Ухвала суду № 57835178, 17.05.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3530/16

Головуючий у першій інстанції:

Пепеляшков С. М.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2016 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі :

головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Процик М.В., Дрішлюка А.І.,

при секретарі - Сідлецькій Ю.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, який згодом уточнив та остаточно просив встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 14 січня 2011 року до цього часу, визнати за ним право спільної сумісної власності на 31/200 частину житлового будинку по АДРЕСА_1, що складається з літ. «А» приміщення № 7 - житлова, № 8 - житлова, № 9 - прихожа, № 10 - санвузол, № 22 - житлова кімната, № 23 - житлова кімната, № 24 - санвузол, № 25 - сходова клітина, № 26 - приміщення, літ. «Г» - сарай, 1/3 частина надвірних споруд.

В обґрунтування позову посилався на те, що з 2005 року він та ОСОБА_3 почали проживати як чоловік та дружина, однак обидва перебували в інших зареєстрованих шлюбах. В 2009 році ОСОБА_3 розірвала шлюб зі своїм чоловіком, а 14 січня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 було розірвано шлюб.

З 2010 року вони з ОСОБА_3 почали вкладати спільні кошти в будівництво будинку по АДРЕСА_1. Гроші на будівництво вони віддавали ОСОБА_5, будинок будувався на земельній ділянці, що належала ОСОБА_4 Загальна сума переданих коштів склала 38000 доларів США. Приблизно у 2011 році вони перейшли жити до побудованого будинку, та він проживає там до цього часу. Документи на будинок не переоформлювались з невідомих йому причин, ОСОБА_5 пояснювала, що після оформлення всіх необхідних документів ОСОБА_4 має відчужити на його та ОСОБА_3 користь частину побудованого житлового будинку, яка складалася з окремої квартири.

З початку 2013 року його стосунки з ОСОБА_3 погіршилися, в 2014 році він дізнався про наявність договору дарування від 18 липня 2013 року, за яким ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_3 31/100 частину житлового будинку по АДРЕСА_1. Вважає, що за ним може бути визнане право спільної сумісної власності на 31/200 частину даного житлового будинку, оскільки під час його будівництва вони з ОСОБА_3 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу та він також вкладав гроші у будівництво даного будинку, що підтверджується розпискою ОСОБА_5 від 18 червня 2011 року, накладними та поясненнями свідків.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03.02.2016 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_2 не з'явився, надав заяву про відкладення розгляду справи без посилання на причини неможливості явки до суду, тому колегія суддів була позбавлена можливості надати оцінку поважності причин неявки, а відтак і відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Виходячи з таких обставин та вимог закону, справу розглянуто за відсутності ОСОБА_2

Відповідачка ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_8 з'явилися до суду, вважали доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а рішення суду - законним.

Відповідачка ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_9 направили до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності та згоду із рішенням суду першої інстанції.

Представник третьої особи Служби у справах дітей подав заяву про розгляду справи за їх відсутності та врахування інтересів дітей ОСОБА_3

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту сумісного будівництва, із таким висновком суду погоджується колегія суддів.

Відповідно до ст.74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Відповідно до ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

Встановлено судом, підтверджено договором, що 31/100 частина житлового будинку по АДРЕСА_1 набута ОСОБА_3 безоплатно на підставі договору дарування, і такі обставини не спростовані.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Від оспорення договору дарування ОСОБА_2 відмовився (а.с.178,т1).

Таким чином, виходячи з презумпції правомірності правочину, який не визнаний недійсним, правових підстав вважати встановленим факт небезоплатного придбання майна ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не має, тому висновки суду про відмову у позові ґрунтуються на законі.

Належних та допустимих доказів на підтвердження того, яким був будинок до набуття права власності на нього, а також після цього не надано, факт будівництва ОСОБА_3 доказами не підтверджений.

Зважаючи на такі обставини, доводи апеляційної скарги про неврахування пояснень свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 на правильність висновків по суті справи не впливають, тим більш, що оцінка щодо неможливості підтвердити певні обставини поясненнями свідків судом надана.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не було прийнято до уваги висновки дільничного інспектора від 13.01.2013 року є необґрунтованими, оскільки відомості в них жодним чином не впливають на зміст виниклих правовідносин.

Так, висновки за результатами звернень ОСОБА_19 та ОСОБА_20 свідчать про те, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_21 виникали сварки, і вони були попереджені про відповідальність за протиправні дії (а.с.93,94), при цьому пояснення ОСОБА_21 і ОСОБА_20, зафіксовані у висновках, носять взаємовиключний характер щодо обставин проживання як чоловіка та жінки однією сім'єю, і жоден з висновків не дає підстав вважати встановленим факт участі у будівництві будинку.

Про спробу створити сім"ю не заперечувалось, однак самі по собі такі обставини не є свідченням сумісного придбання майна.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини у справі та відповідні їм правовідносини, і доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.304,п.1ч.1ст.307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: