Ухвала суду № 57835151, 17.05.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3236/16

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Гайворонський С. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2016 року м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Гайворонського С.П.

суддів Сегеди С.М.

Кононенко Н.А.

при секретарі Фабіжевській Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ПАТ «Іллічівський судноремонтний завод» про витребування майна з чужого незаконного володіння за апеляційною скаргоюпредставника Петровець Аліни Валеріївни (в інтересах компанії ГЕЛЛАР ЕКВІТІЗ КОРП.) на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 04 січня 2016 року про забезпечення позову,

встановила:

18 грудня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до до ПАТ «Іллічівський судноремонтний завод» про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Для забезпечення позову позивач просив накласти арешт на судно «Excalibur», ММО №:8959142, офіційний № TG-00332L, порт реєстрації: м. Ломе, 1980 року будівництва, валовий регістровий тонаж 2990, довжина 107,2 м., ширина 16,5 м., кількість двигунів 2х662 кВТ шляхом заборони його виходу за межі акваторії Іллічівського морського торговельного порту в якому воно знаходиться.

Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області від 04 січня 2016 року задоволено заяву ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1) про забезпечення позову.

Накладено арешт на судно «Excalibur», ММО №:8959142, офіційний № TG-00332L, порт реєстрації: м. Ломе, 1980 року будівництва, валовий регістровий тонаж 2990, довжина 107,2 м., ширина 16,5 м., кількість двигунів 2х662 кВТ шляхом заборони його виходу за межі акваторії Іллічівського морського торговельного порту в якому воно знаходиться.

Витребувано у Відповідача - ПАТ «ІСРЗ» ЄДРПОУ 32333962, договір на виконання ремонту Судна.

В апеляційній скарзі Петровець А.В. (в інтересах компанії ГЕЛЛАР ЕКВІТІЗ КОРП.) просить зазначену вище ухвалу скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши надані матеріали і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суддя виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити або ускладнити виконання рішення суду.

Між тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Вимоги, яким повинна відповідати вказана заява зазначені в ч. 2 ст. 151 ЦПК України.

Згідно із ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.п. 4 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно зі ст. 42 КТМ України, судно може бути арештоване тільки на морські вимоги.

Морська вимога - це вимога, що виникає з права власності та інших майнових прав на судно, будівництво судна, управління, експлуатацію або комерційне використання судна, заставу судна чи здійснення заходів, пов'язаних з рятуванням судна.

В якості обґрунтування своїх вимог про забезпечення позову шляхом накладення арешту позивач посилався на морську вимогу, визначену ст. 1 Конвенції.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_2) є власником 100% акцій та директором Компанії BEYOND EXPECTATIONS INC, яка є власником судна.

Отже, позивач є посадовою особою Компанії BEYOND EXPECTATIONS INC, та виступає в якості фізичної особи, яка не є власником судна.

Особою чиї права та законні інтереси могли бути порушенні в частині реалізації права власності - є Компанія BEYOND EXPECTATIONS INC (суб'єкт спірних правовідносин), а не ОСОБА_2, як фізична особа, учасник та директор вказаної компанії.

Відповідно до ст. 80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно зі ст.ст. 91, 92 ЦК України, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю та дієздатністю.

Однією з найголовніших ознак юридичної особи є її майнова самостійність (відокремленість) від майна засновників цієї юридичної особі та від майна інших власникиків. Позивач, як фізична особа, учасник та директора Компанії BEYOND EXPECTATIONS INC, не є власником судна.

Суб'єктом спірних правовідносин, що стосуються права власності на судно або володіння ним, є саме Компанія BEYOND EXPECTATIONS INC, як самостійний суб'єкт права.

Отже, позивач не є суб'єктом морської вимоги.

Україна є учасником Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна (далі - "Конвенція"), прийнятої 10 травня 1952 року в Брюсселі (на підставі Закону України № 370VI від 07 вересня 2011 року "Про приєднання України до Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна").

Згідно ст. 2 Конвенції, судно, яке ходить під прапором однієї з країн-учасниць, може бути арештоване в межах юрисдикції будь-який з країн-учасниць виключно на підставі морської вимоги.

Ст. 1 Конвенції містить вичерпний перелік морських вимог, які є підставою для арешту судна.

Відповідності до ст. 3 Конвенції, з урахуванням положень пункту 4 цієї статті й статті 10, позивач може накласти арешт або на конкретне судно, щодо якого виникла морська вимога, або на будь-яке інше судно, власником якого є особа, яка була в момент виникнення морської вимоги власником конкретного судна, навіть якщо заарештоване судно готове до відплиття, але жодне судно, за винятком окремого судна, щодо якого виникла морська вимога, не може бути заарештоване стосовно будь-якої з морських вимог, перелічених у підпунктах "о", "р" або "ц" пункту 1 статті 1.

Згідно зі ст. 42 Кодексу торговельного мореплавства України (КТМ України), судно може бути арештоване тільки на морські вимоги.

З урахуванням особливого статусу судна, як самохідної плавучої споруди (ст. 15 КТМ України), законодавство України встановлює спеціальний порядок накладення арешту на морські судна, що передбачений нормами Конвенції та Глави 4 "Арешт судна" КТМ України.

Між тим, суд першої інстанції на вищевкахане не звернув уваги.

Однією з обов'язкових умов арешту морського судна відповідно до положень КТМ України є перебування судна на території України - в морському порту.

Для обгрунтування необхідності арешту судна заявник повинен представити суду належні та допустимі докази перебування судна в морському порту України (наприклад, довідка морського агента або капітанії порту, інформація з сайту порту і т.д.).

Однак, позивач не наддав до суду доказів перебування судна в акваторії Іллічівського морського торговельного порту.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 293, 303, 304, 305, п. 2 ч. 2 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 312, ст. 313, п. 6 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника Петровець Аліни Валеріївни (в інтересах компанії ГЕЛЛАР ЕКВІТІЗ КОРП.) - задовольнити .

Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 04 січня 2016 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ПАТ «Іллічівський судноремонтний завод» про витребування майна з чужого незаконного володіння - скасувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду

Одеської області С.П. Гайворонський

С.М. Сегеда

Н.А. Кононенко