космонавтів 2. їм відомо, що гроші за придбане майно вони вносили у рівних частках, ніяких розписок ОСОБА_10 не писав і не був нікому нічого винен, бо вони всією сім'єю працювали разом і були б про це обізнані. В тому, що їх син сплатив свою частину належної за договором оплати у них відсутні жодні сумніви, так як на той час ОСОБА_10 мав достатню суму грошових коштів, а також вони допомагали йому фінансово. Крім того, свою частину придбаного майна їх син ОСОБА_103давав в оренду та отримував орендну плату, і в будь-якому разі розрахувався б з ОСОБА_1 протягом минулих років, якщо б в цьому була необхідність. Впевнені, що відповідачка ОСОБА_8 написала розписку по домовленості з позивачем та його батьком, які хочуть, щоб придбана за договором частина приміщення цілком належала позивачу.

Третя особа ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що відповідно до рішення засновників КПТ "Ювілейний", одним з яких вона була, частина приміщення по бул. Космонавтів 2, м. Костянтинівка Донецької області у червні 2002 року була продана ОСОБА_1С та ОСОБА_10, які працювали на підприємстві та виявили бажання придбати це майно. Під час зборів засновників КПТ «Ювілейний» щодо розгляду питання про продаж 2/5 частин приміщення підприємства були присутні всі засновники, рішення останніх щодо продажу цих 2/5 частин приміщення саме ОСОБА_1 та ОСОБА_10 на двох в рівних долях є їх добровільним волевиявленням. Договір купівлі-продажу був нотаріально посвідчений, виконаний повністю, КПТ "Ювілейний" своєчасно отримало належну оплату вартості проданої частини приміщення. Жодних претензій сторони за договором один до одного не висували. їй не відомо, чиї саме з покупців гроші були сплачені продавцю.

Третя особа ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснила, що вона була засновником КПТ «Ювілейний» та перебувала на посаді директора цього підприємства. В зв'язку з складним фінансовим станом, який склався на підприємстві в 2002 році, було вирішено продати 2/5 частини приміщення підприємства по бул. Космонавтів 2, м. Костянтинівка Донецької області, що виразилося у відповідному рішенні засновників КПТ "Ювілейний". Під час зборів засновників КПТ «Ювілейний» щодо розгляду питання про продаж 2/5 частин приміщення підприємства були присутні всі засновники, рішення останніх щодо продажу цих 2/5 частин приміщення саме ОСОБА_1 та ОСОБА_10 (які працювали на підприємстві та виявили бажання придбати це майно) на двох в рівних долях є їх добровільним волевиявленням. В червні 2002 року Договір купівлі-продажу 2/5 частин приміщення КПТ «Ювілейний» ОСОБА_1 та ОСОБА_10 був нотаріально посвідчений, виконаний повністю, КПТ "Ювілейний" своєчасно отримало належну оплату вартості проданої частини приміщення. Жодних претензій сторони за договором один до одного не висували.

Третя особа - державний нотаріус Костянтинівської державної нотаріальної контори ДНК ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що 12 червня 2002 року до неї звернулися продавець - представник КПТ "Ювілейний", та покупці - ОСОБА_1 та ОСОБА_10, які уклали між собою договір купівлі-продажу зазначеного приміщення за суму 4920 грн. Нею були витребувані та досліджені усі необхідні документи, в тому числі підтвердження внесення оплати за придбане майно, і договір купівлі-продажу був нотаріально посвідчений після встановлення відсутності перешкод для цього. Сторони за договором не мали жодних претензій один до одного, про жодні заборгованості не йшлося. Вважає, що з огляду на позовну заяву відсутні підстави для визнання вказаного договору недійсним.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідачів, третіх осіб, дослідивши докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 12 червня 2002 року (т.1 а.с. 4) ПТ "Ювілейний" в особі директора ОСОБА_5 здійснено продаж, а ОСОБА_1 та ОСОБА_10 придбано в рівних частках кожним 2/5 частини

3

приміщення магазина "Ювілейний" загальною площею 185, 1 кв.м, що розташоване в м. Костянтинівка Донецької області по вул. Космонавтів 2. Даний договір 12 червня 2002 року нотаріально посвідчений державним нотаріусом Костянтинівської державної нотаріальної контори ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі за №1-1294; право власності на придбане майно за ОСОБА_1 , ОСОБА_103ареєстроване у БТІ м. Костянтинівки 13 червня 2002 року, кн. №2, реєстровий №254.

Продаж майна було здійснено на підставі наданої згоди на це засновниками ПТ "Ювілейний", як це вбачається з протоколу загальних зборів засновників підприємства (т. 1 а.с. 134-135; т.2 а.с. 31-32), згідно якого 2/5 частини приміщення магазину «Ювілейний» розміром 185, 1 кв.м. було вирішено продати саме ОСОБА_13 та ОСОБА_103а 4920 грн., з урахуванням та на підставі угоди між засновниками про досягнення згоди про продаж частини приміщення магазину в розмірі 185, 1 кв.м. саме вищезазначеним особам.

Згідно довідки з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 1 а.с. 111) КП "Ювілейний" (ідентифікаційний код 20311179), що розташоване в м. Костянтинівка Донецької області по вул. Космонавтів 2, зареєстровано у реєстрі станом на 7 липня 2007 року.

Згідно відмітки Державного реєстратора виконкому Костянтинівської міської ради Донецької області ОСОБА_14 (т.2 а.с. 21), вчиненої на Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи ПТ «Ювілейний» (ідентифікаційний код 20311179), що розташоване у м. Костянтинівка Донецької області по бул. Космонавтів 2, державну реєстрацію припинення юридичної особи проведено 23 жовтня 2007 року.

Ціна 2/5 частини приміщення за договором склала 4920 грн., яку покупці сплатили продавцю повністю, що підтверджується квитанціями Ощадбанку №2866 м. Костянтинівка від 6 червня 2002 року (т.1 а.с. 133), заповненими особисто ОСОБА_10П, що визнали у судовому засіданні учасники судового розгляду.

Балансова вартість 2/5 частин приміщення ПТ «Ювілейний», розташованого в м. Костянтинівка Донецької області по бул. Космонавтів 2, склала 4801, 87 грн., що підтверджується довідкою ПТ «Ювілейний» (т.2 а.с. 30), та Довідкою-характеристикою Костянтинівського БТІ (т.2 ас. 28-29).

Як вбачається зі свідоцтва про смерть (т.1 а.с. 6, 37, 59, 83), ОСОБА_10 помер у м. Костянтинівка Донецької області 25 липня 2006 року. У права спадкування після його смерті вступили відповідачі: дружина ОСОБА_8, батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі, сформованим державним нотаріусом Костянтинівської ДНК та копіями заяв про прийняття спадщини (т.1 а.с. 35, 61, 84; т.2 а.с. 22, 23, 24, 25).

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Враховуючи, що на момент виникнення правовідносин по справі діяв Цивільний кодекс України від 18 липня 1963 року, суд при вирішення цього спору застосовує його положення, що також передбачено прикінцевими та перехідними положеннями ЦК України 2004 року, оскільки цивільні правовідносини виникли до вступу у силу нового Цивільного кодексу України 2004 року.

Відповідно до ст. 224 ЦК України 1963 року за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.

Статями 41, 44-47 ЦК України 1963 року визначено поняття та види угод, вимоги щодо їх форми та наслідки недотримання нотаріальної форми угоди, а саме: укладення угоди у письмовій формі, обов'язкове нотаріальне посвідчення.

Статтями 48-58 ЦК України 1963 року передбачені підстави для визнання угоди недійсною, це: недійсність угоди, вчиненої з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства; недійсність угоди юридичної особи, що суперечить його цілям; недійсність угоди, вчиненої неповнолітніми, що не досягли 15-ти років; недійсність угоди, вчиненої громадянином, визнаним недієздатним; недійсність угоди, вчиненої неповнолітніми у віці від 15-ти до 18-ти років; недійсність угоди, вчиненої громадянином, обмеженим у дієздатності внаслідок зловживання спиртними напоями чи наркотичними засобами; недійсність угоди, вчиненої громадянином, нездатним розуміти значення своїх дій; недійсність угоди, вчиненої

4

внаслідок омани; недійсність угоди, вчиненої внаслідок обману, погрози, злонаміреної угоди представника однієї сторони з іншою стороною чи співпадіння тяжких обставин; недійсність мнимої та притвррної угод.

Таким чином, суд вважає, що договір купівлі-продажу 2/5 частини приміщення магазина "Ювілейний", укладений 12 червня 2002 року між ПТ "Ювілейний" в особі директора ОСОБА_5 з однієї сторони, та ОСОБА_1 та ОСОБА_4 Д.П.3 другої сторони, відповідає вимогам закону, так як укладений у письмовій формі, нотаріально посвідчений, зареєстрований у міському БТТ, сторонами виконані його істотні умови - продавцем передано майно, а покупцями сплачено його вартість, тощо.

Наведена у позовній заяві підстава для визнання недійсним вказаного договору купівлі-продажу від 12 червня 2002 року не передбачена зазначеними нормами ЦК України 1963 року, а так само і ЦК України 2004 року.

Посилання позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 у позовній заяві та в судовому засіданні на ст. ст. 651-653 ЦК України 2004 року не можуть братися судом до уваги для визнання договору недійсним, оскільки регулюють правовідносини щодо укладання, зміни та розірвання договору, та не стосуються позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Суд не приймає до уваги наявну у матеріалах справи розписку відповідачки ОСОБА_8 від 12 липня 2002 року про зобов'язання сплатити на користь ОСОБА_1 вартість 1/2 частини, придбаного позивачем та її чоловіком ОСОБА_10, у сумі 6500 грн., так як розписка, що написана особисто ОСОБА_8, підтверджує саме її борг перед ОСОБА_1С, і не свідчить про невиконання ОСОБА_10 істотної умови договору в частині внесення коштів по оплаті придбаного майна, і не може служити підставою для визнання вищевказаного договору купівлі-продажу недійсним.

Крім того, позивачем при зверненні до суду порушений строк позовної давності, встановлений відповідно до ст. 71 ЦК України 1963 року у три роки.

Керуючись Прикінцевими та перехідними положеннями ЦК України 2004 року, ст. ст. 41, 44, 47, 48-58, 71, 224 ЦК України від 18 липня 1963 року, ст. ст. 10, 11, 74, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_4 (треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, державний нотаріус Костянтинівської державної нотаріальної контори ОСОБА_7, Kill«Ювілейний») про визнання права власності на приміщення, визнання договору купівлі-продажу частково недійсним, -відмовити.

Скасувати заборону відчуження та переоформлення права власності за спадщиною 2/5 (двох п'ятих) частин приміщення магазину "Ювілейний", розташованого в м. Костянтинівка Донецької області по бул. Космонавтів, 22, яка належить ОСОБА_10, накладену ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду від 16 січня 2007 року.

Скасувати арешт 1/5 (однієї п'ятої) частини приміщення магазину "Ювілейний", розташованого в м. Костянтинівка Донецької області по бул. Космонавтів, 22, яка належить ОСОБА_10, накладеного ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду від 18 січня 2007 року.

Скасувати арешт 2/5 (двох п'ятих) частини приміщення магазину "Ювілейний", розташованого в м. Костянтинівка Донецької області по бул. Космонавтів, 2, які належать ОСОБА_1 та ОСОБА_10, накладеного ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду від 14 січня 2008 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.