Ухвала суду № 57839202, 19.05.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 727/2257/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Кирилюк Л.К.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

19 травня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.,

представника позивачів - Котович Ю.В., представник на підставі довіреностей

представника відповідача - Юзьків М.І., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Мале колективне підприємство "Тарас" на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом Малого колективного підприємства "Тарас", приватного підприємства "Багіра" до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2016 року Мале колективне підприємство "Тарас", приватне підприємство "Багіра" звернулось до суду з позовом до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20.04.2016 року відмовлено у задоволенні клопотання позивачів про забезпечення позову та зупиненні дії рішень виконавчого комітету Чернівецької міської ради до розгляду справи по суті.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення клопотання про забезпечення позову. Скаржник вказав на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивачів підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив їх задовольнити

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги

Сторони брали участь у судовому засіданні у суді апеляційної інстанції в режимі відеоконференції, передбаченого ст.122-1 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції вказав, що заява позивачів МКП «Тарас» та ПП «Багіра» про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення № 66/3 від 09 лютого 2016 року та п.2 і пп. 4.1 п.4 рішення № 699/25 від 08 грудня 2015 року до набрання законної сили постанови суду по даній справі не підлягає задоволенню, оскільки не зазначено посилання на обставини та докази, які б давали суду підстави, передбачені ч.1 ст. 117 КАС України, для вжиття заходів забезпечення позову.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачі МКП «Тарас» та ПП «Багіра» звернулись з заявою про забезпечення позову, просять зупинити дію рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 66/3 від 09 лютого 2016 року та п.2 і пп. 4.1 п.4 рішення № 699/25 від 08 грудня 2015 року посилаючись на те, що оскаржуваним рішенням № 699/25 відповідач повторно врегулював відносини з організації порядку та проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях, затвердив умови організації та проведення такого конкурсу, відмінивши при цьому дію умов організації та проведення такого конкурсу від 08 травня 2012 року, тому будь-який конкурс з визначення перевізника для перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування м. Чернівцях повинен проводитись з дотриманням цих умов. В разі проведення конкурсів на цих умовах можуть бути порушені їх майнові права, так як приймаючи участь в такому конкурсі, вони повинні виконати його умови щодо відмови від компенсації втрат за перевезення пільговиків з будь-яких джерел, що є прямим порушенням вимог ч.1 ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт», призведе до порушення майнових прав позивачів.

Оскаржуваним рішенням № 66/3 від 09 лютого 2016 року відповідач, як орган владних повноважень і як регуляторний орган, здійснив правове регулювання господарських та адміністративних відносин з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях, які відбуваються між регуляторним органом та невизначеним колом суб'єктів господарювання, зокрема визначив взаємні права та обов'язки сторін, які підлягають до застосування неодноразово шляхом укладення договорів на право перевезення та додатків до них виключно затвердженої відповідачем форми та змісту. На даний час у них закінчився термін дії договорів на перевезення маршрутами, їм пропонують до укладення тимчасовий договір за зразком, який затверджений оскаржуваним рішенням № 66/3.

Наведені обставини, на думку позивачів, свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди їх правам та інтересам та наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, які штучно висувають до перевізника невстановлені законом вимоги, які останні неспроможні забезпечити в економічних умовах, що склались на даний час.

Згідно з частиною 2 статті 117 КАС України ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

В силу ч. 3 ст. 117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06 березня 2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, проаналізувавши подане позивачем клопотання про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи позивача є такими, що не підтверджуються існуванням обставин, передбачених частиною 1 статті 117 КАС України, за яких може бути застосовано забезпечення позову, оскільки, позивачем у клопотанні про забезпечення позову не наведено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, а також не зазначено підстав для висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам позивача. Посилання на ймовірні дії відповідача не підтверджені фактичними обставинами справи.

Також заявником не доведено той факт, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів по забезпеченню позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, та не надано жодного доказу на доведення таких обставин та підстав.

Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що відповідач діє недобросовісно, здійснює будь-які дії, які можуть бути розцінені, як ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Мале колективне підприємство "Тарас" залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 квітня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 26 травня 2016 року.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М. Судді Ватаманюк Р.В. Сторчак В. Ю.