Постанова № 57837337, 17.05.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2016 р. Справа № 809/397/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Черепія П.М.

при секретарі судового засідання Дубінській І.В.

за участю представників сторін:

позивач: ОСОБА_1,

відповідача: Бурчаковської Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України у Івано-Франківській області

про зобов'язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

20.04.2016 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України у Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про зобов'язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України згідно наказу УМВС України в Івано-Франківській області №580 о/с від 02.11.2015, у зв'язку з чим йому нараховано вихідну допомогу в розмірі 21370,23 гривень, яку він отримав 14.04.2016 року. Оскільки, суму вихідної допомоги було виплачено в порушення вимог статті 116 Кодексу законів про працю України, позивач просить зобов'язати відповідача виплатити середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав з підстав викладених в адміністративному позові. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав, викладених у письмовому запереченні та пояснив суду, що спірні правовідносини регулюються нормами спеціального законодавства, зокрема Законом України «Про міліцію» та не підпадають під дію трудового законодавства. Тому, у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні просив відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, прийнятий на службу в органи внутрішніх справ 23.10.2003 року, що підтверджується записом в трудовій книжці серії НОМЕР_1 (а.с. 6-7).

Наказом УМВС України в Івано-Франківській області по особовому складу № 580о/с від 02.11.2015 року позивача - ОСОБА_1 з 02 листопада 2015 року, звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за пунктом 63 "б" (через хворобу) (а.с. 19).

З довідки Приватбанку від 19.04.2016 року, вбачається що позивачу 14.04.2016 року виплачено через картку ПАТ КБ "Приватбанк" вихідну допомогу в сумі 21370,23 грн. (а.с. 5).

Порядок нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби регламентовано Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Так, відповідно до частини 1 статті 9 даного Закону (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Частиною 1 статті 116 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП) передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно частини 1 статті 117 КЗпП, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, враховуючи вищевказані норми, відповідач зобов'язаний в день звільнення виплатити позивачу всі суми, що належали йому до виплати при звільненні.

Згідно довідки Управління Державної автомобільної інспекції в Івано-Франківській області за №16/73 від 19.04.2016 середньомісячне грошове забезпечення позивача складало 2936,26 грн., середньоденне грошове забезпечення - 136,57 грн. (а.с.8).

Таким чином, середній заробіток позивача за весь період затримки повного розрахунку складає 15568, 98 грн., виходячи з такого розрахунку: 114 робочих днів затримки виплати (період з 03.11.2015 по 13.04.2016 включно) помножити на 136,57 грн. (розмір середньоденного грошового забезпечення).

Оскільки ОСОБА_1 не були виплачені належні йому кошти в день звільнення, тому, на підставі статті 117 КЗпП з відповідача слід стягнути на користь позивача середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, так як відповідачем не доведено відсутності в цьому його вини. Також, слід зазначити, що відсутність коштів у відповідача на час звільнення не звільняє його від відповідальності. Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 27.04.2016 по справі №6-113цс16.

Крім того, суд звертає увагу на те, що кошти, які підлягають сплаті працівнику роботодавцем за затримку проведення повного розрахунку при звільненні з роботи, в розумінні статті 1 протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є майном, а саме "законними сподіваннями" ("правомірними очікуваннями") особи. При цьому, з огляду на зміст рішень Європейського суду з прав людини у справах "Вілхо Ескелайнен та інші проти Фінляндії" від 19.04.2007 року, заява № 63235/00, "Мітін проти України" від 11.02.2008 року, заява № 38724/02, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод підлягає застосування до відносин проходження публічної служби в частині гарантій захисту прав службовців, що пов'язані з трудовими правовідносинами.

Посилання представника УДАІ в Івано-Франківській області на ту обставину що спірні правовідносини не підпадають під дію трудового законодавства, суд оцінює критично, оскільки Закон України «Про міліцію» визначає діяльність міліції в цілому, а суспільні гарантії захисту прав службовців, в тому числі оплата такої служби є трудовими правовідносинами та регулюються нормами трудового законодавства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, та стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнення за період з 03.11.2015 року по 13.04.2016 року в розмірі 15568,98 грн.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 08807340) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки фактичного розрахунку при звільнення за період з 03.11.2015 року по 13.04.2016 року в розмірі 15568 гривень 98 копійок (п'ятнадцять тисяч п'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто вісім копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Черепій П.М.

Постанова складена в повному обсязі 23.05.2016 року.