Постанова № 57837563, 12.04.2016, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2016 року справа № П/811/135/16

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., за участю секретаря Бондар Я.Г. та представників:

позивача: не з'явились;

відповідача: Трибой І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Кіровоградське видавництво" корпоративне підприємство державної акціонерної компанії "Укрвидавполіграфія" доКіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського МУЮпрозобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Кіровоградське видавництво" корпоративне підприємство державної акціонерної компанії "Укрвидавполіграфія" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського МУЮ про зобов'язання вчинити дії щодо зняття арешту з рахунків Приватного акціонерного товариства "Кіровоградське видавництво" корпоративне підприємство державної акціонерної компанії "Укрвидавполіграфія".

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що на виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження з примусового виконання судового рішення про стягнення коштів, по яким судом надано розстрочку виконання. При цьому зазначає, що арешт коштів підприємства позбавляє його можливості належним чином погашати заборгованість по розстроченій заборгованості, що призводить до збільшення заборгованості.

Позивач у судове засідання не з'явився, надавши до суду письмову заяву про розгляд справи без участі представника (а.с.37).

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на обставини, викладені в письмових поясненнях, долучених до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.09.2014 року у справі № П/811/2131/14 стягнуто з позивача на користь управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді суму боргу у загальній сумі 52478,86 грн.

28.07.2015 року судом виданий виконавчий лист, на підставі якого Кіровським відділом державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції 20.08.2015 року відкрито виконавче провадження (а.с.60-61).

Постановами державного виконавця Кіровського ВДВС Кіровоградського міського управління юстиції від 23.09.2015 року по вищевказаному виконавчому провадженню накладено арешт на рахунки, що належать ПАТ "Кіровоградське видавництво" КП ДАК "Укрвидавполіграфія" (а.с.62-64).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.11.2015 року розстрочене виконання постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.09.2014 року №п/811/2131/14, шляхом сплати заборгованості у сумі 34892грн. 89 коп. упродовж 18 місяців рівними частками щомісячно з дня набрання даною ухвалою законної сили (а.с.13-14).

Вказана ухвала суду не була оскаржена в апеляційному порядку, набрала законної сили і відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для виконання.

25.11.2015 року позивач звернувся до Кіровського ВДВС Кіровоградського міського управління юстиції щодо зняття арешту із рахунків, посилаючись на ухвалу суду про розстрочення виконання рішення суду та неможливість її виконання в зв'язку з накладеним арештом (а.с.15).

Листом від 09.02.2016 року за вих. № 3701, відповідач повідомив про те, що оскільки борг по виконавчому листу не погашено в повному обсязі, тому відповідно, немає правових підстав для застосування ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с.16).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, що регулює порядок примусового виконання виконавчих документів, відзначення порядку та підстав стягнення виконавчого збору є Закон України "Про виконавче провадження" № 606-ХІУ від 21.04.1999р. (зі змінами та доповненнями) у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон).

Відповідно до ст. 1 Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 11 Закону передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Положеннями частин 1 та 2 ст. 57 Закону № 606-ХІV передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Можливість розстрочення рішення суду в адміністративній справі у вищевказаному порядку та з аналогічних підстав передбачено нормою ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно даної норми, суд в разі розстрочення судового рішення постановляє ухвалу, яка згідно ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, в разі набрання нею законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

В рішенні Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням акціонерної компанії „Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" від 26.06.2013 року № 5-рп/2013, в розрізі положень ст.ст. 116, 121 Господарського процесуального кодексу України та статті 36 Закону України "Про виконавче провадження", конституційний суд зазначив, що ухвала господарського суду про розстрочку виконання рішення спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу та є допоміжним процесуальним актом (документом) реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення. Така ухвала має похідний характер від рішення суду, яким справу вирішено по суті, і є обов'язковою для державної виконавчої служби при виконанні відповідного судового наказу у межах відкритого виконавчого провадження.

Таким чином, з аналізу вище наведених норм Закону № 606, рішення Конституційного суду України у справі № 1-7/2013, можна дійти висновку, що з моменту набрання законної сили ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.11.2015 року про розстрочення виконання постанови цього суду від 24.09.2014 року у справі № П/811/2131/14, примусове виконання якої здійснюється Кіровським ВДВС Кіровоградського МУЮ згідно виконавчого листа, виданого 28.07.2015 року, відповідачем у вказаному виконавчому провадженні мала бути взята до обов'язкового виконання вказана ухвалу суду, оскільки нею змінено строки виконання постанови суду та розмір разової суми, що підлягає примусовому стягненню шляхом розстрочення виконання помісячно рівними частинами на 18 місяців.

Таким чином, на момент накладання арешту на кошти позивача, примусовому стягненню у вищевказаному виконавчому провадженню згідно ухвали суду від 05.11.2015 року підлягала лише сума одноразового місячного платежу і у позивача не існувало обов'язку сплати всієї суми боргу на виконання судового рішення, а в державної виконавчої служби права на примусове стягнення в більшому розмірі, ніж визначено ухвалою суду про розстрочення виконання постанови суду.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що в разі незакінченого виконавчого провадження за відсутності факту накладення арешту на майно, що не належить боржнику, чи порушення порядку накладення арешту на майно, арешт з майна чи коштів може бути знятий лише за рішенням суду, на підставі якого державний виконавець зобов'язаний не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини, прийняти постанову про зняття арешту з майна чи грошових коштів.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов - задовольнити.

2.Зобов'язати Кіровський відділ державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції зняти арешт з рахунків Приватного акціонерного товариства "Кіровоградське видавництво" корпоративне підприємство державної акціонерної компанії "Укрвидавполіграфія" (код - 05905964).

3.Присудити Приватному акціонерному товариству "Кіровоградське видавництво" корпоративне підприємство державної акціонерної компанії "Укрвидавполіграфія" (код - 05905964) судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського МУЮ (код - 34977781).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Жук