Постанова № 57842712, 24.05.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/474/16-п Провадження №33/773/145/16 Суддя в 1 інстанції: Ковальчук В. О. Категорія:ст. 173 КУпАП. Доповідач: Силка Г. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2016 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Силка Г.І., з участю особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_4, розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 квітня 2016 року, якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_1, одружений, має на утриманні двоє малолітніх дітей, непрацюючий, притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

Даною постановою ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП і на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 грн. та стягнуто судовий збір у сумі 275 грн. 60 коп.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду, захисник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу даного правопорушення. Посилається на те, що дрібного хуліганства його підзахисний не вчиняв і умислу порушувати громадський порядок у нього не було, а сварка з ОСОБА_4 11.01.2016 року відбулася на грунті неприязних відносин з приводу безпідставного звернення останньою із заявою на ОСОБА_2 до поліції та звинувачення його у торгівлі спиртними напоями.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_2 і його захисника ОСОБА_3, які апеляцію підтримали і просять її задовольнити, потерпілу ОСОБА_4 яка заперечила скаргу, вважаючи рішення суду законним, перевіривши матеріалами справи, приходжу до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно постанови суду, ОСОБА_2 11 січня 2016 року, біля 17 год., 30 хвилин, в під'їзді № 2, будинку АДРЕСА_1 голосно висловлювався нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_4, чим порушив громадський порядок, вчинивши правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_2 11 січня 2016 року в під'їзді №2 будинку АДРЕСА_1 дрібного хуліганства за вказаних у постанові обставин, ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким місцевий суд дав належну юридичну оцінку.

Незважаючи на заперечення ОСОБА_2 і його захисника щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні дрібного хуліганства, вчинення останнім цього правопорушення підтверджується матеріалами справи.

Як видно із заяви ОСОБА_4 про вчинення адміністративного правопорушення, в якій остання просить прийняти міри до ОСОБА_2, оскільки 11 січня 2016 року, коли вона підійшла до своєї квартири №108, він погрожував їй та її неповнолітній дочці, ображав їх, висловлюючись нецензурною лайкою та намагався нанести їй удар рукою (а.с. 5).

На ці обставини вказує потерпіла і в своїх поясненнях, даних нею працівнику поліції 11.01.2016 року (а.с. 6).

В судовому засіданні ОСОБА_4, як у місцевому, так і в апеляційному суді підтвердила, що 11.01.2016 року, приблизно після 17 год. 30 хв., коли вона знаходилась біля своєї квартири з квартири №106 вибіг ОСОБА_2 та почав на неї кричати, висловлюючись нецензурною лайкою, погрожувати їй та її неповнолітній дочці, а також намагався ударити її. На його крики вийшли сусіди із квартир № 104 і №107. Сусідка ОСОБА_5 зробила ОСОБА_2 зауваження щодо його поведінки, однак він і далі продовжував нецензурно лаятись. Тому вона викликала поліцію.

Правдивість пояснень потерпілої ОСОБА_4 підтверджується показаннями свідка ОСОБА_5, яка в місцевому суді пояснила, що зазначеного дня, біля 18 години, перебуваючи у своїй квартирі, почула крики та шум на коридорі. Вийшовши з квартири, побачила, що ОСОБА_2 знаходиться біля ОСОБА_4, висловлюючись нецензурною лайкою в її адресу, намагається вдарити її рукою.

Будь-яких підстав вважати пояснення потерпілої ОСОБА_4 чи свідка ОСОБА_5 неправдивими у суду немає, оскільки вони підтверджуються іншими вищенаведеними доказами, в тому числі і протоколом про адміністративне правопорушення.

Зазначеними доказами спростовується твердження ОСОБА_2 про те, що 11.01.2016 року у вечірній час в під'їзді №2 будинку АДРЕСА_1 нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_4 він не висловлювався, ОСОБА_4 та її неповнолітній дочці не погрожував.

Отже, висловлюючись голосно у громадському місці нецензурною лайкою із-за незначного приводу в адресу потерпілої, діями ОСОБА_2 був порушений громадський порядок, оскільки на його крики і нецензурну лайку вийшли з квартир №104 і №107 сусіди та підтверджується вчинення останнім дрібного хуліганства під час якого були також порушені права ОСОБА_4.

Наведеними доказами також спростовуються твердження захисника в апеляції, що у ОСОБА_2 був відсутній умисел на порушення громадського порядку та прав і свобод потерпілої.

Враховуючи наведене, вважаю, що місцевий суд вірно дійшов висновку про протиправну поведінку ОСОБА_2 і вірно кваліфікував його дії за ст. 173 КУпАП, як вчинення дрібного хуліганства.

Безпідставними є також і посилання захисника на те, що протокол на ОСОБА_2 був складений не 11.01.2016 року, а 12.01.2016 року.

Відповідно до ст. 255 КУпАП немає значення коли складений протокол, чи в день вчинення правопорушення, чи іншого дня. Як видно з цього протоколу, він складений особою, яка відповідно до вищезазначеної статті закону мала право на його складання і відповідає вимогам ст. 254 КУпАП, а його другий примірник 12.01.2016 року вручений ОСОБА_2, що підтверджується підписом останнього у цьому протоколі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника в інтересах ОСОБА_2. про відсутність в діях останнього даного правопорушення є безпідставними.

При визначенні ОСОБА_2 адміністративного стягнення, суд врахував характер вчиненого ним правопорушення, особу винного, інші обставини справи і призначив йому адміністративне стягнення в межах санкції ст. 173 КУпАП з дотриманням вимог ст. 23, 33 КУпАП.

Постановлене відносно ОСОБА_2 рішення є законним і обґрунтованим. Підстав для його скасування та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, про що вказує в апеляції захисник, немає. Тому, апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст. 293, 294 КУпАП

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 квітня 2016 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області Г.І. Силка