Ухвала суду № 57838718, 17.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 760/1765/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Букіна О.М. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

17 травня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шостака О.О.,

суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

при секретарі Лебедєвій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 21 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до поліцейського управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ м. Києва Деревянченка Вячеслава Віталійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративного правопорушення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до поліцейського управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ м. Києва Деревянченка Вячеслава Віталійовича про визнання протиправною та скасування постанови серії ПС3 № 111130 від 21.01.2016 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП України.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 21 березня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову від 21.03.2016, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до постанови серії ПС3 № 111130 від 21.01.2016, ОСОБА_2, 21.01.2016 року о 13 год. 20 хв., в м. Києві, здійснюючи доставку будівельних матеріалів на будівельний майданчик, виїхав на перехрестя вулиць Героїв Оборони та Полковника Потєхіна, на якому утворився затор, що змусило зупинитися водія на пішохідному переході, чим він створив перешкоду для руху інших транспортних засобів і пішоходів, та порушив п.п.16.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП України.

Не погоджуючись з винесенням вказаної постанови та вважаючи, що виїзд на перехрестя був зумовлений крайньою необхідністю вчинення таких дій, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача в обґрунтування позову про порушення п.16.4 ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпА України в стані крайньої необхідності, не узгоджуються з вимогами ст. 17 КУпАП України.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМ України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.

Згідно п.п.16.4 ПДР України, забороняється виїжджати на будь-яке перехрестя, у тому числі при сигналі світлофора, що дозволяє рух, якщо утворився затор, який змусить водія зупинитися на перехресті, що створить перешкоду для руху інших транспортних засобів і пішоходів.

Відповідно до ч.2 ст.122 КпАП України порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач, 21.01.2016, керуючи автомобілем КАМАЗ 65201, д.н.з. НОМЕР_1, здійснював доставку будівельних матеріалів на будівельний майданчик за адресою АДРЕСА_1, проте оскільки на перехресті вулиць Героїв Оборони та Полковника Потєхіна проводився масовий захід з перекриття під'їзду автомобілів до будівельного майданчика, у позивача виникла необхідність у зупинці на перехресті.

В зв'язку з цим, за порушення позивачем,п.п.16.4 ПДР України, поліцейським патрульної служби 1 роти 4 батальйону управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ у м. Києві капралом Дерев'янченко В.В. було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС3 № 111130 від 21.01.2016 та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП України.

Під час розгляду справи судом першої інстанції та під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, представником позивача не заперечується той факт, що позивач порушив п.п.16.4 ПДР України, однак в обґрунтування позовних вимог зазначає, що імовірна небезпека вчиненого позивачем правопорушення за вказаних обставин не могла бути усунута іншими засобами і заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 17 КУпАП, особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

В силу ст. 18 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, звільняється від відповідальності, якщо доведе виникнення стану крайньої необхідності.

Відповідно до ст. 251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач здійснив зупинку на перехресті вулиць Героїв Оборони та Полковника Потєхіна для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, та не доведено, що ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами, і що заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 122 КУпА та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. відповідає вимогами чинного законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 21 березня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.