Постанова № 57839182, 18.05.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 р. Справа № 816/4812/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старосуда М.І.

Суддів: Яковенка М.М. , Лях О.П. ,

при секретарі судового засідання Резніченко Ю.В. за участю представника позивача - Пікуля В.І.

представника відповідача - Тур Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2016р. по справі № 816/4812/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Аршиця"

до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Аршиця" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 07.09.2015 № 0001662202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (надалі - ПДВ) в загальному розмірі 28 085,50 грн, з яких за основним платежем - 18 723,67 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 9 361,83 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2016р. зазначений адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2016р. та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просила скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, з 11.08.2015 року по 12.08.2015 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість ТОВ "Агрофірма "Аршиця" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ТОВ "Ю Онлайн" за липень 2014 року, які задекларовані в податкових деклараціях з ПДВ за звітні періоди: липень 2014 року, серпень 2014 року та вересень 2014 року, за результатами якої складено акт від 19.08.2015 № 59/16-24-22/34572475.

Згідно висновків акту перевірки позивач порушив вимоги: п. 11 підрозділу 2 Розділу ХХ "Перехідні положення", абз. І) п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 та п.п. 198.6 ст. 198, п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України, в частині завищення податкового кредиту по податковій декларації з ПДВ (скорочена) у липні 2014 року на суму 18 723,67 грн. та заниження податкового кредиту по податковій декларації з ПДВ (скорочена) на суму 1 627,50 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Полтавською ОДПІ 07.09.2015 винесено податкове повідомлення-рішення (форма "Р") №0001662202, яким ТОВ "Агрофірма "Аршиця" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 28 085,50 грн., з яких за основним платежем - 18 723,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9 361,83 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності власних висновків щодо нарахування позивачу грошових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 07.09.2015 № 0001662202 підлягає скасуванню.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.2014 між ТОВ "Агрофірма "Аршиця" (Покупець) та ТОВ "Ю Онлайн" (Продавець) укладено договір поставки обладання № 744, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити обладнання на умовах, визначених цим договором. Вартість, кількість, строки і порядок оплати, найменування обладнання, а також умови поставки визначаються сторонами в специфікації, що є додатком до даного договору купівлі-продажу № 1, та є його невід'ємною частиною. Обладнання поставляється згідно зі специфікацією. Замовник здійснює 100% оплату обладнання з специфікацією та рахунком-фактурою отриманого від Виконавця.

На виконання умов договору № 744 від 15.07.2014 ТОВ "Ю Онлайн" на поставлені товари виписало рахунок-фактуру від 15.07.2014 № 744, а ТОВ "Агрофірма "Аршиця" в свою чергу здійснило оплату за товари, що підтверджується платіжним доручення від 17.07.2014 № 7613.

Продавцем на ім'я ТОВ "Агрофірма "Аршиця" в рахунок попередньої оплати виписано податкову накладну від 17.07.2014 № 62 з номенклатурою: автомобільний трекер UA-300Ua/2400 в кількості 18 шт. на суму 36 105,00 грн, ліцензія для програмного забезпечення в кількості 40 шт. на суму 14 466,67 грн, персональний трекер UP-200-UA/2000 в кількості 22 шт. на суму 43 046,66 грн, всього на суму 112 342,00 грн, в т.ч. ПДВ - 18 723,67 грн.

Суми податку на додану вартість за податковою накладною від 17.07.2014 № 62 позивачем включено до складу податкового кредиту з ПДВ липня 2014 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним декларації з ПДВ (скорочена) за липень 2014 року.

Однак, у зв'язку з поверненням коштів за певну частину товарів ТОВ "Ю Онлайн" оформлено розрахунок коригувань сум податку на додану вартість № 96 від 29.07.2014 до податкової накладної від 17.07.2014 № 62, включено до податкового кредиту за звітний період - серпень 2014 року, відображено у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, які відповідають даним декларації з ПДВ (скорочена) за серпень 2014 року.

29.07.2014 ТОВ "Ю Онлайн" виписано на адресу позивача податкову накладну № 97 на загальну суму 51439 грн., у тому числі ПДВ - 8573,17 грн. і сума податку на додану вартість по вказаній податковій накладній включена до податкового кредиту за серпень 2014 року та відображена у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, які відповідають даним декларації з ПДВ (скорочена) за серпень 2014 року.

При цьому податкова накладна від 17.07.2014 № 62 і розрахунок коригування № 96 від 29.07.2014 до податкової накладної від 17.07.2014 № 62 та податкова накладна № 97 від 29.07.2014 не реєструвалися у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як підтверджено матеріалами справи, виробником поставлених ТОВ "Ю Онлайн" позивачу автомобільних трекерів UA-300-UА/2400, є Литва, компанія "Телтоніка", тобто товари є імпортованими, а тому повинні мати код УКТ ЗЕД, який відповідно до абз. і) п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України є обов'язковим реквізитом та зазначається у податковій накладній, яка підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Отже, у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту з ПДВ по вказаним податковим накладним.

За приписами п.п. 54.3.2. п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Разом з тим, згідно з п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування податкового повідомлення - рішення від 07.09.2015 № 0001662202 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 18 723,67 грн.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 07.09.2015 № 0001662202 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 9 361,83 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Та обставина, що сільськогосподарське підприємство-суб'єкт спеціального режиму оподаткування не сплачує занижені суми податкового зобов'язання до бюджету, а залишає їх у своєму розпорядженні й акумулює на спеціальному рахунку, не означає, що цей платіж перестає бути податком. Неперерахування сільськогосподарським підприємством сум ПДВ до бюджету, а залишення їх на своєму спеціальному рахунку і використання на цілі та в порядку, що встановлені податковим законодавством, є пільгою (преференцією), що надається цій категорії спеціальних суб'єктів оподаткування з урахуванням особливостей їх статусу та сфери діяльності. Однак ця пільга на них не поширюється і не звільняє їх від виконання інших обов'язків у разі настання обставин, з якими ПК пов'язує вчинення певних дій, зумовлених цим податком, зокрема й у випадках, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом.

А тому, якщо податковий орган самостійно визначить суму грошового зобов'язання, то такі дії утворюють податкове правопорушення, відповідальність за яке передбачена пунктом 123.1 статті 123 ПК.

Згідно пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим повідомленням-рішенням № 000652200 від 04.06.2013 року до позивача вже застосовувалися штрафні санкції у розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, а тому спірним податковим повідомленням-рішенням від 07.09.2015 № 0001662202 позивачу правомірно збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання - 9 361,83 грн.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач правомірно прийняв податкове повідомлення-рішення від 07.09.2015 № 0001662202 частині збільшення суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 9 361,83 грн.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.09.2015 № 0001662202, яким збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 9 361,83 грн. підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.202 КАС України неповне з'ясування обставин у справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями - скасуванню з ухваленням нової постанови в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2016р. по справі № 816/4812/15 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 07.09.2015 № 0001662202, яким збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями - 9 361,83 грн. скасувати та відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Аршиця" в задоволенні цієї частини позову.

В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі - з 23.05.2016 року.

Головуючий суддя (підпис)Старосуд М.І.Судді(підпис) (підпис) Яковенко М.М. Лях О.П.