Постанова № 57837319, 04.04.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2016 року Справа № 808/8211/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., за участю секретаря Резніченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Приватного підприємства "Юнімед"

до: Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області

про: визнання протиправною та скасування податкової вимоги і зобов'язання вчинити певні дії,

за участі представників сторін:

від позивача - Товстонос Я.В. (довіреність б/н від 05.01.2016)

від відповідача - Мєхтієва К.А. (довіреність №786/10/08-29-10-014 від 10.02.2016)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства "Юнімед" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 1018-25 від 01.12.2014, якою позивачу визначено сума податкового боргу у розмірі 155934,33 грн. і зобов'язання відповідача списати податковий борг з податку на прибуток у розмірі 155934,33 грн., а також вчинити дії по виключенню з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису від 06.12.2012 за № 13347876 про податкову заставу майна позивача.

Ухвалою суду від 05.11.2015 відкрито провадження в адміністративній справі №808/8211/15, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою від 22.02.2016 здійснено процесуальну заміну відповідача по справі Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області на Запорізьку ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області.

За клопотанням сторін провадження у справі зупинялось. Судове засідання призначено на 04.04.2016.

В засіданні 04.04.2016 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог та просив суд:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 1018-25 від 01.12.2014, якою ПП "Юнімед" визначено сума податкового боргу у розмірі 155934,33 грн.

- зобов'язати Запорізьку ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області списати податковий борг з податку на прибуток у розмірі 155934,33 грн.,

- зобов'язати Запорізьку ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області вчинити дії по виключенню з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису від 06.12.2012 за № 13347876 про податкову заставу майна ПП "Юнімед".

Уточнення прийнято судом.

Представник позивача підтримав позовні вимоги і просив задовольнити їх у повному обсязі, з урахуванням уточнень. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ПП "Юнімед" не має заборгованості зі сплати податків, в тому числі зі сплати податку на прибуток , оскільки заборгованість є погашеною згідно ухвали господарського суду Запорізької області від 14.04.2015 про затвердження мирової угоди у справі № 908/1214/13 про банкрутство ПП "Юнімед".

Позивач наголошував, що станом на дату винесення спірної вимоги у ПП "Юнімед" була відсутня заборгованість за податковими зобов'язаннями, які були самостійно узгоджені платником податків чи визначені контролюючими органами.

Тому позивач вважає направлення на його адресу спірної податкової вимоги та рішення про опис майна в податкову заставу безпідставним і просить їх визнати протиправними та скасувати.

Відповідач проти позову заперечив та надав письмові заперечення. Зокрема зазначив, що податкова вимога від 01.12.2014 № 1018-25 була сформована на підставі податкового боргу платника податку, який виник після узгодження оспорюваної суми за податковим повідомленням-рішенням № 000175224 у день набрання законної сили рішення по справі № 0870/12576/12 від 14.10.2014 Дніпропетровського апеляційного суду про залишення апеляційної скарги ПП "Юнімед" без задоволення.

Тобто, на момент відкриття справи про банкрутство ПП "Юнімед", яка була порушена 23.04.2013 сума податкового боргу не була узгодженою.

В установлений законом строк, грошове зобов'язання визначене в податковій вимозі підприємством сплачено не було.

Відповідно до п. 89.1 ст. 89 ПКУ, право податкової застави виникає у разі - несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг (п. 89.3 ст. 89 ПК України).

Зважаючи на викладене, відповідач вказує на обґрунтованість винесених податкової вимоги та рішення про опис майна в податкову заставу і простить у позові відмовити.

Відповідно до ст.160 КАС України, 04.04.2016 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

На виконання ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд вважає, позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, з наступних підстав:

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України".

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Судом встановлено, що фахівцями ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя була проведена документальна позапланова виїзна перевірка приватного підприємства "Юнімед" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 31.03.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.03.2012, на підставі якої було складено акт №195/22-1109-30546038 від 15.08.2012.

За результатами акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 10.08.2014 № 000175224, яким визначена сума до сплати у розмірі 124057 грн.

Платник податків мав переплату у розмірі 865,81 грн.

Відповідно до п. 87.1 статті 87 Податкового кодексу України погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) до відповідних бюджетів.

Таким чином, переплату з податку на прибуток відповідача у розмірі 865,81 грн. зараховано в погашення податкового боргу відповідача.

У відповідності до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховована пеня у розмірі 32743,14 грн.

Отже, податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств складає 159934,33 грн., який не погашений підприємством.

Через несплату податкового боргу 30.11.2012 було складено акт опису майна №128, до якого було застосовано податкову заставу.

Не погоджуючись з рішеннями податкового органу позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, за змістом пп.14.1.39 п. 14.1 ст. 39 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.п. 59.3. 59.4. ПКУ податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, податкова вимога від 01.12.2014 № 1018-25 була сформована на підставі податкового боргу платника податку, який виник після узгодження оспорюваної суми за податковим повідомленням-рішенням № 000175224 у день набрання законної сили рішення по справі № 0870/12576/12 від 14.10.2014 Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги ПП "Юнімед" без задоволення.

Тобто, на момент відкриття справи про банкрутство ПП "Юнімед", яка була порушена 23.04.2013 сума податкового боргу не була узгодженою.

Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме

ч 1 ст. 17 у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.

2. Про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз'яснити позивачу зміст ч,4 ст.23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або протоколі судового засідання.

3. Якщо позивач не звернувся у тридцяти денний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову.

4. У разі звернення позивача із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали господарського суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі п. 2 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Якщо у порушенні провадження у справі про банкрутство відмовлено або провадження у справі про банкрутство припинено, позовне провадження підлягає поновленню і позов розглядається по суті.

Положення частин першої - четвертої цієї статті не застосовуються до позовів за вимогами кредиторів, на які не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Тобто, ДПІ не заявляла свої вимоги у справі про банкрутство ПП "Юнімед" через те, що в період терміну для заявленння вимог, податковий борг був не узгоджений, а тому формально не існував. Виникнення такого боргу вважається з моменту узгодження та несплати такого зобов'язання, а саме з 14.10.2014.

А за ст. 19 Закону України, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала с підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене манно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном керуючим санацією згідно з планом санації або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Законом.

Тобто, податковий борг, що виник після порушення провадження про банкрутства є поточними вимогами кредитора, так як в даному випадку, а із ст. 19 Закону України вбачається, що мораторій на поточні вимоги кредитора не розповсюджується тому фахівцями ДПІ була нарахована пеня за заниження податкового зобов'язання згідно вимог п 1.3.129 ст. 129 ПКУ.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.04.2015 було порушене провадження по справі № 908/1214/13 року про банкрутство щодо боржника ПП "Юнімед" (код ЄДРПОУ 30546038).

Так як, податковий борг не був стягнутий у судовому порядку контролюючим органом, то про визнання кредиторських вимог ДПІ не могла заявити по справі № 908/1214/13.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.04.2015 було затверджено заяву голови кредиторів про затвердження мирової угоди в процесі санації боржника, а провадження по справі припинено.

Податковий орган звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з ПП "Юнімед" податкового боргу.

Як свідчать матеріали справи та пояснення представників сторін, в установлений законом строк, грошове зобов'язання визначене в податковій вимозі підприємством сплачено не було.

За приписами п. 89.1 ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі - несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг (п. 89.3 ст. 89 ПК України).

Так, на виконання вказаних приписів, 30.11.2012 відповідачем складено Акт опису майна ПП "Юнімед" ДПІ у податкову заставу №128.

Зважаючи на той факт, що податковий борг до теперішнього часу обліковується за позивачем та є несплаченим у повному обсязі, підстав для припинення податкової застави чи скасування рішення про опис майна у податкову заставу відсутні.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення відповідача, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

Ураховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачем доведена правомірність оскаржуваних податкової вимоги та застосування податкової застави майна позивача, у зв'язку із чим позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Судовій збір, сплачений позивачем, до відшкодування не присуджується.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову приватного підприємства «Юнімед» про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 1018-25 від 01.12.2014, зобов'язання відповідача списати податковий борг з податку на прибуток у розмірі 155934,33 грн., та вчинити дії по виключенню з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису від 06.12.2012 за № 13347876 про податкову заставу майна позивача відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Суддя О.М. Нечипуренко