Ухвала суду № 57838839, 18.05.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 р. Справа № 876/7623/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.

суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,

за участю секретаря Богдан А.О.

представника відповідача Урядка Р.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2015 року в справі №809/2150/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Люкс» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

У травні 2015 року позивач звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про скасування рішення № 10823/09-15-22-05-47/2982 від 20.05.2015 року «Про застосування адміністративного арешту майна платника податків».

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що оскаржуване рішення є протиправним, винесене незаконно, підстав для його прийняття у відповідача немає. Зазначив, що в порушення п.п.94.2.3 п.94.2, п.94.6 ст.94 Податкового кодексу України, ч.3 розділу 11 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», ч.3 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» без наявності дозволу Кабінету Міністрів України на проведення перевірки безпідставно застосовано умовний адміністративний арешт майна, податковим органом вже проведено перевірку позивача за період з 01.10.2009 року по 31.12.2014 року, що підтверджується актом перевірки від 12.03.2015 року №1076/09-15-22-03-01/32873823. Окрім того, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, на підставі якого мало бути проведено позапланову перевірку позивача, а саме - № 594 від 19.05.2015 року Просив позов задовольнити.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2015 року позов задоволено. Скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську №10823/09-15-22-05-47/2982 від 20.05.2015 року «Про застосування адміністративного арешту майна платника податків».

Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального й процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів дійшла переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 12.03.2015 року за результатами проведення планової виїзної перевірки позивача Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області складено акт за № 1076/09-15-22-03-01/32873823 за період з 01.10.2009 року по 31.12.2014 року.

Однак Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області в рамках здійснення постійного моніторингу якості складання актів перевірок платників податків в квітні поточного року проаналізовано вищевказаний акт перевірки, за результати чого виявлено недоліки під час проведення планової виїзної перевірки позивача, які описані в листі № 2766/7/09-19-22-04-14 від 23.04.2015 року «Про якість складання перевірок», в зв'язку з чим Головним Управлінням ДФС в Івано-Франківській області зобов'язано відповідача: забезпечити дослідження та усунення порушень, допущених при проведенні позапланової перевірки ТзОВ «Будівельна компанія «Люкс» відповідно до вимог нормативних документів ДФС України; організувати проведення службового розслідування із одночасним проведенням документальної позапланової виїзної перевірки на підставі норм п.п. 78.1.121 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

На підставі наказу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області «Про проведення службового розслідування» від 30.04.2015 року № 526, керуючись п.п. 78.1.121 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, вимогами наказу ДПІ в м. Івано-Франківську від 10.06.2014 року № 888, відповідачем у справі прийнято наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Будівельна компанія «Люкс»» від 19.05.2015 року № 594.

Вказаним наказом зобов'язано начальника відділу аудиту фінансових установ та валютного контролю управління податкового аудиту ДПІ у м. Івано-Франківську Куриліва Юрія Олександровича та головного державного ревізора-інспектора Гудз Ілону Олегівну провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Будівельна компанія «Люкс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, єдиного соціального внеску, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.12.2014, яку розпочати 19.05.2015 року та завершити 25.05. 2015 року.

Підпунктом 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наявності такої обставини: якщо контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відтак, апеляційний суд проаналізувавши зазначені норми дійшов висновку, що законодавцем чітко та однозначно встановлено, що рішення про проведення позапланової перевірки оформляється рішенням контролюючого органу виключно у формі прийнятого керівником цього контролюючого органу наказу. Жодних винятків податковим законом не передбачено.

При цьому, якщо щодо посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування, то рішення щодо проведення позапланової перевірки платника податків повинно бути прийнято керівником контролюючого органу вищого рівня у формі наказу про призначення такої перевірки.

Згідно з частиною 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року № 71-VIII у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється: з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно до п. 94.1 ст.94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його зобов'язань, визначених законом.

Згідно з п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Разом з тим, факт відмови позивача від допуску працівників до проведення перевірки суду підтверджено актом відмови від 19.05.2015 року.

Більше того, відповідачем не подано жодного доказу як у суді першої інстанції, так і в апеляційному суді в підтвердження наявності передумов для проведення перевірки, встановлених частиною 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VIII, а саме: дозволу Кабінету Міністрів України; заяви позивача; рішення суду; підстави, передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України.

Таким чином, судова колегія апеляційного суду дійшла переконання, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем без встановленої законом підстави, а також з огляду на очевидний характер порушення суб'єктом владних повноважень права позивача, гарантованого йому законодавцем з 01 січня 2015 року, як платнику податків, на не проведення щодо нього вказаним контролюючим органом перевірок з питань, які не передбачено законом - з порушенням критерію обґрунтованості та добросовісності.

Згідно зі ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи, а судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2015 року в справі №809/2150/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а у разі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Костів М.В.

Судді Бруновська Н.В.

Шавель Р.М.

Повний текст ухвали складено 23.05.2016 року.