Ухвала суду № 57835457, 20.05.2016, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/4759/16-к

Провадження № 1-кс/592/2032/16

УХВАЛА

про задоволення скарги на постанову про закриття кримінального провадження

20 травня 2016 року м.Суми

Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Бичков І. Г. , при секретарі: Троценко Ю. Ю. , за участю особи, яка подала скаргу, - ОСОБА_1, без фіксації процесуальної дії за допомогою технічних засобів, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Суми скаргу особи, яка подала скаргу, - ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Сумського МВ майора поліції Куліш І. М. від 29.04.2016 року про закриття кримінального провадження № 12014200440006796, внесеного 03.12.2014 року до ЄРДР, -

В С Т А Н О В И В :

18.05.2016 року ОСОБА_1 звернулася до слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми зі скаргою на постанову слідчого СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області майора поліції Куліш І. М. від 29.04.2016 року про закриття кримінального провадження № 12014200440006796, внесеного 03.12.2014 року до ЄРДР, в якій вона зазначила про те, що на адресу ліквідатора ПВКМП "Наса" ОСОБА_1 надійшла постанова слідчого СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області майора поліції Куліш І. М. від 29.04.2016 року про закриття кримінального провадження за № 12014200440006796 від 03.12.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України за фактом привласнення та розтрати майна підприємства посадовими особами ПВКМП "Наса" , а саме: автомобільного транспорту, устаткування та обладнання. Дана постанова винесена у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України. Вказане рішення було прийнято слідчим на підставі того, що в результаті розслідування слідство не здобуло доказів, які б підтверджували ввірення конкретному працівнику певної кількості товарно-матеріальних цінностей на певну суму та доказів, які б підтверджували сам факт нестачі товарно-матеріальних цінностей, що унеможливило встановлення винних осіб. Вона вважає вищевказану постанову слідчого СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області майора поліції Куліш І. М. від 29.04.2016 року незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з огляду на наступне. Щодо неповного дослідження всіх обставин та неправильної оцінки слідчим доказів, які стосуються кримінального провадження. Слідчий у своїй постанові зазначає про те, що 16.03.2016 року СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області було отримане повідомлення від експертної установи про неможливість надання висновку судової економічної експертизи у зв'язку з ненаданням затребуваних у клопотанні про надання додаткових документів, необхідних для проведення даної експертизи, а саме: наказу про облікову політику, матеріалів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей станом на 22.12.2014 року та матеріалів попередньої інвентаризації, договорів про повну матеріальну відповідальність осіб, відповідальних за збереження товарно-матеріальних цінностей, регістрів синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку руху товарно-матеріальних цінностей. Після чого слідчим було направлено на адресу ліквідатора ПВКМП "Наса" ОСОБА_1 відповідний запит про витребування вказаних документів. На даний запит ліквідатором було надано відповідь, в якій роз'яснено слідчому про те, що він запитуєте документи, які вже були йому надані. Так, матеріали інвентаризації ТМЦ станом на 22.12.2014 року та матеріали попередньої інвентаризації були передані згідно листа щодо надання документів від 27.03.2015 року та заяви про злочин № 02-01/405 від 20.02.2015 року відповідно. Також були передані регістри синтетичного та аналітичного обліку руху товарно-матеріальних цінностей, що підтверджується листами про надання інформації від 14.01.2015 року та надання документів № 02-01/627 від 07.10.2015 року. Згідно даних листів слідчому було передано оборотно-сальдові відомості, які є одним із видів регістрів синтетичного обліку та містить всю необхідну інформацію щодо руху ТМЦ. Таким чином, слідчому не було надано лише наказ про облікову політику та договори про повну матеріальну відповідальність, оскільки вказані документи ліквідатору не передавались колишнім керівництвом ПВКМП "Наса" . У зв'язку з відсутністю безпосередньо у ліквідатора ПВКМП "Наса" ОСОБА_1 вищевказаних документів, а саме: наказу про облікову політику та договорів про повну матеріальну відповідальність слідчим і було зроблено висновок про неможливість здобуття доказів, які б підтверджували ввірення конкретному працівнику певної кількості товарно-матеріальних цінностей на певну суму та доказів, які б підтверджували сам факт нестачі товарно-матеріальних цінностей, що унеможливило встановлення винних осіб, що призвело до прийняття рішення про закриття кримінальної справи. Даний висновком слідчого є передчасним, оскільки зроблений без дослідження всіх обставин справи та без проведення всіх необхідних слідчих дій. Під закриттям кримінального провадження розуміють таке закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності. Так, безпосередньо сам факт нестачі товарно-матеріальних цінностей був встановлений в результаті вивчення документації та майна, яка була передана ліквідатору колишнім керівництвом, а також після проведення інвентаризації та підтверджується відповідними документами, а саме: інвентарними описами та протоколами інвентарної комісії. За таких обставин у розпорядженні слідчого перебував достатній об'єм документів, які підтверджують сам факт нестачі, а саме: акти приймання-передачі документів між ліквідатором та колишнім керівництвом, документи про проведення інвентаризації ліквідатором станом на 17.12.2014 року та документи попередньої інвентаризації, проведеної колишнім керівництвом станом на 01.01.2013 року. Більше того протягом 2015 року ліквідатором ПВКМП "Наса" ОСОБА_1 було передано майже всі кадрові документи та всю бухгалтерію підприємства за 2012-2014 роки, яка містила данні про майно, яке перебувало на обліку та про здійсненні колишнім керівництвом операції з ним за вказані роки, в тому числі операції з незаконного продажу та списання активів підприємства. Таким чином, беручи до уваги повідомлення експерта від 16.03.2016 року про неможливість надання висновку економічної експертизи у зв'язку з ненаданням затребуваних у клопотанні від 30.12.2015 року документів, слідчий маючи дані документи, які необхідні для проведення експертизи не надав їх експерту, чим унеможливив проведення експертизи, оскільки саме вказані документи надали б змогу експерту відповісти на поставлене самим же слідчим питання. Окремо, необхідно зазначити, що у своїх заявах про злочин від 02.12.2014 року та 20.02.2015 року ліквідатор також вказував про факти списання колишнім керівником ОСОБА_3 майна, яке перебувало в заставі ПАТ "Західінкомбанк" , а саме: 152 консульних вагони, а також про систематичний продаж майна, на яке було накладено арешти Державною виконавчою службою. Всі необхідні документи на підтвердження даних фактів були надані ліквідатором слідчому, проте останній взагалі не досліджував їх та не здійснив жодної процесуальної дії щодо розслідування вказаних фактів, беручи до уваги, що дії тільки одного колишнього директора ПВКМП "Наса" містять самостійний склад злочину, передбачений ст. 388 КК України. Щодо не проведення необхідних слідчих дій спрямованих на встановлення всіх обставин справи. Положеннями ст. 91 КПК України передбачені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. П. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) . А згідно ч. ч. 1, 2 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, за винятком обов'язку доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на слідчого, прокурора. Ч. 1 ст. 93 КПК України передбачено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому КПК України. А згідно ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. Враховуючи викладене, окремої уваги заслуговує той факт, що слідчий не вжив жодних заходів щодо зібрання доказів та просто закрив кримінальне провадження у зв'язку з відсутністю події злочину, факт доказування, якої покладено кримінально-процесуальним законодавством безпосередньо на нього. Так, як вже неодноразово зазначалось, 16.03.2016 року слідчим було отримано повідомлення від експертної установи про неможливість надання висновку судової економічної експертизи у зв'язку з ненаданням затребуваних у клопотанні про надання додаткових документів, необхідних для проведення даної експертизи, а саме: наказу про облікову політику, матеріалів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей станом на 22.12.2014 року та матеріалів попередньої інвентаризації, договорів про повну матеріальну відповідальність осіб, відповідальних за збереження товарно-матеріальних цінностей, регістрів синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку руху товарно-матеріальних цінностей. Після чого слідчим було направлено на адресу ліквідатора ПВКМП "Наса" ОСОБА_1 відповідний запит про витребування вказаних документів. Ліквідатор, у свою чергу, надав відповідь, в якій роз'яснив слідчому про те, що частину запитуваних документів вже було йому надано, а інша частина документів (наказ про облікову політику та договори про повну матеріальну відповідальність осіб) у ліквідатора відсутня у зв'язку з їх не передачею колишнім керівництвом. Таким чином, ліквідатором було вказано слідчому у кого знаходяться запитувані ним документи, на що слідчий ніяким чином не відреагував та взагалі закрив провадження. Натомість повинен був вжити достатніх заходів спрямованих на отримання необхідних доказів, зокрема, провести допит колишнього керівництва ПВКМП "Наса" , в тому числі з метою встановлення місцезнаходження вищевказаних документів, необхідних для проведення експертизи. Більше того, за весь час проведення кримінального провадження слідчий так і не допитав ані ліквідатора ПВКМП "Наса" ОСОБА_1 , ані осіб, вказаних безпосередньо в заяві про злочин (ліквідатором навіть надавалися контактні номери телефонів даних осіб) , які були свідками розкрадань майна. В результаті допиту даних осіб слідчий отримав би докази, які могли б запобігти закриттю кримінальної справи. З викладеного вбачається, що слідчим не було вчинено всіх процесуальних діій, що призвело до безпідставного закриття кримінального провадження. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження. Згідно ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. Так, копію постанови про закриття кримінального провадження слідчим було винесено 29.04.2016 року, а направлено лише 11.05.2016 року, що є окремим порушення з боку слідчого. Таким чином, оскільки дану постанову отримано 13.05.2016 року, то скаргу подано в межах десятиденного строку, який закінчується 23.05.2016 року. Відповідно до ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. ст. 318 - 380 КПК України. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 55, 56, 303, 306 КПК України, вона просила: 1. Визнати протиправними дії слідчого СВ Сумського ВП майора поліції Куліш І. М. . 2. Визнати незаконною та скасувати постанову від 29.04.2016 року слідчого СВ Сумського ВП майора поліції Куліш І. М. про закриття кримінального провадження за № 12014200440006796 від 03.12.2014 року. 3. Зобов'язати слідчого СВ Сумського ВП майора поліції Куліш І. М. внести відомості про прийняте рішення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відновити досудове розслідування. 4. Зобов'язати слідчого СВ Сумського ВП майора поліції Куліш І. М. провести всі необхідні процесуальні дії в кримінальному провадженні за № 12014200440006796 від 03.12.2014 року (вхідний № 17445 від 18.05.2016 року) (а. с. 2, 3) .

Згідно постанові про закриття кримінального провадження від 29.04.2016 року слідчий СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області майор поліції Куліш І. М. , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014200440006764 від 29.04.2014 року, встановив. До Сумського МВ УМВС України в Сумській області надійшло повідомлення ліквідатора ПВКМП "Наса" - арбітражного керуючого ОСОБА_1 про те, що в період часу з 2013 року по вересень 2014 року посадові особи підприємства з метою особистого збагачення привласнили та розтратили майно підприємства, а саме: автомобільний транспорт, устаткування та обладнання, тощо, чим спричинили підприємству матеріальні збитки. 02.12.2014 року за даним фактом СВ Сумського МВ УМВС України в Сумській області було розпочато кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014200440006796, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України. Заявник зазначає про те, що постановою господарського суду Сумської області від 02.09.2014 року у справі № 7/68-09 приватне виробничо-комерційне мале підприємство "Наса" (40030, Сумська область, м. Суми, вул. Пролетарська, буд. 69, код ЄРДПОУ 14014342) було визнано банкрутом, було відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором було призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1 . На виконання ч. 3 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в період часу з 23.09.2014 року по 17.10.2014 року посадові особи банкрута частково здійснили відповідну передачу бухгалтерської та іншої документації банкрута, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута, яка станом на 02.12.2014 року ще тривала. В результаті передачі було виявлено відсутність значної частини обладнання, устаткування, транспортних засобів, а та частина даного майна, яка була передана, знаходиться в розукомплектованому стані, що унеможливлює його використання за цільовим призначенням. 17.12.2014 року ліквідатором ПВКМП "Наса" ОСОБА_1 видано наказ № 29 "Про проведення інвентаризації" , на виконання якого проведено повну інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження станом на 22.12.2014 року. В результаті проведеної інвентаризації виявлена нестача товарно-матеріальних ПВКМП "Наса" в кількості 1174,821 одиниць на суму 51216,89 грн. ? 14.12.2015 року по 17.06.2015 року по кримінальному провадженню було призначено судово-економічну експертизу, на вирішення якої було поставлене питання: чи підтверджується документальна нестача товарно-матеріальних цінностей ПВКМП "Наса" , встановлена в ході інвентаризації на підставі наказу ліквідатора ПВКМП "Наса" ОСОБА_1 № 29 від 17.12.2014 року, проведеної з 18.12.2014 року по 06.02.2015 року станом на 22.12.2014 року в кількості 1174,821 одиниць на суму 51216,89 грн. ? 16.03.2016 року СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області було отримане повідомлення про неможливість надання висновку судової економічної експертизи № 1382 по кримінальному провадженню № 12014200440006764 від 29.04.2014 року про те, що надання висновку судової економічної експертизи неможливе у зв'язку з ненаданням затребуваних у клопотанні про надання додаткових документів, необхідних для проведення судової економічної експертизи № 1382 від 30.12.2015 року, а саме: наказу про облікову політику, матеріалів інвентаризації товарно- матеріальних цінностей станом на 22.12.2014 року (наказ про проведення інвентаризації, інвентаризаційний опис, звіряльна відомість та інше) та матеріали попередньої інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, договорів про повну матеріальну відповідальність осіб, відповідальних за збереження товарно-матеріальних цінностей, регістрів синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку руху товарно-матеріальних цінностей за межінвентаризаційний період (з моменту попередньої інвентаризації до 22.12.2014 року) (прибуткові та видаткові накладні, облікові картки або журнали складського обліку, журнали-ордери та інше) . На запит слідчого СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області від 26.01.2016 року за вих. № 1188/СВ до арбітражного керуючого ПВКМП "Наса" ОСОБА_1 надати перелік вищевказаних у клопотанні документів, 10.03.2016 року за вих. № 02-01/1020 надійшла відповідь про те, що всі документи вже були надані, окрім наказу про облікову політику та договорів про повну матеріальну відповідальність у зв'язку з тим, що вони не передавалися колишнім керівництвом ПВКМП "Наса" . З об'єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене ст. 191 КК України може бути вчинений у формі: 1) привласнення чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні; 2) розтрати такого майна зазначеною особою (ч. 1 ст. 191 КК України) ; 3) привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 191 КК України) . Діяння може кваліфікуватися як привласнення чи розтрата лише у тому разі, коли його предметом виступає майно, яке було ввірене винному чи було в його віданні, тобто воно знаходилось у правомірному володінні винного, який був наділений правомочністю по розпорядженню, управлінню, доставці або зберіганню такого майна. Така правомочність може обумовлюватись службовими обов'язками, договірними відносинами або спеціальним дорученням. У зв'язку з цим доказів, які б підтверджували ввірення конкретному працівнику певної кількості товарно-матеріальних цінностей на певну суму, не здобуто, як і доказів, які б підтверджували сам факт нестачі товарно-матеріальних цінностей, що унеможливлює подальше встановлення винних осіб та направлення справи до суду. Враховуючи викладене, керуючись ст. 110, п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, постановив: 1. Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014200440006764 від 29.04.2014 року про привласнення та розтрату майна керівництвом ПВКМП "Наса" закрити у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України. 2. Відомості про прийняте рішення внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 3. Копію постанови направити прокурору, потерпілому, заявнику. 4. Дана постанова може бути оскаржена відповідно до ст. ст. 303, 304 КПК України слідчому судді протягом десяти днів з дня отримання її копії (а. с. 21) .

У відкритому судовому засіданні ОСОБА_1 надала пояснення, аналогічні викладеним в скарзі. Вона просила: 1. Визнати протиправними дії слідчого СВ Сумського ВП майора поліції Куліш І. М. . 2. Визнати незаконною та скасувати постанову від 29.04.2016 року слідчого СВ Сумського ВП майора поліції Куліш І. М. про закриття кримінального провадження за № 12014200440006796 від 03.12.2014 року. 3. Зобов'язати слідчого СВ Сумського ВП майора поліції Куліш І. М. внести відомості про прийняте рішення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відновити досудове розслідування. 4. Зобов'язати слідчого СВ Сумського ВП майора поліції Куліш І. М. провести всі необхідні процесуальні дії в кримінальному провадженні за № 12014200440006796 від 03.12.2014 року.

У судове засідання слідчий СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області майор поліції Куліш І. М. не з'явилася, що не є перешкодою для розгляду скарги, у відповідності до положень ч. 3 ст. 306 КПК України. Про місце, дату та час судового засідання вона була повідомлена належним чином. До початку судового засідання матеріали кримінального провадження № 12014200440006764 слідчому судді надані не були.

Розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, вислухавши її пояснення, перевіривши додані до скарги документи, не вирішуючи питання, що можуть стати предметом судового розгляду в цьому кримінальному провадженні, суд дійшов до наступного висновку.

Із змісту постанови про закриття кримінального провадження від 29.04.2016 року вбачається, що слідчий СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області майор поліції Куліш І. М. , крім призначення судово-економічної експертизи, не проводила будь-які слідчі дії, в тому числі допити свідків, одночасні допити, тимчасові доступи до речей та документів, тощо. Тобто вона: - не забезпечила швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура; - не всебічно та неповно дослідила обставини кримінального провадження, не виявила як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, не надала їм належну правову оцінку та не забезпечила прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень; - в межах своєї компетенції не вжила всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила; - не застосувала всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування; - не скористалася у повному обсязі наданими їй повноваженнями, передбаченими ст. 40 КПК України, щодо проведення слідчих (розшукових) дій тощо.

В інші частині вимоги скарги є необґрунтованими.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження слід задовольнити частково.

На підставі вищевикладеного керуючись ст. ст. 19, 55 Конституції України; ст. ст. 21, 303 - 310, 376, 392, 532, 533 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Сумського МВ майора поліції Куліш І. М. від 29.04.2016 року про закриття кримінального провадження № 12014200440006796, внесеного 03.12.2014 року до ЄРДР, задовольнити частково.

Скасувати постанову постанову слідчого СВ Сумського МВ майора поліції Куліш І. М. від 29.04.2016 року про закриття кримінального провадження № 12014200440006796, внесеного 03.12.2014 року до ЄРДР.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали слідчого судді.

Ухвала слідчого судді про задоволення скарги на постанову про закриття кримінального провадження оскарженню не підлягає і заперечення проти неї може бути подане під час підготовчого провадження в суді.

Ухвала слідчого судді, яка не може бути оскаржена, набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя: І.Г. Бичков