Рішення № 57832328, 28.04.2016, Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/20/16-ц

Провадження № 2/685/51/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2016 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі

головуючого судді Самойловича А.П.,

за участі секретаря Дондель Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг від 13 листопада 2006 року,

В С Т А Н О В И В :

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» Сафір Ф.О. звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що банк видав ОСОБА_1 кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну карту, на підставі укладеного між ними 31 жовтня 2006 р. договору без номеру, який складається з підписаної позичальником Заяви, «Умов та правил надання банківських послуг», Правилами користування платіжною картою та Тарифів банку.

Позивачем заявлена вимога стягнути з позичальника заборгованість за даним договором, яка утворилася в зв'язку з неналежним виконанням нею своїх договірних зобов'язань по поверненню кредиту, і станом на 31 січня 2016 р. становить 21915,23 грн., складаючись із заборгованості по кредиту в сумі 7820,46 грн., заборгованості по процентах в сумі 12475,00 грн., заборгованості за пенею та комісією в сумі 100 грн., штрафів в сумі 500 грн. (фіксована частина) та 1019,77 грн. (процентна складова).

В судове засідання представник позивача не з'явився, згідно поданої заяви просить розглянути справу за відсутності представника банку.

В зв'язку з відсутністю відомостей про зареєстроване місце проживання чи перебування відповідача вона викликана в суд через оголошення у газеті «Урядовий кур'єр» № 78 від 23 квітня 2016 року, а тому, згідно ч. 9 ст. 74 ЦПК України, вважається повідомленою про час та місце розгляду справи.

Справа розглянута за відсутності учасників судового розгляду та без здійснення фіксації судового засідання звукозаписувальним технічним засобом відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

13 листопада 2006 р. між кредитодавцем Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Банк), та позичальником ОСОБА_1 був укладений договір про надання банківських послуг, який складається з Заяви позичальника, Пам'ятки клієнта, Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів, на виконання якого Банк відкрив позичальнику рахунок № НОМЕР_1 з встановленим кредитним лімітом в сумі 500 грн. та надав кредитну карту для доступу до нього.

Сторони передбачили у п. 5.3 Умов право банку на зміну розміру наданого на платіжну карту кредитного ліміту в односторонньому порядку, по власному рішенню банку та без попереднього повідомлення клієнта, тому відповідачем було використано кредитних коштів на суму, більшу від первинного кредитного ліміту.

ОСОБА_1, відповідно до умов даного договору, зобов'язувався щомісячно вносити на погашення кредиту мінімальний обов'язковий платіж, який складається з частини заборгованості по кредиту заборгованості по кредиту та нарахованих до сплати процентів за ставкою 3 %/міс. (36 % річних).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, передбачені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, яка згідно ст. 549 ЦК України є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 6.5 Умов і правил надання банківських послуг позичальник зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, проценти за його користування, а також оплачувати комісії на умовах договору. За несвоєчасне виконання боргових зобов'язань, зокрема користування простроченим кредитом, відповідно до п. 5.5.1 держатель карти сплачує проценти по підвищеній процентній ставці.

Як вбачається з наданого банком розрахунку заборгованості, починаючи з 14 листопада 2006 р. ОСОБА_1 використовувала кредитні кошти з кредитної карти, про що свідчить зміна показників в графах 3 «Сальдо поточної заборгованості за кредитом» та 4 «Сальдо, на яке в цьому періоду проценти не нараховуються (пільговий період)» даного Розрахунку.

Відповідач вносила кошти на погашення кредиту, допускаючи тривалі прострочення у внесенні щомісячних платежів, тому отримані банком які розподілялися в черговості, визначеній статтею 534 ЦК України, тобто спочатку на погашення пені, потім заборгованості по процентах та в останню чергу - тіло кредиту, що підтверджується зменшенням залишку поточної заборгованості по кредиту та пропорційним збільшенням залишку простроченої заборгованості, тому, з врахуванням внесених платежів, утворилася заборгованість по тілу кредиту в сумі 7820,46 грн.

Відсотки за користування кредитними коштами в сумі 12475,00 грн. та заборгованість за пенею та комісією в сумі 100 грн. нараховані відповідно до умов договору.

У пункті 8.6 Умов і правил надання банківських послуг визначено, що при порушенні клієнтом, тобто відповідачем, строків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених договором більше ніж на 120 днів, то клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в сумі 500 грн. та 5 % від суми позову.

Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 31 березня 2015 року по справі № 685/244/15-ц (провадження № 2/685/98/15) було повністю задоволено позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 13 листопада 2006 року № б/н на загальну суму 18643,50 грн., яка станом на 31 січня 2015 року складається із заборгованості по кредиту в сумі 7820,46 грн., заборгованості по процентах в сумі 8258,91 грн., заборгованості за комісією в сумі 1200,15 грн., штрафів в сумі 500 грн. (фіксована частина) та 863,98 грн. (процентна складова).

Заява позичальника, як складова частина договору, та розрахунок заборгованості відповідача за період з 13 листопада 2006 р. по 31 січня 2015 року є аналогічними з тими, які подані Банком при зверненні до суду з позовом по справі № 685/244/15-ц (провадження № 2/685/98/15), з чого слідує, що даним позовом заявлена вимога стягнення заборгованості саме за договором від 13 листопада 2006 року, а не від 31 жовтня 2006 року, доказів укладення та виконання якого банком не надано.

Враховуючи вищезазначене рішення суду, суд дійшов висновку про обґрунтованість лише вимог про стягнення процентів та неустойки, нараховані після 31 січня 2015 року, оскільки за наявності рішення суду про стягнення заборгованості по тілу кредиту, частини заборгованості по процентах та неустойки, дані суми не можуть бути стягнуті повторно.

Разом з тим, відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданого позивачем, за період з 01 лютого по 31 жовтня 2015 року відповідачем вносилися кошти на виконання умов договору на загальну суму 8637,87 грн., які Банком зараховувалися згідно встановленої черговості.

Таким чином, оскільки отримані кошти були зараховані ПриватБанком саме на погашення заборгованості по кредиту, а не на виконання рішення суду від 31 березня 2015 року, тому фактично заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором в сумі 18643,50 грн. підлягає стягненню за рішенням суду від 31 березня 2015 року, а у решті суми в розмірі 3271,73 грн. - погашена самою відповідачкою після ухвалення рішення від 31 березня 2015 року, тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 526, 611, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» в задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг від 13 листопада 2006 року.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Хмельницької області шляхом подання апеляційної скарги через Теофіпольський районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.П. Самойлович