Ухвала суду № 57842726, 19.05.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/18888/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Плахтій І.Б. Провадження № 22-ц/773/644/16 Категорія: 27 Доповідач: Мудренко Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Мудренко Л. І.,

суддів - Антонюк К. І., Осіпука В. В.,

з участю:

секретаря - Губарик К. А.,

представника позивача - Місюри І. В.,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 березня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (скорочено ПАТ КБ "ПриватБанк") звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивовано тим, що 23.09.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір, за умовами якого останній отримав кредит в сумі 17800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим строком повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач ОСОБА_3 свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед банком в загальній сумі з процентами та штрафом - 37315,80 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача на його користь, а також понесені витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 березня 2016 року позов задоволено частково. Суд вирішив стягнути з ОСОБА_3 в користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 23.09.2010 року в розмірі - 35 062 (тридцять п'ять тисяч шістдесят дві) гривні 67 копійок з яких: заборгованість за кредитом - 24970,86 грн., заборгованість за відсотками - 9566,49 грн., заборгованість за пенею та комісією - 525,32 грн. Вирішено питання щодо судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу відповідача з підстав в ній наведених та просив її задовольнити.

Представник відповідача Місюра І. В. апеляційну скаргу відповідача не визнала та просила її відхилити.

Відповідач в судове засідання не з'явився.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, а також доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу відповідача слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено з матеріалів справи, пояснень сторін наступне.

23 вересня 2010 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 було укладено договір, за умовами якого останній отримав кредит в сумі 17800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим строком повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 7-24).

З розрахунку заборгованості за договором встановлено, що станом на 31 жовтня 2015 року (а.с. 4-6) у позичальника ОСОБА_3 перед банком утворилась заборгованість в сумі 37315,80 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 24970,86 грн., заборгованості по процентах за користування кредитом - 9566,49 грн., заборгованості за пенею та комісією - 525,32 грн., а також штрафів відповідно до договору - 500 грн. (фіксована частина) та 1753,13 грн. (процентна складова).

Відповідно до п. 1.1.7.12. Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 року № СП-2010-256 договір діє протягом 12 місяців моменту його підписання. Якщо протягом цього строку жодна з сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той же строк (а.с. 21). Доказів про припинення дії договору матеріали справи не містять.

Отже, кредит надано відповідно до заяви клієнта, умов і правил надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою.

Згідно зі статтями 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідач ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не заперечив розмір його заборгованості перед банком.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що у зв'язку з погіршенням його матеріального становища у нього виникла заборгованість перед банком по сплаті кредиту, а також вказує, що оскільки позивач не звертався до нього з вимогою про дострокове погашення кредиту чим не надав відповідачу можливість погасити борг в позасудовому порядку, а тому позивач не мав права звертатись до суду про стягнення боргу, однак, суд відхиляє такі доводи апеляційної скарги у зв'язку з їх безпідставністю.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Рішення судом першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.

Оскільки відповідачем не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції і ухвалою апеляційного суду Волинської області від 07 квітня 2016 року сплату судового збору відстрочено до ухвалення апеляційним судом судового рішення у даній справі, та у зв'язку з тим, що апеляційна скарга відповідача на рішення Луцького міськрайонного суду від 01 березня 2016 року відхилена, тому з відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір в дохід держави у розмірі 1339 грн. 80 коп.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 березня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, в дохід держави судовий збір в розмірі 1339 (одну тисячу триста тридцять дев'ять) грн. 80 коп. за подання апеляційної скарги за наступними реквізитами: одержувач коштів УДКСУ у м. Луцьку, 22030101, код одержувача 38009628, банк одержувача ГУДКСУ України у Волинській області, код банку (МФО) 803014, рахунок одержувача 31212206780002, призначення платежу: судовий збір за розгляд справи в апеляційному суді Волинської області, код 02890400, у справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк".

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ впродовж двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: