Ухвала суду № 57844541, 18.05.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 370/987/14-ц Головуючий у І інстанції Устимчук М. Ю.Провадження № 22-ц/780/3321/16 Доповідач у 2 інстанції Данілов О. М.Категорія 4 18.05.2016

УХВАЛА

Іменем України

18 травня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Данілова О.М.,

суддів: Мережко М.В., Суханової Є.М.,

за участю секретаря Бобка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 10 березня 2016 року про залишення без розгляду позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог: Управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області про виділ ? частини будинку та ? частини земельної ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до Макарівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_3 про виділ ? частини будинку та ? частини земельної ділянки.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 10 березня 2016 року, вищезазначений позов було залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, постановлену з порушенням норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Макарівського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2016 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції не було з'ясовано причини відсутності позивача, який повідомив суд телеграмою, що не може прибути у судове засідання 12.02.2016 року у зв'язку з хворобою. Довідку про перебування на лікуванні вона отримала лише після видужання. На підтвердження вказаних обставин до суду надано довідки відповідно до яких ОСОБА_2 перебувала на лікуванні у періоди: з 07 березня 2016 року по 16 березня 2016 року; з 08 лютого 2016 року по 19 лютого 2016 року; з 22 січня 2016 року по 29 січня 2016 року; з 29 грудня 2015 року по 30 грудня 2015 року. Згідно до довідки з Білопільської центральної районної лікарні ОСОБА_2 перебуває на диспансерному обліку у зв'язку із захворюванням.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що у судове засідання 29 грудня 2015 року ОСОБА_2 не прибула, хоча належним чином була повідомлена про день, час та місце судового розгляду.

У судове засідання призначене на 26 січня 2016 року позивачка ОСОБА_2 знову не прибула, участь у судовому засіданні приймав її представник ОСОБА_4, який заявив усне клопотання про надання судом перерви для укладення мирової угоди до 12 лютого 2016 року.

До канцелярії Макарівського районного суду Київської області 02 лютого 2016 року ОСОБА_2 подала письмову заяву про відвід від участі у справі адвоката ОСОБА_4 у зв'язку з недовірою йому. Також позивачка була ознайомлена з матеріалами справи, висновком експерта та повідомлена про дату наступного судового засідання 12 лютого 2016 року.

10 лютого 2016 року на адресу суду позивачка подала телеграму з проханням перенести судове засідання у зв'язку з її хворобою. Підтверджень хвороби до суду не надала.

У судове засідання 10 березня 2016 року ОСОБА_2 вкотре не прибула, хоча належним чином була повідомлена судовою повісткою, причин своєї неявки суду не повідомила.

Натомість, відповідач ОСОБА_3 просив залишити позов без розгляду у зв'язку з її неявками у судові засідання.

З урахуванням наведеного, а також у зв'язку з тим, що позивачка двічі поспіль не прибула у судове засідання, письмової заяви про розгляд справи у її відсутність не направила, суд першої інстанції прийшов до висновку про залишення позову без розгляду.

Проте, з такими висновками колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Отже, формально суд мав всі підстави постановляти дану ухвалу, проте ним не було взято до уваги, що в даному випадку, залишення позову без розгляду не може вважатися ефективним засобом юридичного захисту.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦПК України, особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Оскільки справа перебувала у суді першої інстанції з квітня 2014 року, і судом проведено ряд засідань на яких були встановлені обставини справи, досліджено докази та проведено експертизу, колегія суддів вважає за доцільне задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_2 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Крім цього, з матеріалів апеляційної скарги вбачається, що з 29 грудня 2015 року по 30 грудня 2015 року ОСОБА_2 перебувала на амбулаторному лікуванні, а з 22 січня 2016 року по 29 січня 2016 року; з 08 лютого 2016 року по 19 лютого 2016 року; з 07 березня 2016 року по 16 березня 2016 року ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в Білопільській центральній районній лікарні (а.с. 234-237), у зв'язку з чим не могла брати участь у судових засіданнях в суді першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 311 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, ухвала Макарівського районного суду Київської області від 10 березня 2016 року скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 10 березня 2016 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий _____ О.М. Данілов

Судді _____ М.В. Мережко

_____ Є.М. Суханова