Ухвала суду № 57839046, 19.05.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2016 р. Справа № 487/8670/15-а

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Карташева Т.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Димерлія О.О.судді -Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 березня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що 19 січня 2015 року вона звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугу років, оскільки 25 років працювала на посаді керівника гуртка. Рішенням відповідача від 17.04.2015 року №20/2 було відмовлено у призначенні пенсії за вислугою років у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу. Позивач вважає, що на момент звернення до відповідача у неї був достатній стаж роботи для нарахування пенсії за вислугою років, тому вона просить визнати протиправним і скасувати рішення УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва від 17.04.2015 року №20/2 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років, зобов'язати відповідача призначити їй пенсію за вислугу років, стягнути з Державного бюджету України на її користь судовий збір.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши письмові заперечення проти позову, обґрунтовуючи свої доводи тим, що підстав для призначення пенсії позивачу за вислугу років відповідно до п. "е"ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" немає, в зв'язку з тим, що період роботи позивача в Обласному будинку художньої творчості з 20.12.1995 року по 31.08.2012 року не може бути зарахований до спеціального стажу, у зв'язку з невідповідністю записів у трудовий книжці і в первинних документах. За наданими документами спеціальний стаж позивача складає 8 років 3 місяці 21 день, що недостатньо для призначення пенсії за вислугу років.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 березня 2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва від 17 квітня 2015 року №20/2 про відмову у призначенні пенсії за вислугою років ОСОБА_4. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва призначити ОСОБА_4 пенсію за вислугою років з 19 січня 2015 року. Понесені позивачем судові витрати в сумі 487 грн. 20 коп. компенсовані з Державного бюджету України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач по справі подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення у зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Вислухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Загальний трудовий страховий стаж позивача ОСОБА_4 складає 39 років 9 місяців 21 день. З 20.12.1995 року по 31.08.2012 року остання працювала в обласному Будинку художньої творчості; з 20.12.1995 року була прийнята на посаду викладача студії фортепіано, керівника гуртка, з 31.08.2012 року звільнена з посади керівника гуртка. Відповідно до листа від 29.01.2015 року №18 обласний Будинок художньої творчості (позашкільний навчальний заклад) підпорядковується департаменту освіти, науки та молоді Миколаївської обласної державної адміністрації. 19.01.2015 року позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва з заявою про призначення пенсії за вислугу років як працівник закладів освіти. Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва від 17.04.2015 року №20/1 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю в неї необхідного стажу роботи, з посиланням на те, що за наявними документами неможливо з'ясувати дату переведення заявника з посади викладача на посаду керівника гуртка. Надані обласним Будинком художньої творчості первинні документи не підтверджують у безумовному порядку роботу ОСОБА_4 на посаді керівника гуртка (студії). Отже, зарахувати період роботи заявника з 20.12.1995 року по 31.08.2012 року в обласному Будинку художньої творчості до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, на думку відповідача, підстав немає. За наданими документами спеціальний стаж роботи заявника становить 8 років 3 місяці 21 день.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що в силу положень Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про освіту», «Про позашкільну освіту» позивач має необхідний стаж роботи, який надає право на пенсію за вислугу років, а основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не приймає доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи повинні діяти в порядку та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до Конституції України всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій гарантує Закон України «Про пенсійне забезпечення». Цей Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно зіст.52 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти.

Відповідно до п.«е» ст.55 вказаного Закону право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Згідно зі ст. 28, 29 Закону України «Про освіту» система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти. Структура освіти включає поряд з іншими видами також позашкільну освіту.

Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України «Про освіту» позашкільна освіта та виховання є частиною структури освіти і спрямовується на розвиток здібностей, талантів дітей, учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

Згідно до ч.1 ст. 39 Закону України «Про освіту» до позашкільних навчальних закладів належать: палаци, будинки, центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про позашкільну освіту» перелік посад педагогічних працівників системи позашкільної освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України. Педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909, передбачено позашкільні навчальні заклади та посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, зокрема це директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи. Відповідно до п.2 приміток до цього Переліку - робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Пунктом 7 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року № 433, до позашкільних навчальних закладів віднесені центр, палац, будинок, клуб художньої творчості дітей, юнацтва та молоді, художньо-естетичної творчості учнівської молоді, дитячої та юнацької творчості, естетичного виховання

Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою КМУ від 14 червня 2000 року № 963, викладачі всіх спеціальностей, керівник гуртка, секції, студії, інших форм гурткової роботи віднесені до педагогічних працівників.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а в разі її відсутності приймаються інші документи, які містять відомості про період роботи.

Судом першої інстанції встановлено і не заперечувалося сторонами по справі, що для підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, позивачем ОСОБА_4 було надано трудову книжку та копії наказів, тарифікаційних списків, особових карток, штатних розписів, відомостей на виплату заробітної плати, якими підтверджено факт роботи позивача в обласному Будинку художньої творчості.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва - залишити без задоволення.

Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 березня 2016 року - залишити без змін.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 535 грн. 92 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Л.П. Шеметенко Суддя: О.О. Димерлій Суддя: О.В. Єщенко