Рішення № 57835560, 23.05.2016, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1297/16-ц

2/583/506/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2016 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Ярошенко Т.О.

при секретарі Безрядіній О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Охтирка цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

21 квітня 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що між ним та відповідачем 25 травня 2012 року укладено кредитний договір №б/н, згідно з якого відповідач отримав кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Однак відповідач в установлені кредитним договором строки своїх зобов'язань не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на 29 лютого 2016 року становить 11350,45 грн., яка складається з наступного: 448 грн. - заборгованість за кредитом; 6935,76 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2950 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 516,69 грн. - штраф (процента складова), яку позивач просить стягнути на свою користь з відповідача.

Представник позивача Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в судове засідання не з'явився, до початку розгляду справи по суті надав суду заяву, в якій просить справу розглядати без участі їх представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Крім того, повідомив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення суду.

У судове засідання відповідач не з'явився, повідомлений належним чином, що підтверджується його підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи, будь-яких заяв від нього не надійшло.

За даних обставин суд вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписуючого засобу, у відсутність сторін відповідно до ст. ст. 169, 197 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі матеріалів.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та відповідачем 25 травня 2012 року укладено кредитний договір №б/н, згідно з яким відповідач отримав кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на отримання кредиту, про що свідчить підпис відповідача у договорі.

Незважаючи на узгоджені сторонами умови при укладенні кредитного договору відповідач свої зобов'язання по кредитному договору не виконує належним чином.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №б/н від 25 травня 2012 року укладеного між позивачем та відповідачем, що додається до матеріалів позовної заяви (а.с.4), заборгованість станом на 29 лютого 2016 року становить 11350,45 грн., яка складається з наступного: 448 грн. - заборгованість за кредитом; 6935,76 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2950 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 516,69 грн. - штраф (процента складова).

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві (а.с.6).

Пунктам 2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено обов'язок позичальника погашати заборгованість за кредитом, відсотків за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісію на умовах передбачених договором.

Пунктам 2.1.1.5.6 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що у разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу банку позичальник зобов'язаний повернути кредит(у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

Пунктом 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг встановлено, що в разі порушення позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. та 5% від суми позову (а.с. 9-32).

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом та за ст. 1050 ЦК України в разі не повернення позичальником своєчасно суми позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Статтею 1049 ч. 1 ЦК України передбачений обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ч. 2 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Формами неустойки є штраф і пеня.

Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків (аналогічна позиція виражена в Постанові Верховного Суду України від 3 вересня 2014 р. у справі № 6-100цс14).

Згідно п. 27 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК України, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспіврозмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу. Істотними обставинами в розумінні частини тертої статті 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання божником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання). Положення статті 616 ЦК передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.

Таким чином, суд може з власної ініціативи застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України до вимог про стягнення неустойки за умови, що розмір нарахованої неустойки значно перевищує розмір збитків.

Тому, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, так як її розмір значно перевищує розмір тіла кредита, та стягнути пеню за останній рік починаючи з дати звернення позивача до суду у сумі 1100 грн.

Враховуючи викладене, з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» слід стягнути 9500,45 грн., відмовивши в решті вимог за необгрунтованістю.

Згідно ст. 88 ЦПК України - стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно п. 39 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» - у разі якщо суд на підставі частини третьої статті 551 ЦК зменшує розмір неустойки, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 1378 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212- 215, 224-226 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», ідентифікаційний код 14360570, заборгованість за кредитним договором № б/н від 25 травня 2012 року станом на 29 лютого 2016 року в сумі 9500,45 грн. та понесені судові витрати у розмірі 1378 грн. а всього 10878,45 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

Заочне рішення може бути переглянуте Охтирським міськрайонним судом Сумської області, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду Т.О. Ярошенко