Ухвала суду № 57838897, 19.05.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2016 року Справа № 876/11142/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді-доповідача Яворського І.О.

суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П.

секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

з участю осіб:

позивача по справі: представника Кохан Н.В., прокурора Шимін Н.М.

відповідача по справі: представника Цибруха Я.В.

третьої особи 1: представника Шевченко М.І.

третьої особи 2: представника Шевченко М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року по справі за позовом заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Львівська міська рада, Департамент містобудування Львівської міської ради про визнання незаконної бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Позивач, заступник прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, у липні 2015 року звернувся в суд з позовом до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Львівська міська рада, Департамент містобудування Львівської міської ради та просив визнати протиправною бездіяльність Шевченківської районної адміністрації у незабезпеченні виконання вимог припису Державної екологічної інспекції у Львівській області від 17 липня 2014 року № 518-02 та зобов'язати Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради виконати вимоги цього припису шляхом ліквідації звалища безхазяйних відходів виробництва (промисловості) невідомого походження, розміщених насипом на відкритому ґрунті напроти колишнього офісного приміщення виробничого об'єднання «Львівхімсільгоспмаш».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що прокуратурою Львівської області вивчено стан законності при виконанні Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради та Департаментом містобудування Львівської міської ради повноважень, спрямованих на ліквідацію стихійних сміттєзвалищ. За наслідками проведеної Державною екологічною інспекцією у Львівській області у липні 2014 року перевірки дотримання Шевченківською районною адміністрацією вимог природоохоронного законодавства в частині здійснення делегованих повноважень у сфері поводження з відходами виявлено порушення районною адміністрацією вимог ст.21 Закону України «Про відходи», зокрема, невжиття заходів щодо ліквідації звалища відходів, що розташовані на території земельної ділянки, яка відноситься до земель запасу промислового призначення Львівської міської ради та розташована на адміністративній території Шевченківської районної адміністрації.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року в справі №813/3688/15 адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року в справі №813/3688/15 та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та звернув увагу на необхідність встановлення власника відходів, відповідального за порушення правил з відходами, тобто того, на кого покладається обов'язок їх прибрати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Державною екологічною інспекцією у Львівській області в липні 2014 року було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на території Шевченківського району м. Львова, за фактом виявлення 05.07.2014 року відходів невідомої речовини хімічного походження у вигляді сірого порошку з різким запахом аміаку.

За результатами проведеної перевірки встановлено факт незаконного розміщення відходів невідомого походження (сірий скам'янілий порошок з домішками синього кольору із різким запахом аміаку) на земельній ділянці яка знаходиться за межами населеного пункту с. Рясне-Руська на землях Шевченківського району м. Львова на безгосподарній території (покинутого «ливарного цеху») навпроти колишнього офісного приміщення «Львівхімсільгоспмаш». Відходи розміщені на відкритому ґрунті, купчасто (безладно), методом насипу. Відповідно до акта обстеження зазначеної земельної ділянки від 08.07.2014р. невідомими особами розміщено відходи на площі - 2067,5 м2, об'єм відходів становить - 2924,71 м3

Відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції у Львівській області 08.07.2014р. проведено відбір проб ґрунтів на вміст забруднюючих речовин. Відповідно до протоколу №(47-48)/14 вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів від 08.07.2014 року виявлено перевищення забруднюючих речовин по наступних речовинах: хром (рухомі форми) у 1,4 рази згідно норм ГДК, амоній (обмінний), у перерахунку на азот амонійний у 5,65 рази згідно фону, цинк (рухомі форми) у 7 разів згідно фону, мідь (рухомі форми) у 68 разів згідно норм ГДК, сульфати (валовий вміст) у 7,8 раз згідно норм ГДК, кальцій (валовий вміст) у 5 разів за фоном, магній (валовий вміст) у 2 рази за фоном, хлориди (валовий вміст) у 2 рази за фоном.

Згідно лабораторного дослідження, мало місце забруднення земельної ділянки, відходами хімічного походження які несуть негативний вплив на земельні ресурси від незаконного розміщення відходів, що є порушенням вимог ст.ст. 164, 167 Земельного кодексу України та ст.ст. 35, 45 Закону України «Про охорону земель».

Позивачем на підставі вищевказаного акта перевірки і доданих до нього документів та відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства України, затвердженої наказом Мінприроди України від 04.04.2007 №149, проведено розрахунки розміру такої шкоди на загальну суму 54 680 082,62 грн.

Яворівським РВ ГУ МВС України у Львівській області 06.07.2014 р. за вказаним фактом забруднення і засмічення земель розпочато кримінальне провадження №12014140350000873 за ознаками ч.1 ст.239 КК України.

В ході проведеного досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженні власника зазначених відходів також не встановлено, а тому, відповідно до вимог ч.1 ст.12 Закону України «Про відходи» вони вважаються безхазяйними.

Відповідно до вимог ч.ч. 2, 3, 7 ст.12 Закону України «Про відходи», виявлення та облік безхазяйних відходів, а також вжиття заходів, спрямованих на визначення їх власника, здійснюється органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог пунктів 5-8 Порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 №1217, заяви (повідомлення) про факти виявлення відходів розглядаються на черговому (позачерговому) засіданні постійно діючої комісії з питань поводження з безхазяйними відходами (далі по тексту - Комісія), яка визначає їх кількість, склад, властивості, вартість, ступінь небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та вживає заходів до визначення власника відходів. За результатами своєї роботи Комісія складає акт, який передається до місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування для вирішення питання про подальше поводження з відходами. На підставі акта комісії місцеві державні адміністрації або органи місцевого самоврядування приймають рішення щодо подальшого поводження з відходами та в разі необхідності порушують справу про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про відходи, та відшкодування заподіяної шкоди.

Згідно з розділом 9 Правил збирання, зберігання, перевезення, утилізації, оброблення та захоронення відходів, в тому числі використаної тари та упаковки, вторинної сировини в місті Львові, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 17.10.2003 №890 (Правила), відходи, які утворюються на об'єктах комунальної власності чи знаходяться на їхній території та не мають власника або їхній власник невідомий (безхазяйні відходи), є власністю територіальної громади міста. Режим використання таких відходів визначається відповідними органами місцевого самоврядування.

Проте, всупереч вказаних вимог, утвореною на виконання розпорядження Львівського міського голови від 02.04.2009 №110 постійно діючою Комісією з питань поводження з безхазяйними відходами при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради, за результатами розгляду вищевказаного припису позивача, не складено та, відповідно, не передано відповідачу акта про результати роботи комісії для вирішення питання щодо подальшого поводження з відходами, що підтверджується листами відповідача від 26.09.2014 року №36-2249, від 25.03.2015 року №36-590, від 09.04.2015 року №36-731 та від 09.04.2015 року №36-731.

Згідно з ст. 21 цього Закону, органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують: виконання вимог законодавства про відходи; розроблення та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів; організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів; затвердження місцевих і регіональних програм поводження з відходами та контроль за їх виконанням; вирішення питань щодо розміщення на своїй території об'єктів поводження з відходами; координацію діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, що знаходяться на їх території, в межах компетенції; здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території; ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів; надання згоди на розміщення на території села, селища, міста місць чи об'єктів для зберігання та захоронення відходів, сфера екологічного впливу функціонування яких згідно з діючими нормативами включає відповідну адміністративно-територіальну одиницю; надання дозволів на будівництво або реконструкцію об'єкта поводження з відходами на відповідній території селища або міста у порядку, визначеному законом; надання дозволів на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечними відходами на відповідній території селища або міста у порядку, визначеному законом, тощо. Також, органи місцевого самоврядування приймають рішення про відвід земельних ділянок для розміщення відходів і будівництва об'єктів поводження з відходами.

Згідно з ст. 33 Закону України «Про відходи» зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до виключної компетенції міських рад відноситься надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території міста нових об'єктів, у тому числі місць чи об'єктів для розміщення відходів.

Питання збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів згідно з п.6 ч.1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» віднесене до відання виконавчих органів місцевого самоврядування.

Відповідно до пунктів 1.1.-1.3. Положення про Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради та її структури, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.01.2012 року №09, відповідач є виконавчим органом Львівської міської ради, відповідальним за виконання частини повноважень виконавчих органів міської ради.

Згідно з пунктами 4.1.2., 4.1.6., 4.5.3., 4.5.4. Положення до повноважень відповідача належать:

- управління майном на території району, що належить до власності територіальної громади міста, у встановлених міською радою та її виконавчим комітетом межах;

- вжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічних катастроф, інших надзвичайних ситуацій, залучення у встановленому порядку до цих робіт підприємств, установ та організацій;

- організація проведення підприємствами, організаціями, установами на підвідомчій території комплексу заходів щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації, здійснення контролю за підготовкою органів управління, сил і засобів до дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

- утворення та спрямування діяльності комісій, утворених відповідно до делегованих повноважень.

Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції в тому, що всупереч наведеним нормам Законів України «Про відходи» та «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідачем не забезпечено належне виконання своїх обов'язків, що призвело до не визначення ним режиму використання вищевказаних відходів та, відповідно, невиконання вимог вищевказаного припису позивача.

Представник відповідача та третіх осіб по справі наполягали на застосуванні строку звернення до суду і вказували що такий прокурором при поданні позовної заяви було пропущено.

В обґрунтування клопотання зазначили, що припис Державної екологічної інспекції у Львівській області видано 17.07.2014 року з терміном виконання до 17.09.2014 року.

Листом від 26.09.2014 року Шевченківська районна адміністрація повідомила Державну екологічну інспекцію у Львівській області про причини невиконання припису.

Представник відповідача та третіх осіб вважає, що днем коли прокуратура дізналась про порушення державних інтересів необхідно вважати 26.09.2014 року.

Натомість позивач по справі, заступник прокурора Львівської області зазначає, що про вказані обставини прокуратуру Львівської області повідомлено листом від 25.03.2015 року №02-722, який надійшов у прокуратуру Львівської області 01.04.2015 року, а тому вважає, що при поданні позову прокуратурою Львівської області дотримано вимог ч.2 ст.99 КАС України.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Судова колегія звертає увагу, що згідно із висновками, викладеними у п.п.23, 25 Рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України», суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен з специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а також давати обґрунтування своїх рішень.

У рішенні по справі «Іліан проти Туреччини» ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Враховуючи небезпечність виявлених відходів для ґрунтів та підземних вод, які можуть створити небезпечну екологічну ситуацію, суд апеляційної інстанції не може надто формально підходити до застосування строку звернення до суду та вважає доводи прокуратури Львівської області щодо подання адміністративного позову вчасно обґрунтованими.

З огляду на наведене апеляційні вимоги необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.212, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року в справі №813/3688/15 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя-доповідач І.О. Яворський

Судді Р.В. Кухтей

С.П. Нос

Повний текст виготовлено 23.05.2016 року